Криміналістика - Волобуєв А.Ф. - 3. Сутність та види відтворення обстановки і обставин події у формі слідчого експерименту, тактика його підготовчого та робочого етапів

Слідчий експеримент - це слідча дія (або форма відтворення обстановки і обставин злочину), яка полягає у проведенні спеціальних дослідів із метою перевірки зібраних доказів, отримання нових доказів, перевірки та оцінки версій про можливість існування тих чи інших фактів, що мають значення для розслідування кримінальної справи (за В. Ю. Шепітьком).

Сутність відтворення обставин та обстановки події у формі слідчого експерименту полягає у перевірці наявних даних дослідним шляхом у спеціально створеній слідчим максимально наближеній до умов події обстановці. Використання такого експериментального методу під час розслідування злочину вимагає відмежування слідчого експерименту від наукового (під час спеціальних, експертних досліджень) експерименту. Так, слідчому експерименту притаманні такі особливі ознаки: 1) застосування повинно відповідати певному процесуальному порядку (присутність двох понятих, ознайомлення учасників із правами та обов'язками, складання протоколу слідчої дії, порядок проведення); 2) відтворення події не повністю, а лише окремих обставин, за наявності яких подія може набути реальних рис (абсолютне повне відтворення систем об'єктивних і суб'єктивних обставин злочину в цілому з практичного аспекту неможливе); 3) не обов'язковим є використання спеціальних пізнань.

Слідчий експеримент, на відміну від перевірки показань на місці, має специфічні ознаки, що також відбивають його сутність і надають можливість відмежувати його від інших слідчих дій. Такими ознаками слідчого експерименту є: а) можливість проведення слідчого експерименту за відсутністю потерпілих, свідків, підозрюваного та обвинуваченого, за показаннями яких його здійснюють (перевірка показань на місці без участі зазначених осіб неможлива); б) можливість одночасної присутності під час експерименту свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених (групова перевірка показань на місці неприпустима); в) можливість проведення слідчого експерименту не на місці події, що залежить від обставин, які підлягають перевірці (перевірка показань допускається лише на місці події).

Найпоширенішою в криміналістичній тактиці є класифікація слідчого експерименту залежно від змісту, характеру обставин, які перевіряють, і виконуваних дій. Зокрема, виділяють такі види.

1. Слідчий експеримент для перевірки можливості сприйняття явища (події): можливість бачити, чути, сприймати на дотик. Наприклад, бачити та чути на певній відстані, за визначених погодних умов, у певному положенні тіла.

2. Слідчий експеримент для перевірки можливості здійснення дії взагалі чи в конкретних умовах (просторових, часових), або ж виконання дії із застосуванням професійних навичок. Наприклад, при перевірці можливості проникнення осіб, минаючи заборони, і подолання ними перешкод, пішого переходу від одного пункту до іншого за певний період часу; ймовірна наявність навичок креслення, малювання, перекладу з іншої мови, керування автомобілем тощо.

3. Слідчий експеримент для встановлення механізму події загалом або його складових, визначення процесу утворення слідів. Частіше за все такий експеримент проводиться для встановлення взаєморозташування слідоутворювальних об'єктів у момент події: потерпілого і транспортного засобу; знаряддя в руці злочинця і положення жертви; способу проникнення, механізму злому перешкоди або замикаючого пристрою; настання конкретних подій за певних обставин (чи могла певна кількість товарів розміститися в певному сховищі, чи можливе природне зниження ваги в процесі зберігання певних продуктів в умовах певного складу, чи можна зруйнувати перешкоду, чи можливе самозаймання змоченої маслом тканини). Це досить складний вид експерименту, позаяк для його провадження потрібно відтворити реальну обстановку, а це не завжди можливо. Отож, якщо ідеться про необхідність спеціального дослідження, такі завдання рекомендовано розв'язувати за допомогою призначення судових експертиз.

Всю роботу з організації й тактики відтворення обстановки і обставин події у формі слідчого експерименту може бути умовно поділено на три етапи: підготовчий, робочий, заключний.

