Науково-практичний коментар Закону України "Про нотаріат" - Коротюк О. В. - Стаття 90. Порядок стягнення за виконавчим написом

Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У статті 90 Закону України "Про нотаріат" міститься посилання на норму спеціального законодавства, що регулює порядок звернення стягнення на кошти і майно боржника.

Так, згідно з положеннями ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є одним з документів, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує на необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З огляду на викладене, недоцільним здається відносити видачу виконавчого документа до стадій виконавчого провадження1. Так, видача виконавчого документа сама по собі не означає виникнення правовідносин щодо його виконання. Про це свідчить і те, що державна виконавча служба, посадовою особою якої є державний виконавець, відокремлюється від суду і не представляє суд у стадії виконавчого провадження2. Таким чином, діяльність органів Державної виконавчої служби є окремою незалежною діяльністю і не належить до діяльності тих органів і осіб, які видають виконавчі документи. Так само правовідносини щодо виконання виконавчого документа є окремим видом правовідносин.

Важливим є вчинення виконавчого напису у чіткій відповідності до закону (див. коментар до ст. 87 Закону України "Про нотаріат"), недотримання чого може призвести до неможливості реалізації права стягувача на здійснення стягнення.

Так, однією з підстав відмови у відкритті виконавчого провадження визнано невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження"). Слід також врахувати, що в додатку до вказаного закону передбачено перелік видів майна, на яке не може бути звернене стягнення за виконавчими документами. Вказане майно не може бути включене і до виконавчого напису нотаріуса. Здійснення стягнення за виконавчим написом відбувається за загальними правилами виконання всіх виконавчих документів.

Згідно з ч. ї ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувану відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно зі ст. 32 вказаного Закону заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

- звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

- інші заходи, передбачені рішенням.

Важливим також є викладення тексту виконавчого напису таким чином, щоб при його виконанні не виникало суперечностей відносно тлумачення змісту документа. Згідно з частинами 2 та З ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Детально порядок звернення стягнення врегульований Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158. Важливо, що згідно з під п. 5.13.2 п. 5.13 вказаної Інструкції на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Виконавчий документ має бути пред'явлений до виконання у визначені законодавством строки (див. коментар до ст. 91 Закону України "Про нотаріат").