Закон України "Про судоустрій і статус суддів" - Теліпко В.Е. - Стаття 144. Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи

1. Суди загальної юрисдикції фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів. Важливим механізмом забезпечення такої гарантії є встановлений частиною першою статті 130 Конституції України обов'язок держави забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів шляхом окремого визначення у Державному бюджеті України видатків на утримання судів. Централізований порядок фінансування судових органів з Державного бюджету України в обсягах, які мають забезпечувати належні економічні умови для повного і незалежного здійснення правосуддя, фінансування потреб судів (витрати на розгляд судових справ, комунальні послуги, ремонт і охорону судових приміщень, придбання оргтехніки, поштові витрати тощо) має обмежити будь-який вплив на суд і спрямований на гарантування судової діяльності на основі принципів і приписів Конституції України.

Фінансування судів загальної юрисдикції здійснюється на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, які затверджуються у встановленому порядку, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік. Кошторис суду є основним плановим документом, який надає йому повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання судом своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. План асигнувань - це помісячний розподіл асигнувань, затверджених у кошторисі, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття судом зобов'язань протягом року.

Встановлюючи порядок фінансування судів, Закон, в основному, відносить його до норм, передбачених у Бюджетному кодексі України. Особливості, пов'язані з фінансуванням судів, викладено у коментованій статті. Кошториси Конституційного Суду України та кожного суду загальної юрисдикції затверджується головами зазначених судів.

Організація цієї роботи, крім Бюджетного кодексу України, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", наказом Міністра фінансів України "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету", наказом Державного казначейства України "Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками" та іншими нормативно-правовими актами.

Державне казначейство України відкриває головному розпоряднику коштів зведені особові рахунки та/або особові рахунки для зарахування виділених коштів. Виписка з особового рахунка або зведеного особового рахунка надається головному розпоряднику коштів, на підставі якої головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштів та/або платіжне доручення на перерахування коштів.

Законом встановлено, що органами Державного казначейства України видатки на утримання судів перераховуються не пізніше 10-го числа кожного місяця на рахунки Конституційного Суду України та кожного суду загальної юрисдикції (головних розпорядників бюджетних коштів) та на рахунки Державної судової адміністрації і її територіальних управлінь для фінансування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України.

Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету відповідно до ст. 46 Бюджетного кодексу України, зокрема: витрати Державного бюджету можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період; щомісячні видатки Державного бюджету не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених на попередній бюджетний період, крім окремих випадків, тощо. Забороняєтеся лише провадити капітальні видатки до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період. Таким чином, навіть у разі несвоєчасного прийняття Державного бюджету суди продовжують фінансуватися і виконувати свої конституційні функції.

Стаття 144. Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи

1. Розмір заробітної плати працівників апаратів судів, Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

2. Головні розпорядники коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють видатки на поховання та увічнення пам'яті суддів, у тому числі суддів у відставці.

3. У кошторисах судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України передбачаються кошти на представницькі витрати.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних посад державних службовців" працівникам апарату судів, які займають визначені в розпорядженні посади, надано статус державних службовців. Таким чином, вони підпадають під дію Закону України "Про державну службу" - мають відповідно до свого статусу таке ж матеріальне та соціально-побутове забезпечення, що і державні службовці органів законодавчої та виконавчої влади. Оплата праці працівників апаратів судів повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату судів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата працівників апарату судів складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших гарантій, пільг і компенсацій, що передбачені Законом України "Про державну службу".

Аналогічне положення поширюється і на працівників Державної судової адміністрації України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Національної школи суддів України, чиє побутове забезпечення і рівень соціального захисту не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади.

Суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України визначають у своїх кошторисах кошти на представницькі витрати, а також на забезпечення своїх поточних потреб самостійно. Однак вони мають право брати зобов'язання на витрачання бюджетних коштів тільки в межах асигнувань, наданих їм на бюджетний рік відповідно до бюджетного призначення. Зобов'язання - це відповідальність розпорядника коштів бюджету як споживача товарів, робіт, послуг. Зобов'язання виникають із договорів, згідно з якими він повинен сплатити належну суму виконавцю за умов реалізації цих договорів.

На Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, а також Державну судову адміністрацію України коментованим Законом покладено обов'язок у разі смерті судді або судді у відставці по організації його поховання та увічнення його пам'яті (опублікування некролога, впорядкування могили, виготовлення таблички тощо), на що у їх кошторисах мають бути передбачені видатки на відповідні цілі.