Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 18.4. Міжнародний організаційно-правовий механізм боротьби зі злочинністю

Загальновизнаним центром з координації та розвитку міжнародних зв'язків є ООН. У рамках цієї Організації здійснюється і співробітництво з боротьби зі злочинністю (передусім під час Конгресів ООН з відвернення злочинності та поводження з правопорушниками, у роботі Комісії з запобігання злочинності та кримінального правосуддя, Управління ООН з боротьби з наркотиками і злочинністю, Міжрегіонального науково-дослідного інституту ООН з питань злочинності та правосуддя).

Конгреси ООН з відвернення злочинності та поводження з правопорушниками є спеціалізованими конференціями ООН, які скликаються раз на п'ять років. їх метою є обмін практичними настановами, вдосконалення нормативної діяльності, національної політики та правозастосовної практики у боротьбі зі злочинністю. Правову основу діяльності такого конгресу становлять резолюції Генеральної Асамблеї та ЕКОСОР ООН. Відповідно до Правил процедури конгресу у його роботі беруть участь: делегати, які офіційно призначені урядом своєї країни; представники організацій, які мають постійне запрошення брати участь як спостерігачі на сесіях і в роботі всіх міжнародних конференцій, які скликаються під егідою Генеральної Асамблеї; представники, призначені органами ООН і пов'язаними з нею установами; спостерігачі, які призначені неурядовими організаціями, запрошеними на конгрес; окремі експерти, які запрошені на конгрес в їх особистій якості; експерти-консультанти, запрошені Генеральним секретарем. Останній Конгрес з відвернення злочинності відбувся у Бангкоку в квітні 2005 р., темою його була "Взаємодія і відповідні заходи; стратегічні союзи в галузі запобігання злочинності і кримінального правосуддя".

Комісія з запобігання злочинності та кримінального правосуддя в складі 40 держав-членів є функціональним органом ЕКОСОР. Вона розробляє міжнародну політику та координує дії з відвернення злочинності та кримінального правосуддя. Зокрема, на Комісію покладені такі функції: розробка керівних принципів для ООН у сфері відвернення злочинності й кримінального правосуддя; розробка, контроль і огляд ходу здійснення програми ООН у сфері запобігання злочинності та кримінального правосуддя на основі системи середньострокового планування; сприяння і допомога в координації заходів інститутів ООН з відвернення злочинів і поводження з правопорушниками; мобілізація підтримки програми з боку держав-членів; підготовка до конгресів ООН з відвернення злочинності та поводження з правопорушниками і розгляд наданих конгресами пропозицій щодо можливих тем програми роботи.

Управління ООН з боротьби з наркотиками і злочинністю (ЮНОДК) є органом ООН, відповідальним за відвернення злочинності, кримінальне правосуддя і реформу кримінального законодавства. Управління приділяє особливу увагу боротьбі з транснаціональною злочинністю, корупцією, тероризмом і торгівлею людьми.

Міжрегіональний науково-дослідний інститут ООН з питань злочинності та правосуддя діє як міжрегіональний підрозділ програми ЮНОДК з боротьби зі злочинністю. Він проводить і організовує конкретні дослідження, спрямовані на відвернення злочинності й питання поводження з правопорушниками. Розповсюджуючи свої дослідження і дані, він сприяє виробленню більш досконалої політики з відвернення і контролю злочинності.

Важливе місце в організаційно-правовому механізмі боротьби зі злочинністю належить Міжнародній організації кримінальної поліції (далі - Інтерпол).

Уперше ідея створення МО, метою якої було б переслідування злочинців у межах Європи, була запропонована у 1893 р. французьким кримінологом Францом фон Лістом. Свою пропозицію він мотивував тим, що поліція у більшості випадків безсила боротися зі злочинцями, які після вчинення злочину залишають територію держави, на якій вчинявся злочин, і таким чином перебувають поза національною юрисдикцією і недосяжні для правосуддя власної держави. У1923 р. на другому міжнародному конгресі кримінальної поліції створюється Міжнародна комісія кримінальної поліції, а у 1956 р. вона перейменовується в Міжнародну організацію кримінальної поліції Інтерпол.

Метою Інтерполу, відповідно до ст. 2 її Статуту, є: забезпечення широкої взаємодії всіх органів (установ) кримінальної поліції в рамках відповідного законодавства країни в дусі Загальної декларації з прав людини та створення і розвиток установ, які можуть успішно сприяти відверненню міжнародної злочинності та боротьбі з нею.

Інтерпол включає в себе: Генеральну Асамблею, Виконавчий комітет, Генеральний секретаріат, Національні центральні бюро, радників.

Генеральна Асамблея є вищим органом Інтерполу. Вона складається з делегатів, які призначаються членами Організації. Кожен член Інтерполу може бути представлений одним чи декількома делегатами; однак делегація кожної країни має тільки одного керівника, який призначається компетентним урядовим органом конкретної країни. З огляду на специфічний характер діяльності цієї Організації, її члени здебільшого включають до складу своїх делегацій вищих посадових осіб поліцейських відомств; посадових осіб, функціональні обов'язки яких пов'язані з діяльністю Інтерполу, та спеціалістів з питань, які включені до порядку денного засідань цієї Організації. До функцій Генеральної Асамблеї належать: виконання зобов'язань, які передбачені Статутом Інтерполу; визначення принципів діяльності та розробка загальних заходів, які повинні сприяти виконанню завдань цієї Організації; розгляд і затвердження загального плану роботи, який пропонується Генеральним секретарем на наступний рік; встановлення інших необхідних правил; обрання посадових осіб для виконання вказаних у Статуті функцій; прийняття рішень і надання рекомендацій членам Організації з питань, які входять до її компетенції; визначення фінансової політики Організації; розгляд і винесення рішень щодо співробітництва з іншими організаціями.

Виконавчий комітет - виконавчий орган Інтерполу, до компетенції якого входить контроль за виконанням рішень Генеральної Асамблеї і за діяльністю Генерального секретаря. До його складу входять президент Інтерполу, три віце-президента та дев'ять делегатів. Склад Інтерполу формується з урахуванням принципу справедливого географічного представництва. Засідання цього органу проводиться щонайменше один раз на рік.

Генеральний секретаріат - це постійно діючий робочий орган Організації, який складається з Генерального секретаря, технічного й адміністративного персоналу, який виконує функції із забезпечення діяльності Інтерполу.

Для виконання поставленої мети діяльності Інтерпол опирається на постійне й активне співробітництво своїх членів, які в межах законодавства своїх країн повинні зробити все можливе для добросовісної участі в його діяльності. Для цього кожна країна визначає орган, який буде виступати як Національне центральне бюро, головною функцією якого є залучення поліцейських сил країни до міжнародної боротьби зі злочинністю, налагодження і підтримання контактів з Національними центральними бюро різних країн та іншими органами Інтерполу через швидке та якісне виконання запиту, який надійшов.

З наукових питань Інтерпол може звертатися до радників, котрі виконують винятково консультативні функції. їх обирають серед осіб, які мають світовий авторитет у будь-якій з галузей, яка зацікавила Інтерпол.