Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 16. Об'єднання нотаріусів

Мова нотаріального діловодства визначається статтею 20 Закону Української PCP "Про мови в Українській PCP". Якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусам або перекладачем.

Відповідно до ст. 20 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про мови в Українській PCP" нотаріальне діловодство в державних нотаріальних конторах і виконавчих комітетах міських, селищних і сільських Рад народних депутатів ведеться тією мовою, якою в даній місцевості здійснюється судочинство. Якщо особа, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути складені також у перекладі (переклад здійснюється в установленому законом порядку) російською чи іншою мовою. У пункті 1.2 Правил ведення нотаріального діловодства встановлено, що діловодство ведеться українською мовою.

У контексті розглядуваного питання важливо звернутися до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) від 14.12.1999 року № 10-рп/99, справа № 1-6/99, У частині 1 п. 1 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України). У постанові Окружного адміністративного суду Києва від 28.04.2011 року № 2а-4195/11/2670 вказується на те, що нотаріуси України як посадові особи, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значений, з метою надання їм юридичної вірогідності, при здійсненні даної діяльності виконують відповідні функції держави, а тому норма ч. 1 ст. 10 Конституції України прямо поширює на них свою дію. Тобто нотаріуси зобов'язані використовувати саме державну мову при здійсненні своїх повноважень як мову актів, роботи, діловодства, документації тощо. На цьому також наголошувалося Міністерством юстиції України в листі від 11.10.1996 року № 12-90-592 із посиланням на статтю 10 Основного Закону. Разом з тим, якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або перекладачем. Як зазначено у вказаній постанові Окружного адміністративного суду, Правила ведення нотаріального діловодства встановлюють лише вимоги до нотаріального діловодства (порядок документування нотаріальної діяльності та зберігання архіву, порядок організації роботи з документами в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, приватними нотаріусами), а не порядок звернення громадян до нотаріуса, та не регулюють питання вільного розвитку, використання та захисту інших мов на території України. Нотаріальне діловодство не охоплює та не регулює порядок та мову звернення громадян до нотаріусів України. Крім того, суд також звертає увагу на те, що чинне законодавство не містить заборони щодо права особи на звернення до нотаріуса різними мовами. Більше того, покладає на нотаріуса обов'язок перекласти тексти оформлюваних документів, якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про нотаріат").

Переклад може здійснюватися нотаріусом (якщо він знає відповідну мову) або перекладачем (див. коментар до ст. 79 Закону України "Про нотаріат").

Важливо, що порушення законодавства про мови не можна розглядати тільки в контексті невідповідності дій нотаріуса встановленим правилам ведення діловодства. Так, нерозуміння особою мови, якою викладено документ, ставить під сумнів вираження її волевиявлення і перевірку дієздатності, сприйняття і розуміння нею всіх умов правочину тощо. Наприклад, наслідком недодержання державним нотаріусом вимог ст. 15 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні договору дарування житлового будинку було визнання вказаного договору недійсним та пред'явлення до державної нотаріальної контори вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 26.11.2009 року у справі № 2-783/09).

Стаття 16. Об'єднання нотаріусів

Нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодержавні, міжнародні спілки та асоціації.

Об єднання нотаріусів представляють їх інтереси у державних та інших органах, захищають соціальні та професійні права нотаріусів, здійснюють методичну і видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди і діють відповідно до своїх статутів.

Закон дозволяє нотаріусам створювати об'єднання для реалізації своїх інтересів у державних та інших органах, здійснення захисту прав нотаріусів та виконання інших завдань. Об'єднання нотаріусів можуть створюватися на регіональному, загальнодержавному та міжнародному рівні. Участь нотаріусів у такій спілці або асоціації не пов'язана з отриманням прибутку, зайняттям підприємницькою діяльністю тощо, тому не охоплюється обмеженням, встановленим ст. З Закону України "Про нотаріат". Членство в об'єднаннях є добровільним.

Діяльність об'єднання нотаріусів може включати в себе здійснення узагальнень нотаріальної практики, розроблення рекомендацій з питань вчинення нотаріальних дій, пропозицій щодо можливих змін законодавства про нотаріат тощо. У будь-якому випадку така діяльність покликана сприяти реалізації та захисту прав та законних інтересів осіб, які займаються нотаріальною діяльністю, розширювати їх права, усувати прогалини в законодавстві, звертати увагу законодавця на колізії у правозастосуванні тощо. Об'єднання нотаріусів може існувати у формі громадської організації і діє на підставі статуту. Для реалізації поставлених завдань об'єднання можуть створювати спеціальні фонди.

Загальновизнано, що вільне функціонування громадських організацій, їх активна діяльність не тільки виступає гарантією забезпечення охоронюваних законом прав та інтересів певної соціальної групи, але й є свідченням активного розвитку в країні громадянського суспільства.