Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту - Івахненков С.В. - Принципи та види аудиту

У національних нормативах аудиту і Кодексі професійної етики аудиторів України встановлено основні принципи аудиту, правила надання аудиторських послуг, фундаментальні засади аудиторської етики. Відповідно до цього принципи аудиту можна поділити на дві групи — методологічні та принципи професійної етики. Вони є обов'язковими для виконання всіма аудиторами при наданні аудиторських послуг. і До методологічних принципів належать:

• планування аудиту;

• обґрунтованість оцінки значущості аудиторських свідоцтв (доказів), а також системи внутрішнього контролю;

• визначення критеріїв суттєвості й достовірності;

• дотримання методики і техніки аудиту, оцінки ризиків і вибору даних;

• аналіз інформації та формування висновків;

• відповідальність за результати аудиту;

• повне інформування клієнта.

До фундаментальних принципів етики аудитора належать такі основні положення.

Чесність. Аудитор має бути чесним при виконанні своїх професійних обов'язків.

Об'єктивність. Аудитор має бути справедливим і не допускати, щоб упередженість та інші чинники впливали на його об'єктивність.

Компетентність. Аудитор зобов'язаний надавати послуги компетентно і старанно, з належним рівнем турботи про клієнта, постійно підтримувати фахові знання. Необхідно мати такий рівень професійних знань, який не викликав би у клієнта жодних сумнівів в тому, що він одержав компетентні професійні послуги з урахуванням останніх змін у законодавстві, аудиторській практиці й техніці надання аудиторських послуг.

Конфіденційність. Аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним під час надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.

Професійна поведінка. Аудитор зобов'язаний створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що дискредитують її.

Професійні норми. Аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор) у тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності й незалежності.

Звичайно, аудитор має робити послуги згідно з прийнятими Аудиторською палатою України нормативами, а також дотримуватися вимог Закону України "Про аудиторську діяльність".

За суб'єктами здійснення аудиту, а також за метою та формою розрізняють зовнішній і внутрішній аудит (табл. 2.2). Зовнішній аудит проводять окремі аудиторські фірми й аудитори. Мстою та завданням зовнішнього аудиту є оцінка і підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства. При цьому зовнішні аудитори не обмежуються питаннями підтвердження фінансової звітності, а оцінюють діяльність багатьох служб та підрозділів підприємства.

Зовнішній аудит проводять незалежні аудиторські фірми (аудитори) на підставі договору з підприємством-замовником. Він регламентується законом і дозволяє на договірних засадах спостерігати й потенційно контролювати діяльність господарюючого суб'єкта та його керівництва.

При зовнішньому аудиті здійснюються переважно такі роботи:

1) перевірка відповідності звітних даних прийнятому принципу відображення даних у звітності; для цього за визначений період часу проглядаються наявні звітні дані з метою ув'язки показників з формами звітності;

Таблиця 2.2. Види аудиту за суб'єктами проведення

2) оцінка системи внутрішнього контролю;

3) надання додаткових аудиторських послуг з оцінювання і прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства.

Нині достатньо часто проглядається тенденція керівництва окремих найбільших фірм утворювати в себе окремі служби, які постійно займаються цими проблемами, називаючи їх службами внутрішнього аудиту, замість того, щоб вдаватися до послуг зовнішніх, незалежних аудиторів для налагодження системи внутрішнього контролю і підтримки її на потрібному рівні. У Великобританії, наприклад, такі служби є в усіх великих компаніях, а в усіх державних установах вони є обов'язковими. Щодо внутрішнього аудиту, то в СШЛ навіть проводиться сертифікація внутрішніх аудиторів (Certified Internal Auditor) [59, с. 196].

Внутрішній аудит можна розглядати як невід'ємну частину загальної системи контролю підприємства, який, відповідно до міжнародного нормативу 610 "Використання роботи внутрішнього аудиту", здійснюється за такими напрямами (функціями):

• аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;

• вивчення бухгалтерської (фінансової) й оперативної інформації (за окремими статтями та ін.);

• вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;

• аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;

• оцінка якості інформації;

• розробка проектів управлінських рішень;

• проведення стратегічного (перспективного) аналізу;

• розробка фінансових прогнозів.

Внутрішній аудит не має обов'язкового характеру. Проте використання результатів роботи внутрішнього аудитора і взаємодія з ним можуть бути дуже корисними для проведення зовнішнього аудиту.

Внутрішній аудит — це діяльність із перевірки й оцінки роботи підприємства, здійснювана в інтересах підприємства і з метою допомогти йому ефективно виконувати свої функції.

Як внутрішній, так і зовнішній аудит може охоплювати перевірку фінансової звітності, дотримання процедур та норм, оцінку характеру діяльності. Внутрішній аудит проводиться всередині підприємства на вимогу і з ініціативи його керівництва, від його імені. Крім того, внутрішній аудитор є штатним працівником підприємства. Під час проведення перевірки він керується внутрішніми установчими та розпорядчими документами підприємства. Призначає внутрішніх аудиторів адміністрація підприємства, тому у виконанні своїх функцій вони, на відміну від зовнішніх, є залежними від керівництва підприємства [12].

Аудит може проводитися з ініціативи господарюючих суб'єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов'язковий аудит). З погляду обов'язковості зовнішнього аудиту класифікацію його видів наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3. Класифікація аудиту за обов'язковістю проведення

В економічній літературі аудит також поділяється на операційний, аудит на відповідність, аудит фінансової звітності, першочерговий, періодичний, аудит, що базується на ризику, системно-орієнтований тощо. Але завдання аудиту визначає замовник, він може замовити одну із спеціальних тем (наприклад, перевірка касових операцій) або кілька тем (наприклад, перевірка касових операцій та стану обліку). Відповідно до сформульованих завдань аудиторська фірма ставить завдання аудиторам, котрі здійснюють перевірку.