Право / Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В.
І. Загальна частина
Глава 2. Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність
Стаття 9. Поняття адміністративного правопорушення
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
(1) Відповідно до ч. І ст. 9 КУАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
(2) Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. У разі, якщо відповідні порушення містять ознаки злочину, матеріали про них підлягають передачі в прокуратуру для вирішення питання про відкриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Стаття 10. Вчинення адміністративного правопорушення умисно
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
(1) Стаття 10 встановлює форму вини за вчинення адміністративного правопорушення. Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел).
Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка Його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
(1) Стаття 11 встановлює форму вини за вчинення адміністративне правопорушення. Згідно цієї статті адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення (протиправна самовпевненість) або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (протиправна недбалість).
Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
(1) Стаття 12 КУАП визначає загального суб'єкта адміністративного правопорушення. Відповідно до норм цієї статті загальним суб'єктом адмінправопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку. Коментований кодекс також виокремлює спеціального та особливого суб'єктів адмінправопорушення, статус яких набувають фізичні осудні особи, які досягли певного віку і володіють спеціальними (кваліфікуючими ознаками), що визначають їх роль порушника в тих чи інших складах адмінправопорушень, передбачених конкретними статтями Особливої частини КУАП.
Стаття 11. Вчинення адміністративного правопорушення з необережності
Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність
Стаття 13. Відповідальність неповнолітніх
Стаття 14. Відповідальність посадових осіб
Стаття 14/1. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів
Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень
Стаття 16. Відповідальність іноземців і осіб без громадянства
Стаття 17. Обставини, що виключають адміністративну відповідальність
Стаття 18. Крайня необхідність