Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

Керівництво державними нотаріальними конторами здійснює Міністерство юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Міністерство юстиції України здійснює керівництво державними нотаріальними конторами, що виявляється у визначенні найважливіших аспектів їх діяльності, завдань, здійсненні контролю за діяльністю нотаріальних контор. Керівництво поточною діяльністю контори здійснює завідуючий нотаріальною конторою (див. коментар до ст. 17 Закону України "Про нотаріат").

Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.

Стаття врегульовує питання оплати вчинення державним нотаріусом нотаріальних дій та надання ним додаткових послуг правового і технічного характеру. З огляду на це виглядає невірним формулювання назви зазначеної статті, яка зводиться лише до оплати нотаріальних дій.

У частині 1 ст. 19 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством. Ставки державного мита за нотаріальні дії визначено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93. У Декреті передбачається, що звільняються від сплати державного мита:

- громадяни - за посвідчення їхніх заповітів і договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;

- фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв, за вчинення державними нотаріальними конторами виконавчих написів про стягнення податків, платежів, зборів і недоїмок;

- громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину: на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку

з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;

на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;

на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;

на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;

на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;

на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;

- неповнолітні і військовослужбовці - за видачу їм вперше паспорта громадянина України та неповнолітні - за видачу їм свідоцтва про право на спадщину;

- громадяни, віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- громадяни, віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років;

- громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

- інваліди І та ІІ групи;

- місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають житлові будинки з надвірними будівлями (крім м. Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир тощо.

За наявності документів, які підтверджують вказані підстави, державний нотаріус звільняє особу від сплати державного мита.

Державні нотаріуси також справляють плату за надання ними послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру. На відміну від приватних нотаріусів, які мають право на отримання плати за такі послуги і консультації (див. коментар до ст. 4 Закону України "Про нотаріат"), державний нотаріус зобов'язаний справляти плату за такі послуги. Разом з тим згідно з преамбулою Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 04.01.1998 року № 3/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.1998 року за 55/2495, надання державними нотаріусами додаткових послуг правового та технічного характеру за своїм змістом є правовою допомогою та послугами з технічного виготовлення документів і не має на меті отримання прибутку. Правова допомога надається шляхом роз'яснень з питань чинного законодавства, консультацій правового характеру, усних та письмових довідок із законодавства, складання заяв, проектів правочинів та інших документів, а також надання консультацій та послуг з нарахування доходів (прибутків) при посвідченні договорів купівлі-продажу, міни нерухомого та рухомого майна. Відповідно до п. 2 вказаного Примірного положення надання державними нотаріусами правової допомоги спрямоване на реалізацію конституційного права кожного на юридичну допомогу з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів. Розмір плати за надання зазначених послуг державними нотаріусами регламентується чинним законодавством. Зокрема, наказом Головного управління юстиції у м. Києві від 29.04.2011 року № 675/02, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у місті Києві 25.05.2011 року за № 18/877, затверджено тарифи за надання додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру, які надаються державними нотаріусами Київського міського нотаріального округу. Дія вказаного положення поширюється на всіх державних нотаріусів Київського міського нотаріального округу, у тому числі на тих, що працюють у державних нотаріальних архівах. При цьому плата за надання додаткових платних послуг здійснюється шляхом безготівкового перерахунку1. Слід звернути увагу на те, що приватні нотаріуси мають право отримувати оплату додаткових послуг не тільки у безготівковій формі, але й готівкою.

Кошти, отримані від надання державними нотаріусами додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України. При цьому отримані кошти мають цільове використання, а саме - спрямовуються на заходи, пов'язані з організацією надання цих послуг, а також на преміювання державних нотаріусів, які відповідно до ст. 19 Закону України "Про нотаріат" надають додаткові послуги правового та технічного характеру.

На відміну від державних, приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій державне мито не справляють, а стягують плату (див. коментар до ст. 31 Закону України "Про нотаріат").