Тема1. Поняття адміністративного права.

1. Зміст і обсяг категорії "поняття адміністративного права" та його історико-генетична природа

Понятійна форма є найбільш раціональним зовнішнім виразом знань про відповідний об'єкт і дозволяє системно висвітлити його загальні і спеціальні ознаки, включаючи зв'язки між його складовими, їх історико-правову природу, процеси розвитку, інтегративні характеристики, особливості взаємодії з іншими компонентами права тощо.

Загальними є ознаки, притаманні як категорії "поняття адміністративного права", так і поняттям інших галузей права. Перш за все, це ті, які виокремлюють право серед інших соціальних явищ. Виходячи з того, що право - це науково обґрунтовані уявлення про дозволи і заборони в сфері життєдіяльності людини, що виникли в результаті взаємодії свідомості і буття і закріпилися у нормативній (юридичній) формі як регулятори належного чи припустимого поводження, ними є: а) нормативність, б) формальна визначеність і б) державна забезпеченість.

По-друге, це ознаки, які детермінують галузі в системі права. Будучи притаманними всім без виключення галузям, вони різняться між собою і, таким чином, виступають критеріями відмежування однієї галузі права від іншої. Насамперед це однорідність і системність суспільних відносин, які регулюються галуззю, автономність сукупності правових норм та інститутів, наявність предмета і методу правового регулювання.

Спеціальними є ознаки, притаманні лише категорії "поняття адміністративного права". Вони виокремлюють у правовій системі саме адміністративне право. Це особливості адміністративно-правових відносин, які є відносинами адміністративних зобов'язань; особливості методу правового регулювання, які виражаються у специфічному балансі застосування таких регулюючих засобів, як приписи, заборони і дозволи; полі-структурність предмета; особливості понятійного апарату, функцій, джерел, суб'єктів, процесу тощо.

Поняття мають кількісний і якісний вимір. Якісний вимір відображається у описі ознак об'єкта. Сукупність таких ознак утворює зміст поняття. Кількісний вимір відображається в описі складових поняття, яким притаманні ці ознаки. Сукупність цих складових утворює обсяг поняття. Зміст і обсяг поняття змінюються в процесі розвитку відповідної науки.

Для категорії "поняття адміністративного права" зміст (або якісний вимір) акумулюється у сукупності таких ознак, як системність, підзаконність, поліструктурність, предмет адміністративного права, метод адміністративного права, публічність, владність, нормативність, галузевість, історико-генетична природа, соціальне призначення, принципи адміністративного права, функції адміністративного права, дефініція адміністративного права та інших.

Обсяг поняття (або його кількісний вимір) відображається у таких його складових, як колективні суб'єкти адміністративного права, індивідуальні суб'єкти адміністративного права, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, об'єднання громадян, публічні службовці, публічна адміністрація, форми публічного адміністрування, суб'єкти державного управління, акти адміністративного примусу, адміністративні послуги та інших.

З метою порівняння зазначимо, що категорія "поняття адміністративного права" разом з такими категоріями, як "поняття цивільного права", "поняття кримінального права", "поняття трудового права", "поняття фінансового права" та іншими є складовими поняття "правова система".

Особливістю категорії "поняття адміністративного права" є його структурованість. Структура відбиває логіку зв'язків між компонентами, які входять до поняття, забезпечує його цілісність і тотожність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах. Структурна упорядкованість категорії "поняття адміністративного права" здійснюється за логікою "дерева" і за логікою "ієрархії".

Упорядкування понять в логіці "дерева" означає виділення вихідного і прохідних понять та їх трансформації у часі. Така структура дає можливість побачити, як поняття послідовно розвиваються і відбивають правову дійсність відповідно до існуючих етапів накопичення знань.