Організація підготовчого етапу слідчого експерименту вміщує дві системи дій: підготовчі дії до виїзду на місце експерименту та підготовчі дії на місці експерименту. Загальна структура підготовчого етапу до виїзду на місце експерименту передбачає:

1) попередній допит особи (за необхідності додатковий) для максимально повного встановлення картини події;

2) вивчення матеріалів кримінальної справи й визначення необхідності проведення слідчого експерименту та його мети, тобто чітке визначення кола обставин, що підлягатимуть перевірці;

3) визначення часу, місця, умов проведення експерименту, за необхідності добирання знаряддя та предметів, що будуть задіяні в слідчій дії;

4) у міру необхідності консультація зі спеціалістом;

5) визначення сутності дослідів, їх кількості, послідовності виконання, повторення (серед іншого й можливості змінення умов);

6) визначення кола учасників (кількість понятих - мінімум двоє, статистів, спеціалістів (криміналіст, автотехнік, будівельник - фах зумовлений обставинами справи), оперативно-розшукових працівників, помічників, свідків, потерпілих, підозрюваних та обвинувачених та ін.);

7) визначення умов розміщення учасників;

8) підготовка техніко-криміналістичних засобів (ВК-1, фото -, відео -, кінозйомка);

9) в разі необхідності забезпечення охорони місця проведення слідчого експерименту;

10) за необхідності проведення реконструкції місця події, тобто відновлення первісного стану будь-якого об'єкта, умов проведення дослідів, ситуацій, виготовлення макета;

11) складання плану підготовки та проведення слідчого експерименту (непроцесуальний документ; можливий в усній або письмовій довільній формі); план може бути складений наприкінці робочого етапу (стосуватися лише робочого етапу або тільки реконструкції події). Структура підготовчого етапу на місці експерименту:1) встановлення змін події; 2) додаткова реконструкція; 3) перевірка відповідності умов експерименту умовам події; 4) роз'яснення суті та мети слідчої дії її учасникам, визначення їх прав та обов'язків; 5) додаткове забезпечення охорони об'єкта; 6) проведення інструктажу.

Загальна структура робочого етапу вміщує такі дії: 1) слідчий розміщує учасників відповідно до плану (поняті повинні зручно стояти); 2) за командою слідчого розпочинаються відповідні дії; 3) статисти або безпосередній учасник події (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок) здійснює досліди, які можуть провадитися в декілька етапів (зі зміненням умов: ускладнені чи спрощені); 4) слідчий під час дослідів спостерігає, робить нотатки для складання протоколу, здійснюється фіксація технічними засобами (фотозйомка).

У ході слідчого експерименту необхідно дотримуватися визначених організаційних і тактичних особливостей.

1. Слідчий експеримент доцільно проводити в умовах і обстановці, максимально наближених до тих, у яких відбулася подія, це означає, що:

* коли факт, який перевіряють, тісно пов'язаний із місцем реальної події або з умовами цього місця, то слідчий експеримент необхідно проводити саме на тому місці, де відбулася подія, яку перевіряють (наприклад, можливість добре бачити людину в приміщенні квартири на другому поверсі з вікна певної квартири на восьмому поверсі розташованого поблизу будинку);

* експеримент має проводитися саме в той час, коли і відбулася подія, яку перевіряють, із метою створення аналогічних умов чутності (особливо в місті), видимості, що забезпечує об'єктивність результатів експерименту;

* для проведення слідчого експерименту слід використовувати ті самі знаряддя і засоби, які застосовувалися під час події злочину, або однорідні предмети і знаряддя (лише якщо їх використання є небезпечним, мають бути використані їх макети, аналогічні за розміром та формою).

Поняття "однорідні знаряддя та засоби (предмети)" означає, що вони повинні мати зовнішню форму і розміри, що збігаються або схожі на предмет, використовуваний у події злочину. Відбиття певних фізичних ознак предмета в натуральній моделі залежить від мети експерименту і властивостей оригінального об'єкта. Так, для встановлення можливості вилучення конкретного предмета через отвір у стіні не має значення, із якого матеріалу буде виготовлено модель стіни. Важливо, щоб отвір мав натуральний розмір і повторював форму предмета. Для дослідів із трупом людини досить використовувати звичайний манекен, але коли перевіряється, наприклад, можливість переміщення трупа певною особою, то вага манекена повинна відповідати вазі конкретної людини. З цією метою при плануванні експерименту використовують дані з протоколів огляду місця події, допитів свідків, потерпілих, підозрюваних, фотознімки, креслення, вдаються по допомогу спеціаліста тощо.

2. Неприпустимим у слідчому експерименті є здійснення перевіркових дій, які принижують честь і гідність або загрожують безпеці учасників слідчої дії (наприклад, чи міг потерпілий упродовж декількох днів пробути зв'язаним у приміщенні з низькою температурою (-10 градусів), без води та їжі; чи міг підозрюваний за дві години перенести з пункту А до пункту Б певний важкий предмет). Такі обставини з'ясовують переважним чином шляхом проведення експертиз або інших слідчих дій.

