Конституційне право України - Совгиря О.В. - 6. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу виборів. Відповідальність за порушення виборчого законодавства України

Кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, виборча комісія, утворена відповідно до Закону, виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, якого особисто порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу.

Зазначені суб'єкти звернення зі скаргою можуть з урахуванням вимог Закону оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, таких суб'єктів оскарження:

1) виборчої комісії, члена виборчої комісії; ,

2) політичної партії - суб'єкта виборчого процесу;

3) кандидата у депутати;

4) уповноважених осіб партій, довірених осіб кандидатів у депутати, офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій - лише щодо скарг стосовно порушення, яке мало місце під час голосування.

Керівник партії, уповноважена особа чи представник партії у Центральній виборчій комісії діє як представник відповідної партії без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження уповноваженої особи партії чи представника партії у Центральній виборчій комісії, є відповідне посвідчення, видане в порядку, встановленому Законом.

Виборець може оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність зазначених суб'єктів оскарження, якщо ці дії чи бездіяльність порушують виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі його особисто.

Рішення, дії чи бездіяльність дільничної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до окружної виборчої комісії, яка утворила відповідну дільничну виборчу комісію.

Рішення, дії чи бездіяльність окружної виборчої комісії, її члена може бути оскаржено до суду. Скарга щодо бездіяльності окружної виборчої комісії також може бути подана до Центральної виборчої комісії.

Рішення чи дії політичної партії - суб'єкта виборчого процесу, її посадової особи чи повноважного представника, що стосуються виборчого процесу, крім тих рішень чи дій, які відповідно до закону, статуту (положення) належать до їх внутрішньої організаційної діяльності або їх виключної компетенції, можуть бути оскаржені:

1) до Центральної виборчої комісії - стосовно рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у депутати в загальнодержавному виборчому окрузі;

2) до відповідної окружної виборчої комісії - стосовно рішення чи дії політичної партії, яка висунула кандидатів у депутати в одномандатному окрузі.

Скарга на дії чи бездіяльність кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі, може бути подана до окружної виборчої комісії відповідного одномандатного округу, а кандидата у депутати, зареєстрованого у загальнодержавному окрузі, - до Центральної виборчої комісії.

Рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, членів цих комісій, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, підприємств, установ, організацій, їхніх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації, кандидатів, їхніх довірених осіб, партій, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, офіційних спостерігачів, що порушують законодавство про вибори, можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд, до якого подано адміністративний позов щодо призначення, підготовки і проведення виборів депутатів, невідкладно повідомляє Центральну виборчу комісію, відповідну окружну та (чи) дільничну виборчу комісію про її надходження та про ухвалене судом рішення.

Якщо судом прийнято до провадження адміністративний позов із того ж питання та з тих же підстав, що подано скаргу до виборчої комісії, виборча комісія після отримання повідомлення суду про прийняття до провадження адміністративного позову повертає таку скаргу суб'єкту звернення без розгляду не пізніше наступного дня з дня отримання повідомлення суду із зазначенням підстав її повернення.

Скарга до виборчої комісії може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, за винятком таких випадків.

Скарга щодо порушення, яке мало місце до дня голосування, може бути подана протягом п'яти днів після прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження, але не пізніше двадцять другої години дня, що передує дню голосування.

Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування, може бути подана до відповідної дільничної виборчої комісії не пізніше закінчення голосування. Скарга щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, членів цих комісій, що мали місце у день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, може бути подана до окружної виборчої комісії у дводенний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Днем вчинення бездіяльності вважається останній день строку, в який мала бути, однак не була вчинена дія, передбачена законом.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги виборчою комісією.

Строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення виборчою комісією без розгляду.

Зміна або уточнення суб'єктом звернення зі скаргою вимог під час розгляду скарги, викликані виявленням обставин, не відомих раніше суб'єкту звернення зі скаргою, не вважається новою скаргою і не підлягає встановленим обмеженням строків.

Скарга до виборчої комісії подається у письмовій формі та повинна містити інформацію, визначену Законом.

Порядок та строки розгляду скарг виборчими комісіями встановлюються Центральною виборчою комісією.

Скарга, оформлена без дотримання вимог Закону, повертається відповідно Головою Центральної виборчої комісії або іншим членом Центральної виборчої комісії за дорученням Голови Центральної виборчої комісії чи головою або заступником голови окружної або дільничної виборчої комісії суб'єкту звернення зі скаргою без розгляду не пізніш як на наступний день після дня надходження скарги, а скарга, подана напередодні дня голосування, в день голосування чи наступного дня, - невідкладно. При поверненні скарги без розгляду зазначається вичерпний перелік недоліків, які перешкоджають розгляду скарги; і вказується на можливість повторного звернення із скаргою, оформленою відповідно до вимог Закону у передбачені Законом строки.

При повторному поданні скарги з невиправленими недоліками або з допущенням нових недоліків виборча комісія приймає рішення про залишення її без розгляду по суті.

Скарга, оформлена з дотриманням вимог Закону, розглядається відповідною виборчою комісією на своєму засіданні не пізніш як на другий день з дня її отримання, за винятком таких випадків.

Скарга щодо порушень, які мали місце до дня голосування, розглядається виборчою комісією у зазначений строк, але не пізніше двадцять четвертої години дня, що передує дню голосування.

Скарга щодо порушення, яке мало місце під час голосування з боку таких суб'єктів, як: уповноважені особи партій, довірені особи кандидатів у депутати, офіційні спостерігачі від партій, кандидатів у депутати та громадських організацій, подана до дільничної виборчої комісії, розглядається нею відразу після закінчення голосування.

