Науковими засадами криміналістичного обліку є вчення про криміналістичну реєстрацію. Своєю чергою, ця окрема криміналістична теорія базується на положеннях криміналістичної діалектики про індивідуальність, відносну стійкість (незмінюваність), здатність відображати і відображатися даних загальної теорії криміналістики та інших окремих криміналістичних теорій і вчень (насамперед, криміналістичної ідентифікації, встановлення групової належності, криміналістичної діагностики, криміналістичних учень про ознаки, механізм слідоутворення, про спосіб учинення злочину тощо). До наукових засад віднесено також дані природничих наук про будову, властивості, розвиток об'єктів; кібернетики, математики, науки управління.
Правові засади криміналістичного обліку - це приписи в законі та підзаконних нормативно-правових актах стосовно створення, функціонування криміналістичних обліків, фактичних і юридичних підстав реєстрації конкретних об'єктів. Єдиним законодавчим актом, що передбачає ведення криміналістичного обліку, окремі способи реєстрації, загалом окреслює коло осіб, котрі підлягають реєстрації, є Закон України від 20 грудня 1990 р. "Про міліцію" (1990р.), п. п. 13,11ст. 10. Серед підзаконних нормативно-правових актів Положення про Міністерство внутрішніх справ, затверджене Указом Президента України від 17 листопада 2000 р. (підп. 11 п. 4); накази МВС України, оскільки криміналістичні обліки ведуть органи внутрішніх справ. Саме ці документи містять головний масив приписів щодо призначення, створення, функціонування конкретних видів обліку, конкретизації реєстрованих об'єктів, способів, форм реєстрації, реєстраційних документів, порядку поставлення на облік і перевірки за ним.
Криміналістичний облік окремих об'єктів ведеться в масштабах Співдружності незалежних держав (СНД). Це передбачено ст. 7 Угоди про взаємодію міністерств внутрішніх справ незалежних держав у сфері боротьби зі злочинністю, підписаної 24 квітня 1992 р. в м. Алма-Ати. Банк даних про певні об'єкти формує і веде Національне центральне бюро Інтерполу, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 1993 р.
У контексті правових підстав слід відзначити, що здійснення криміналістичного обліку не повинно призводити до обмеження прав і свобод громадянина, гарантованих Конституцією України.
Тому важливо, щоб реєстрація провадилась за наявності фактичних і юридичних підстав, передбачених законом і нормативно-правовими актами. Витребування реєстраційних даних також має бути вмотивованим.
Фактичними підставами для реєстрації слугують дані про зв'язок об'єкта з подією злочину (або подією вірогідно кримінального характеру), деяких видів адміністративних правопорушень.
Юридичними підставами визнають також рішення відповідних посадових осіб, органів, які можуть мати форму процесуальних документів: постанов слідчого, прокурора, органу дізнання, судді; ухвал, вироків суду, документи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оперативно-службові документи. Саме їх вважають безпосередніми юридичними (правовими) підставами реєстрації об'єктів за певним криміналістичним обліком. Так, безпосередньою юридичною підставою для реєстрації особи за алфавітним і дактилоскопічним обліками може бути один із таких документів: протокол затримання особи як підозрюваного відповідно до ст. ст. 106, 115 КПК України; постанова слідчого про притягнення особи як обвинуваченого, постанова судді чи ухвала суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді взяття під варту, обвинувальний вирок суду, постанова адміністрації приймача-розподільника стосовно осіб, затриманих за бродяжництво. Від зазначених документів слід відрізняти спеціальні реєстраційні документи.
Так, безпосередньою юридичною підставою для реєстрації особи за оперативно-довідковим (алфавітним) і дактилоскопічним обліками може бути один із документів: постанова про притягнення особи як обвинуваченого, вирок суду, санкціоновані прокурором матеріали, складені відповідно до ст. 426 КПК України, постанова про затримання особи, підозрюваної в бродяжництві.
Від указаних документів слід відрізняти спеціальні реєстраційні документи.
Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи інформаційних технологій
Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи експертно-криміналістичної служби МВС
Криміналістичні обліки, які ведуть підрозділи карного розшуку
РОЗДІЛ III. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
Глава 10. Загальні положення криміналістичної тактики
1. Поняття криміналістичної тактики, її структура, завдання та взаємозв'язок із іншими розділами криміналістики
2. Тактичний прийом як одне з основних понять криміналістичної тактики, класифікація тактичних прийомів
3. Інші основні поняття (категорії) криміналістичної тактики
4. Перспективи розвитку криміналістичної тактики