Прикладом структуризації за логікою "дерева" може слугувати еволюція поняття "предмет адміністративного права": 1) у 1940 р. Г. І. Петров предметом адміністративного права визначає відносини державного управління; 2) у 1949 р. С. С. Студенікин предметом адміністративного права визначає відносини влади і підпорядкування, у яких однією зі сторін виступає орган держави, який повеліває; 3) у 1958 році І. Г. Мревлішвілі висуває ідею про відсутність предмета адміністративного права, що тягне відсутність відповідної правової галузі; 4) у 1959 році Г. І. Петров предметом адміністративного права визначає горизонтальні і вертикальні правовідносини; 5) у 1962 році І. М. Пахомов визначає, що предметом регулювання радянського адміністративного права є суспільні відносини, які складаються між людьми в сфері державного управління; 6) у 1975 р. - А. П. Клюшниченко предметом адміністративного права визначає відносини між носіями прав і обов'язків у сфері радянського державного управління; 7) у 1986 році Р. С. Павловський предметом адміністративного права визначає відносини, які складаються у зв'язку з реалізацією функцій державного управління з приводу виконавчо-розпорядчої діяльності; 8) у 1994 р. Л. В. Коваль предметом адміністративного права визначає відносини, які виникають у зв'язку зі здійсненням державного управління, у тому числі і відносини недержавного управління; 9) у 2001 р. - А. С. Васильєв до предмета адміністративного права включає відносини, що виникають у ході здійснення державного управління, охорони громадського порядку, забезпечення державним апаратом реалізації прав і інтересів громадян; 10) у 2003 р. В. К. Колпаков предметом адміністративного права визначає відносини публічного управління; 11) у 2004 р. В. Б. Авер'янов до предмета адміністративного права включає відносини, що виникають у ході здійснення державного управління, діяльності органів виконавчої влади, адміністративних судів, застосування заходів адміністративного примусу, у процесі внутрішньої організації та діяльності апаратів державних органів; 12) у 2008 р. В. К. Колпаков предметом адміністративного права визначає відносини адміністративних зобов'язань, до яких включає: відносини публічного управління; відносини адміністративних послуг; відносини відповідальності публічної адміністрації за неправомірні дії або бездіяльність; відносини відповідальності суб'єктів суспільства (індивідуальних і колективних) за порушення встановленого публічною адміністрацією порядку і правил.

Упорядкування за "ієрархією" базується на супідрядності складових поняття, яка існує на конкретному етапі наукових знань про адміністративне право. Така структурованість дає можливість побачити розташування компонентів поняття щодо ієрархічних щаблів, а також системні зв'язки між ними.

Так, за сьогоднішнім станом адміністративно-правової доктрини уявлення про колективні суб'єкти адміністративного права дають поняття: публічна адміністрація, об'єднання громадян, трудовий колектив, підприємство тощо. Уявлення про публічну адміністрацію створюють поняття: органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інститут Президента України тощо. Уявлення про органи виконавчої влади базується на поняттях: вищий орган виконавчої влади, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади. Уявлення про центральні органи виконавчої влади дають поняття: міністерство, державний комітет, центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом тощо. Аналогічним чином структуруються й усі інші складові поняття "адміністративне право".

Важливою особливістю категорії "поняття адміністративного права" є системність. Зазначене поняття являє собою єдине ціле (систему), яке складається із самостійних компонентів (підсистем). Як і будь-яка система, категорія "поняття адміністративного права" характеризується єдністю щодо зовнішнього середовища, різноманіттям зовнішніх і внутрішніх зв'язків, інтегративними властивостями, історичністю і здатністю до продуктивного розвитку.

Саме здатність до продуктивного розвитку генерує активність, послідовність і спадкоємність наукового пошуку в сфері адміністративного права, розвиток адміністративно-правових теорій як слідство нарощування змісту та обсягу категорії "поняття адміністративного права".

Вивчення адміністративного права передбачає опанування його поняття особами, які навчаються. При цьому завжди постають питання про кореляцію існуючих наукових доробок з вимогами і особливостями організації навчального процесу. Така кореляція досягається шляхом уніфікації і оптимізації навчального матеріалу, необхідного для опанування, і обґрунтованого встановлення навчального часу, за який таке опанування може бути здійснено.

У результаті виникає своєрідна інституціональна матриця, у який враховані наукові доробки, вимоги нормативних документів щодо навчального процесу, особливості його адміністрування у конкретному навчальному закладі, досвід викладання відповідної навчальної дисципліни, властивості осіб, які проходять навчання.

З урахуванням цього, висвітлення поняття адміністративного права забезпечується розглядом таких тем: зміст і обсяг категорії "поняття адміністративного права"; історико-генетична природа адміністративного права; адміністративне право у юридично-галузевій класифікації; понятійний апарат адміністративного права; предмет адміністративного права; метод адміністративного права; принципи адміністративного права; система і структура адміністративного права; функції адміністративного права; джерела адміністративного права; дефініція адміністративного права.