Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення - Пєтков С.В. - Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок проваджений в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних сулах визначається цим Кодексом те іншими законами України.

(Із змінами, внесеними згідно іі Законом України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)

(1) Частина 1 статті 246 цього Кодексу підкреслює, що провадження в справах про адмінправопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених статтею 213 цього Кодексу розглядати справи про адмінправопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

(2) Провадження в справах про адмінправопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України, зокрема, в окремих випадках, процесуальним законодавством України.

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягненні;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 05.04.2005 р. № 2342-ІІІ)

(1) Стаття 247 цього Кодексу наводить вичерпний перелік обставин, що виключають можливість провадження в справі про адміністративне правопорушення. До таких обставин коментована стаття відносить:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Адміністративне стягнення не може бути накладене, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо діяння, що стало приводом для відкриття провадження у справі, не передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення та/або іншими законами

України, які, згідно статті 2 цього Кодексу, є частиною законодавства про адміністративні правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Згідно статті 12 цього Кодексу, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку. Відтак, у разі, якщо суб'єктом адміністративного проступку, щодо якого відкрито провадження у справі про адмінправопорушення, є особа, що не досягла 16-річного віку, такс провадження підлягає закриттю;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність. Відповідно до статті 20 цього Кодексу не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони. Вчинення адміністративного правопорушення у стані необхідної оборони або крайньої необхідності виключає можливість настання адміністративної відповідальності. Згідно статті 18 КУАП, Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна школа є менш значною, ніж відвернена шкода. Також, згідно статті 19 КУАП, не с адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння посягаючому шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення. Амністія встановлюється законом України. Верховна Рала України може скасувати застосування адмінстягнень для тих чи інших категорій осіб спеціальним законом, який вилається, як правило, раз на 1-2 роки чи приурочується до певної події;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність. Згідно статті 8 цього Кодексу, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Згідно статті 38 цього Кодексу, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді)- Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 16414 цього Кодексу (порушення законодавства про здійснення державних закупівель), може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи. Особа не може бути двічі притягнута до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Кримінальне провадження по справі має пріоритет щодо адміністративного, тож у разі, якщо за одне й те саме діяння передбачено відповідальність як за цим Кодексом, так і за законом про кримінальну відповідальність (Кримінальним кодексом України), провадження у справі про адмінправопорушення підлягає закриттю. Водночас, як зазначається у статті 38 цього Кодексу, у разі відмови у порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову у порушенні кримінальної справи або про її закриття;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.