3. Використання попередньої реконструкції є тактичним прийомом проведення саме слідчого експерименту. Реконструкція - відтворення, відновлення матеріальної обстановки або предметів за раніше відомою інформацією. Джерелами інформації для реконструкції є люди (свідки, потерпілі, обвинувачені), а також речі (різні матеріальні сліди, що відобразили подію злочину). Тому реконструкцію можна здійснювати: а) за матеріалами справи, використовуючи, наприклад, протокол огляду, фотознімки тощо; б) за ідеальними відображеннями, по пам'яті.

4. Для здійснення дослідів слід планувати лише статистів - у жодному разі дії не потрібно здійснювати слідчий або поняті. Якщо проведення пов'язано з особистими суб'єктивними або професійними навичками та якостями певної особи, її присутність та участь у цій слідчій дії є обов'язковою. Для з'ясування ролі індивідуальних психофізіологічних особливостей після здійснення першого експериментальної дії доцільною може бути заміна такого виконавця на статиста, наділеного близькими або протилежними якостями.

5. Важливу роль у здійсненні цієї слідчої дії може бути відведено помічнику слідчого. Як помічників можна запросити іншого слідчого, дізнавача, оперативного працівника. Необхідність у помічниках виникає тоді, коли через специфіку обставин, що перевіряються, є потреба в поділі учасників експерименту на групи, розташовані в різних місцях. Наприклад, під час експерименту, що проводиться з метою перевірки чутності, його учасників поділяють на дві групи, одна з яких відтворює звуки (нею керує помічник слідчого), а інша фіксує чутність (сам слідчий).

6. Виходячи зі специфіки обставин, що перевіряються шляхом експерименту, бажаним є використання спеціальних знань - використання підчас слідчої дії допомоги спеціаліста, котрий допоможе слідчому розібратися в природі та обставинах події, що перевіряють, підготувати і провести досліди, всебічно і точно зафіксувати й оцінити результати експерименту. Це також вимагає підготовку відповідних технічних засобів, використовуваних у перебігу слідчого експерименту й фіксації його результатів. Участь фахівців забезпечує повний облік умов події, що вивчається, більш точне їх відтворення, деталізацію дослідів, безпеку осіб, що беруть участь, і правильне використання термінології при складанні протоколу експерименту.

7. Безпосередніх учасників відтворюваної події слідчий повинен розташувати саме так, як вони про це повідомили, а понятих у місці проведення дослідів розташувати в точки найкращого спостереження події.

8. Повторення дослідів декілька разів у одних і тих же умовах або зі зміненням умов (окремих умов: відстані, швидкості руху тощо) дозволяє виключити випадковість отриманого результату та з'ясувати можливість настання певних фактів у реальній дійсності. Повторення дослідів у одних умовах відбувається тоді, коли на результати експерименту можуть чинити вплив різні не враховані випадкові чинники. Наприклад, під час експерименту на чутність віддалені вигуки про допомогу можуть бути віднесені вбік поривом вітру, шумом моря або заглушені криками птахів; у інших випадках за звук пострілу можна прийняти який-небудь інший звук (падаючого предмета, звук автомобільного мотору тощо). В практиці вважається, що достовірним може бути визнаний тільки стійкий результат, тобто отриманий після неодноразового повторення дослідів.

Інакше значення має повторення дослідів у спеціально змінених умовах. Мета такого змінення полягає у встановленні умов, за яких могла відбутися подія. Наприклад, під час перевірки можливості бачити на певній відстані досліди повинні здійснюватися на різній відстані, від найвіддаленішої до найближчої. У разі отримання позитивного результату експерименту його можна повторити з погіршенням умов, якщо таке погіршення могло статися насправді. У разі негативного результату експерименту його необхідно повторити в більш сприятливих умовах, якщо таке могло бути. Наприклад, водій автомобіля, котрий здійснив наїзд на пішохода, стверджував, що побачив того на узбіччі дорозі в останній момент зіткнення, оскільки в цьому місці є незначний поворот дороги, у зв'язку з чим у момент повороту він, вірогідно, був засліплений фарами зустрічного автомобіля. Проведенням першого досліду під час слідчого експерименту було встановлено, що водія такого зросту в автомобілі такої ж марки на названому повороті дороги осліпити фарами зустрічного руху неможливо. Але в результаті проведення інших дослідів у процесі експерименту без використання зустрічних автомобілів було встановлено: якщо пішохід середнього зросту перебуває на відстані 10 метрів від автомобіля на цій ділянці дорозі, для водія протягом 8 метрів він закритий крайньою лівою стійкою лобового скла. Отже, водій побачив пішохода за 2 метри до зіткнення, вже не маючи можливості вчасно зупинити транспортний засіб.

9. Якщо обвинувачений, який бере участь у слідчому експерименті, заявляє клопотання щодо проведення того або іншого досліду, таке клопотання рекомендовано задовольняти.