Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - Глава 16. Тактика відтворення обстановки та обставин події

1. Поняття, сутність, цілі відтворення обстановки і обставин події, значення результатів для розкриття і розслідування злочинів

Із часів виникнення криміналістичної науки зі слідчого огляду поступово почала виокремлюватися слідча дія, для якої характерним було проведення дослідів та перевірок. її називали по-різному, зокрема "відтворення злочину", "вулична операція", "слідчий експеримент", "допит на місці", "висновок на місці", "перевірка показань обвинуваченого" тощо. Це питання досліджувалося у наукових колах, де дослідники обґрунтували самостійність складної слідчої дії - "відтворення обстановки та обставин події" (П. І. Тарасов-Родіонов, Н.О. Селіванов, В. І. Теребілов та інші). З іншого боку, вчені доводили самостійний характер окремо названих слідчих дій - "слідчого експерименту" та "перевірки показань на місці" (Л.Є. Ароцкер, P.C. Бєлкін, М.В. Васильєв, Н.І. Гуковська, С. А. Голунський, С.С. Степічев та інші). Це відповідним чином позначилося на законодавчому рівні, де в процесуальних кодексах різних країн (зокрема СНД) законодавець, визнаючи самостійний характер названих слідчих дій, їх назву та певною мірою зміст викладає по-різному.

Ст. 194 КПК України передбачено відтворення обстановки і обставин події. Відповідно до українського законодавства, відтворення обстановки та обставин події є слідчою дією, здійснюваною з метою перевірки результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого або ж даних, одержаних під час огляду та інших слідчих дій, яка полягає в тому, що слідчий може виїхати на місце в присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинувачуваного відтворити обстановку та умови, за яких ті чи інші події могли відбуватися в реальній дійсності. Тож відтворення обстановки і обставин події має, власне, дві самостійні форми (за російським законодавством вони є самостійними слідчими діями):

1) перевірку на місці показань обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка з метою їх уточнення і доповнення в присутності понятих;

2) слідчий експеримент, тобто експериментальну перевірку правдивості показань цих осіб, інших обставин і припущень (наприклад щодо можливості чути або бачити за певних умов щось, що стосується цих обставин, проникнути в приміщення названим у свідченнях способом або певною особою, подолати названу в свідченнях відстань тощо).

У теорії криміналістичної тактики дискусійним вважають невідкладний характер відтворення обстановки та обставин події. Р. С. Бєлкін наголошує на тому, що така слідча дія є перевірковою. В тактичному плані, приймаючи рішення про відтворення обстановки та обставин події, слідчий визначає перед собою такі цілі:

1) перевірка і уточнення показань, інших доказів;

2) забезпечення наочності окремих доказів;

3) перевірка версій;

4) отримання нових доказів (у формі слідчого експерименту - встановлення факту неможливості існування явища, події; у формі перевірки показань на місці - виявлення предметів (серед них і раніше не відомих), трупів;

5) виявлення причин і умов, які сприяють учиненню злочину. Відтворення обстановки та обставин події має важливе значення у збиранні доказів, адже можливості цієї слідчої дії майже нічим (окрім морально-етичних норм) не можна обмежити. Узагальнено значення цієї слідчої дії полягає в наступному. По-перше, в результаті відтворення обставин та обстановки події здійснюється підтвердження наявних доказів чи їх спростування. По-друге, позитивні результати відтворення у формі слідчого експерименту свідчать про можливість дії як явища загалом, але не свідчать про те, що це було здійснено насправді. В разі негативного результату слід ураховувати індивідуальні особливості особи. По-третє, відтворення обстановки і обставин події у формі перевірки показань дають можливість отримати нові докази. По-четверте, результати проведення відтворення у будь-якій формі використовують для висунення нових версій, планування розслідування та, зрештою, для встановлення істини у справі (ст. 64, 23 КПК).