Скарга щодо порушення, яке мало місце у день голосування, під час підрахунку голосів на дільниці, подана до виборчої комісії вищого рівня, розглядається відповідною виборчою комісією у дводенний строк з дня її подання.

Виборча комісія приймає рішення про залишення скарги без розгляду по суті, якщо вона подана неналежним суб'єктом звернення зі скаргою до неналежного суб'єкта розгляду скарги або з порушенням строків оскарження, встановлених Законом.

Центральна виборча комісія, приймаючи рішення про залишення скарги без розгляду по суті, може з власної ініціативи взяти до розгляду факти, викладені у скарзі.

Рішення виборчої комісії за результатами розгляду скарги повинно бути справедливим, законним і обґрунтованим.

При розгляді скарги по суті виборча комісія може задовольнити скаргу повністю або частково чи відмовити в її задоволенні.

У разі задоволення скарги виборча комісія може прийняти рішення, яким:

1) визнати рішення суб'єкта оскарження чи окремих його положень, дії чи бездіяльність такими, що не відповідають вимогам законодавства про вибори депутатів, порушують виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;

2) скасувати рішення;

3) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити дії, передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів;

4) зобов'язати суб'єкта оскарження утриматися від вчинення певних дій;

5) поновити іншим способом порушені виборчі права громадян, права та законні інтереси суб'єкта виборчого процесу;

6) зобов'язати суб'єкта оскарження здійснити передбачені законодавством, що регулює організацію та порядок проведення виборів депутатів, дії, які випливають із факту скасування рішення, визнання оскаржених дій або бездіяльності протиправними.

Виборча комісія, встановивши, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству про вибори депутатів, задовольняє скаргу. При задоволенні скарги виборча комісія може задовольнити усі або частину вимог суб'єкта звернення зі скаргою.

У разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, встановлення підсумків голосування, встановлення результатів виборів депутатів, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнане протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.

Виборча комісія вищого рівня на підставі скарги, рішення суду або з власної ініціативи може скасувати рішення виборчої комісії нижчого рівня та прийняти рішення по суті питання або зобов'язати виборчу комісію нижчого рівня повторно розглянути порушене питання.

Виборча комісія відмовляє в задоволенні скарги, якщо встановить, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження вчинені відповідно до закону, в межах повноважень, передбачених законом, і не порушують виборчі права суб'єкта звернення зі скаргою.

Особи, винні в порушенні законодавства про вибори депутатів, притягаються до кримінальної, адміністративної або іншої відповідальності (конституційно-правової, цивільно-правової, дисциплінарно-правової) в порядку, встановленому законом.

Конституційно-правова відповідальність за порушення виборчого законодавства може бути визначена як самостійний вид юридичної відповідальності, що передбачає належне і сумлінне виконання суб'єктами конституційного права своїх обов'язків у сфері виборчого права або настання негативних наслідків чи небажаної зміни конституційно-правового статусу для цих суб'єктів за порушення норм виборчого законодавства. Основна мета конституційно-правової відповідальності у виборчому процесі полягає у попередженні відхилень віл вимог диспозиції виборчої норми та поновленні порядку, який встановлено законом.

Наприклад, відповідно до п. 9 ч. З ст. 37 Закону України "Про вибори народних депутатів України" повноваження члена окружної, дільничної виборчої комісії припиняються достроково виборчою комісією, яка її утворила, у зв'язку з порушенням присяги члена комісії, що виявилося як систематичне невиконання покладених на нього обов'язків, засвідченим не менш як двома рішеннями з цього приводу виборчої комісії, до складу якої він входить. Або ж, наприклад, згідно з ч. 4 ст. 77 Закону виборча комісія, яка зареєструвала офіційного спостерігача, може достроково припинити його повноваження у разі порушення ним цього Закону.

Відповідальність за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, передбачена главою 15-А Особливої частини розділу II Кодексу України про адміністративні правопорушення (статті 2127-21220).

Підставою для порушення провадження про адміністративне правопорушення щодо порушення законодавства про вибори є протокол, складений органами внутрішніх справ, або скарга суб'єкта виборчого процесу. Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та відповідними виборчими законами.

Кримінальна відповідальність за злочинне порушення виборчого законодавства передбачена розділом V (статтями 157-159і) Кримінального кодексу України. Зокрема, це відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача, фальсифікацію виборчих документів чи фальсифікацію підсумків голосування, незаконне знищення виборчої документації, порушення таємниці голосування, порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). За порушення виборчого законодавства кримінальна відповідальність може наставати і за іншими статтями Кримінального кодексу України в разі наявності всіх ознак злочинів, ними передбачених.

Виділяється ще один, відносно новий для України вид відповідальності за порушення виборчого законодавства, яким є міжнародно-правова відповідальність. Підвищення її ролі та впливу в сучасних умовах зумовлене передусім загальними інтеграційними процесами, які віддзеркалюють рух України не лише до Європейського Союзу, а й до спільноти розвинених демократичних країн світу. Так, за Першим протоколом до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованим Україною 17.07.1997 р., Україна зобов'язалася проводити вільні вибори з розумною періодичністю таємним голосуванням на умовах, які забезпечують народу вільне виявлення своєї думки під час вибору законодавчої влади.

7. Поняття та види референдумів
8. Принципи і порядок проведення референдумів. Відповідальність за порушення порядку проведення референдумів
Глава VII. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
1. Державна влада як інститут конституційного права
2. Конституційні загальні засади організації І здійснення державної влади в Україні
3. Поняття, система і види органів державної влади
Глава VIII. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА В УКРАЇНІ
1. Загальна теорія і стан парламентаризму. Місце парламентів у системі вищих органів державної влади
2. Конституційно-правовий статус парламенту України - Верховної Ради України
3. Конституційний склад і структура Верховної Ради України
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru