Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 7. Порядок і строки розгляду претензії

Претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

В тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребовуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п'яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 23.06.2005 р. N 2705-ІУ)

КОМЕНТАР:

1. Коментована частина передбачає строк протягом якого отримувач претензії зобов'язаний відреагувати на вимоги, визначені в ній. Так, отримавши претензію, підприємство зобов'язане в місячний строк надати обґрунтовану відповідь або задовольнити вимоги, викладені в ній. На практиці важливим моментом є спосіб направлення претензії.

Претензію слід направляти рекомендованим повідомлення про вручення або цінним листом з описом вкладеного. Доказом отримання такого листа буде відмітка підприємства поштового зв'язку про вручення або підтвердження особою власноручним підписом про отримання листа, саме з цієї дати і буде рахуватися місячний термін на надання.

2. У разі, якщо вимога у претензії стосується якості та комплектації товарів, строк на надання відповіді за даною вимогою встановлений законодавцем в 2 місяці. Однак, слід зазначити, що даний строк на надання відповіді буде застосовуватися лише при наявності в відповідних правилах або в договорі обов'язкового права для сторін правовідносин у перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем.

3.Встановивши вимоги до претензії законодавець намагався забезпечити принцип рівності сторін. Так, у разі недотримання форми претензії, її отримувач може витребувати у заявника документи, на підставі яких надіслана вимога (претензія). В даному випадку слід мати на увазі, що витребувати можна документи, які були зазначені в претензії, але не були додані до переліку документів. Отримувач претензії не може витребовувати документи, які в нього є в наявності, або в силу правовідносин повинні бути у нього в наявності. Надсилаючи заяву про витребування, отримувач претензії може встановити строк на їх надання, який повинен бути розумним.

При надісланні заяви про витребування документів, загальний строк на надання відповіді на претензію зупиняється до отримання необхідних документів.

4. Частина 4 коментованої статті передбачає обов'язок сторін правовідносин вчинити всі необхідні дії для досудового вирішення спору, в що включається проведення між сторонами взаємних розрахунків.

Часто на практиці сторони нівелюють даний обов'язок, формально направляючи вимогу і відповідь на неї не вчиняючи жодних дій, передбачених даною частиною. Втім суди часто в судовому засіданні в ухвалі зобов'язують сторін виконати дані вимоги, та зобов'язує їх здійснити взаємну звірку розрахунків.

5. Законодавець в даній частині зобов'язав винну сторону задовольнити вимогу заявника претензії у разі її обґрунтованості. Дана вимога є суб'єктивною, оскільки сторона правовідносин на власний розсуд може визначити обґрунтованість вимоги, а право на вирішення спорів та надання офіційного висновку факту обґрунтованості вимоги в даному випадку є суд, а тому не залежно від додаткових дій для врегулювання спору, остаточну та законну силу буде мати рішення суду з приводу спірного питання.