Науково-практичний коментар Господарського процесуального кодексу України - Мельник М.П. - Стаття 62. Відмова у прийнятті позовної заяви

Стаття 61. Прийняття позовної заяви

Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 07.07.2010 р. N 2453-УІ, зміни, внесені Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-УІ щодо запровадження автоматизованої системи документообігу в судах, вводяться в дію з 1 січня 2011 року)

КОМЕНТАР:

1. Коментована стаття встановлює порядок передачі справи судді та визначає право судді вирішувати питання щодо прийняття її до свого провадження.

Згідно ст. 2-1 цього Кодексу визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів. Після визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, внесення змін до реєстраційних даних щодо цієї справи, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду не допускається, крім випадків, установлених законом.

Після визначення автоматизованою системою судді, йому передається справа для вирішення питання про прийняття її до свого провадження.

Вирішуючи вище зазначення питання, суддя повинен встановити відповідність поданої позовної заяви вимог статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту позовних вимог.

У разі виявлення невідповідності позовної заяви вищезазначеним вимогам або встановлення інших обставин, передбачених ГПК України, що унеможливлюють розгляд справи - суддя вирішує питання про повернення заяви або вчинення інших дій для можливості розгляду справи.

Стаття 62. Відмова у прийнятті позовної заяви

Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 21.06.2001 р. N 2539-ІІІ, від 07.07.2010 р. N 2453-VI, від 12.05.2011 р. N 3329-УІ)

КОМЕНТАР:

1. Коментована частина передбачає перелік підстав, за наявності яких Суд відмовляє стороні у прийнятті позовної заяви:

- заява не підлягає розгляду в господарських судах.

В даному випадку не підлягають розгляду в господарських судах позовні заяви, які не відповідають вимогам ст.ст. 1-2 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Ст. 2 ГПК України встановлює перелік позовів, які можуть розглядатися в господарських судах. Таким чином, у разі не відповідності в позовній заяві суб'єктного та предметного складу, який визначений у вищезазначених нормах - справа не може розглядатися в господарських судах.

У разі встановлення судом факту наявності в провадженні господарських судів аналогічної справи або існування рішення по аналогічній справі.

Дана підстава має особливості. Для того, щоб відмовити у прийнятті позовної заяви за цих підстав, аналогічний позов повинен бути між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Важливим моментом є те, що повинні бути наявні всі вищевказані умови в сукупності. Відсутність хоча б однієї підстави унеможливлює повернення заяви з цієї підстави. Також, суд відмовляє в прийнятті позову у разі наявності прийнятого рішення по аналогічному позову, який відповідає всім зазначеним підставам для відмови у прийнятті.

У разі настання смерті фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов.

Суд зобов'язаний відмовити у прийнятті позовної заяви з цих підстав лише достеменно встановивши, що спірні правовідносини не передбачають правонаступництво.

2. Законодавець передбачив, що у разі якщо суд прийде до висновку про відмову у прийнятті позовної заяви, останній повинен це рішення оформити у вигляді процесуального документу - Ухвали суду, яка надсилається позивачу на протязі трьох днів з моменту передачі судді позовної заяви. Аналізуючи дану норму, законодавець фактично встановив для суду трьох-денний строк для вирішення питання щодо відмови у прийнятті позову.

3. У разі винесення ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, суд разом з ухвалою та супровідним листом направляє позовну заяву з додатками до неї позивачу. Фактично суд повинен направляти пакет документів рекомендованою поштою з повідомленням про вручення з урахуванням тих обставин, що направляються і оригінали платіжні доручення про сплату судового збору, втім на практиці у зв'язку з поганим фінансуванням судів, останні направляють документи простою поштою, результатом чого є загублення документів. Тому отримавши інформацію про хід справи та у разі відмови у її прийнятті краще наручно отримати пакет документів, щоб уникнути негативних наслідків.

4. Коментована частина передбачає можливість оскарження стороною ухвали про відмову у прийнятті позову.

Апеляційна скарга на одну із вищезазначених ухвал подається в загальному порядку, що регламентується Розділом 12 ПІК України. Так, Апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали визначені даною статтею, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У разі скасування ухвали про відмову у прийнятті позову, позовна заява вважається поданою в день подачі її до суду і справа повертається до суду для вирішення питання про відкриття провадження по справі.