Історія держави та права України - Трофанчук Г.І. - Закарпатська Україна

У 1918 р., після розпаду Австро-Угорщини, була насильно приєднана до Угорщини. Відчуваючи настрої місцевого українства, яке прагнуло до возз'єднання з Україною, угорський уряд створив у грудні 1918 р. так званий Руський край (територія Закарпаття) і видав закон про автономію русинів (так офіційно тоді називали закарпатських українців). Фактично закон був не що інше, як загальна декларація, оскільки реально ні політичних прав, ні демократичних свобод українці не отримали. Про це засвідчив усенародний з'їзд, що відбувся у січні 1919 р. у Хусті.

Але в березні 1919 р. в Угорщині, зокрема майже на всій території Закарпаття, було встановлено радянську владу, проголошено Угорську радянську республіку. Після її ліквідації в Угорщині встановилася диктатура маршала М. Хорті, а Закарпаття за Сен-Жерменським (1919 р.) і Тріанонським (1020 р.) міжнародними договорами ввійшло до складу Чехословаччини. Рішення міжнародних договорів знайшли відображення у Конституції Чехословацької республіки, яка закріпила автономний статус Закарпаття як невід'ємної частини держави.

Таким чином, із погляду норм міжнародного права, територію Підкарпатської Русі легітимно на правах автономного утворення було включено до складу Чехословацької республіки, яка була суб'єктом міжнародного права. Усі ці непрості питання вирішували всупереч волі більшості українського населення краю та уряду Української Народної Республіки. Так, збори у Хусті 21 січня 1919 р. за участю 420 делегатів, кожен із яких представляв тисячу виборців краю, одноголосно висловилися за возз'єднання Підкарпатської Русі з Україною. 22 січня 1919 р. у Києві під час підписання Акта соборності України Підкарпатську Русь розглядали як складову Української держави. Урядова делегація УНР, що офіційно брала участь у роботі мирної конференції в Парижі в 1919-1920 рр., виступила проти приєднання Закарпаття до Чехословаччини. Проте ні волю закарпатських українців, ні позицію урядової делегації УНР держави Антанти не взяли до уваги.

Після підписання відомої Мюнхенської угоди 30 вересня 1938 р. Чехословаччину було фактично розчленовано. 10 жовтня цього ж року уряд країни оголосив, що держава перетворюється на федерацію трьох народів: чехів, словаків і українців. Наступного дня було визнано автономію Підкарпатської Русі та її уряд. Розпочалася розбудова української держави. Аби заручитися підтримкою чотирьох країн, які підписали Мюнхенську угоду (Англія, Франція, Італія та Німеччина), делегація від українського уряду вирушає до Берліна. Проте німецький уряд прохолодно поставився до автономістських настроїв українських представників. Як згодом з'ясувалося, на Закарпаття претендувала Угорщина - союзниця гітлерівського блоку держав.

Наприкінці жовтня 1938 р. після кризової ситуації в уряді його очолив А. Волошин - відомий український громадсько-політичний діяч. 30 грудня уряд затвердив нову назву автономії - Карпатська Україна. Столицею автономної української держави був Ужгород.

Підтиском Німеччини уряд Чехословаччини мусив передати найбагатшу частину Закарпаття Угорщині (листопад 1938 р.). Столицю Карпатської України перенесли до Хуста.

Оскільки Чехословаччини фактично вже не існувало, перед владою Карпатської України постало питання про можливість проголошення її державної незалежності. Однак тодішнє геополітичне становище складалося не на користь цієї ідеї. Ліквідувавши 6 березня 1939 р. Чехословаччину як державу, Гітлер дав згоду на проголошення окремою державою Словаччини та погодився на окупацію Закарпаття Угорщиною.

А тим часом державотворчі процеси у Карпатській Україні набирають обертів. У лютому 1939 р. тут відбуваються вибори до сейму, в яких блок українських партій набрав отримав трохи більше 90% голосів. Це була велика перемога українських патріотичних сил і показник національної свідомості населення.

У березні 1939 р. на Закарпатті відбулося засідання новообраного сейму, який 15 березня проголосив повну державну незалежність Карпатської України. Було обговорено і прийнято заздалегідь підготовлений проект конституції, яка визначала форму правління Карпатської України як президентсько-парламентську республіку. Українська мова стала державною. Затверджено державний герб. Таємним голосуванням сейм обрав першим президентом держави А. Волошина.

Так процес розбудови самостійної української держави тривав досить успішно. Але незалежною Карпатська Україна було недовго. Уже в ніч проти 14 березня хортистська Угорщина напала на українську державу. Сили були нерівні, й 18 березня 1939 р. ворог захопив більшу частину території краю. Наприкінці березня президент і частина уряду мусили емігрувати до Праги. Українська держава зникла з мали світу.

Короткий період існування Карпатської України став однією з яскравих сторінок багатовікової боротьби закарпатських українців за право вільно жити на своїй землі