Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - Глава 9. Криміналістичний облік

1. Поняття криміналістичного обліку як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності; мета, форми і способи формування криміналістичних обліків, використання їх даних у розслідуванні злочинів

Облік (реєстрація) злочинців для потреб боротьби зі злочинністю використовувався здавна. Формування обліків (кримінальної реєстрації) на наукових засадах наприкінці XIX ст. сприяло зародженню і становленню криміналістики як самостійної галузі наукового знання.

Натепер питання, пов'язані з накопиченням і наданням інформації про певні об'єкти з метою використання її в перебігу розслідування і для попередження злочинів, досліджуються галуззю криміналістичної техніки, одна із назв якої криміналістичний облік (уживаються й інші: "кримінальна", "чи "криміналістична реєстрація", "інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів" тощо). Терміном криміналістичний облік також позначено відповідну практичну діяльність.

У вузькому розумінні реєстрація - це процес фіксації в установленому порядку ознак об'єктів в облікових документах за наявності необхідних підстав.

У криміналістичному обліку використовуються різні способи реєстрації та фіксації ознак об'єкта: описово-письмовий, дактилоскопічний, фотографічний, графічний, колекційний.

Науковою основою криміналістичної реєстрації слугують положення про індивідуальність кожного об'єкта, відносну стійкість ознак об'єкта та можливість ідентифікації. Формування криміналістичної реєстрації на науковій основі було започатковано наприкінці XI X ст. французьким криміналістом А. Бертільоном, який розробив і впровадив в практику боротьби зі злочинністю антропометричний метод реєстрації. Більш прогресивним методом, який прийшов через декілька років на зміну антропометрії, став дактилоскопічний метод реєстрації злочинців.

Криміналістичний облік - галузь криміналістичної техніки - містить загальні теоретичні положення: основні поняття, мету, наукові та правові засади; характеристику системи криміналістичних обліків і можливостей використання їх даних у боротьбі зі злочинністю.

Криміналістичний облік як вид практичної діяльності - це науково обґрунтована система фіксації, класифікації, зосередження і систематизації групових та індивідуальних ознак об'єктів, що підлягають реєстрації, з метою подальшого використання відомостей про них для розкриття, розслідування і профілактики злочинів.

Мета криміналістичного обліку - сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю шляхом накопичення, опрацювання інформації та надання довідок стосовно зареєстрованих об'єктів. Відповідні дані використовують для побудови версій, планування розслідування, обрання тактики окремих слідчих дій, наприклад, із урахуванням судимості в допитуваної особи.

Інформація, отримана з криміналістичних обліків, сприяє розшуку об'єктів, що раніше реєструвалися, та забезпечує їх ідентифікацію як у непроцесуальній формі (скажімо, встановлення особи невпізнаного трупа за обліком осіб, які пропали безвісти), так і в процесуальній (під час пред'явлення для впізнання розшуканого об'єкта). Довідка за результатами перевірки за криміналістичними обліками в деяких випадках є джерелом доказів як інший документ (ст. ст. 65, 83 КПК України). Одержана інформація сприяє прийняттю правильних процесуальних рішень у справі (зокрема, щодо обрання запобіжного заходу стосовно особи, яка має судимість), забезпечує правильну кваліфікацію вчиненого (наприклад, за такою ознакою як повторність). Загалом дані криміналістичних обліків сприяють установленню всіх обставин, які підлягають доказуванню в справі (ст. ст. 64, 23 КПК України).

Об'єкт криміналістичного обліку - носій інформації, що має значення для кримінального судочинства, який за наявності підстав підлягає реєстрації. До об'єктів належать: люди (відомі й невідомі злочинці, особи, що пропали безвісти й ін.); трупи невпізнаних осіб; різноманітні предмети: продукт злочинної діяльності (підроблені гроші, документи); предмети посягання (нумеровані речі, антикварні вироби тощо) або аналогічні предмети, належність яких невідома, предмети зі слідами злочинної діяльності (наприклад, кулі та гільзи), деякі сліди з місць нерозкритих злочинів (знарядь злому тощо), документи, що використовувалися як засіб учинення злочину (наприклад, підроблені рецепти на отримання наркотичних засобів); худоба (викрадена, приблудна); нерозкриті злочини (за способом та іншими обставинами учинення).

Спосіб реєстрації (обліку) (за іншою термінологією "метод") - це сукупність прийомів для фіксації відповідних ознак об'єктів, що підлягають реєстрації. Розрізняють такі способи: а) описовий - письмова словесна фіксація ознак; б) дактилоскопічний - використання відбитків папілярних узорів пальців рук; в) фотографічний, відеотехнічний - фіксація ознак за допомогою фотозйомки, відеозапису; г) колекційний - збирання і збереження предметів, слідів у натурі, копій; д) графічний - фіксація ознак шляхом виготовлення схем, замальовок; е) машинний - кодування інформації про ознаки для опрацювання на електронно-обчислювальній машині (ЕОМ); ж) змішаний (комбінований) - фіксація ознак із застосуванням зазначених способів у різних варіаціях.

Форма обліку свідчить, у якому вигляді зберігається зафіксована інформація, що визначається характером зареєстрованого об'єкта і ознак, способом реєстрації. Форми: картотека, список (журнал), фотоальбом, відеотека, колекція об'єктів або їх копій, автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС).

Останніми роками більшого поширення набуває (за необхідності) машинний спосіб реєстрації, що має наслідком створення АІПС. Вони можуть бути універсальними, тобто призначеними для реєстрації декількох об'єктів за різними ознаками і розв'язання комплексу завдань, або спеціалізованими, призначенням яких є оброблення даних стосовно одного об'єкта.

Вид криміналістичного обліку визначається залежно від того, які об'єкти та їх ознаки підлягають реєстрації, а також від способу, форми, призначення -, органу, що здійснює реєстрацію (докладніше в третьому підрозділі).