Основи держави і права України - Ортинський В.Л. - 10.6. Правові основи податкових відносин. Податкове право

Податкове право — це частина фінансового права, яка регулює відносини, що визначають рух коштів від платника до відповідних централізованих фондів у формі податкових платежів. Податкові відносини виникають між:

— державою і податковими органами;

— податковими органами і платниками;

— державою, податковими органами і фінансово-кредитними установами.

Державу в цих відносинах представляє Верховна Рада України як законодавчий орган держави. Конституцією України закріплено, що винятково Верховній Раді України належить здійснення законодавчого регулювання системи оподаткування; встановлення податків і зборів. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їхнім платникам здійснюється представницькими органами влади відповідно до законів України про оподаткування.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільга у межах сум, що надходять до їхніх бюджетів. Окрім цього, ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, окрім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок, механізму їх сплати вносяться не пізніше, аніж за шість місяців до початку нового бюджетного року, і набувають чинності з початку нового бюджетного року.

Наступна група суб'єктів, уповноважених державою, складає систему податкових органів: Державна податкова адміністрація; податкова міліція; митні органи України тощо.

Основним змістом податкових правовідносин є сплата обов'язкових платежів.

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких, згідно з законами України, покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Згідно з Основним Законом України, це один із конституційних обов'язків громадян нашої держави.

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати і дотримання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Відносини, які виникають у галузі податків, регулюються, як і всі фінансові відносини, фінансово-правовими нормами, і набувають форми податкових правовідносин.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків та зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Таким чином, можна виділити такі ознаки податків:

1. Встановлюються законодавчими органами влади.

2. Це обов'язкові платежі.

3. За юридичною формою вони є індивідуально безповоротними.

4. Поширюються як на юридичних, так і на фізичних осіб.

5. Суми податків зараховуються до державних чи місцевих бюджетів.

6. Сплата податків відбувається в терміни і в розмірах, передбачених законодавством.

Ураховуючи ці ознаки, поняття податку в правовому аспекті визначається як обов'язковий, індивідуальний, безповоротний платіж фізичних та юридичних осіб, встановлений представницькими (законодавчими) органами державної влади чи місцевого самоврядування для зарахування до державного чи місцевого бюджету з визначенням їх розмірів і термінів сплати.

Види та класифікація обов'язкових платежів

Згідно із Законом України "Про податкову систему в Україні", в Україні справляються:

І. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі), які встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

ІІ. Місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

До загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата (податок) за землю;

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) гербовий збір;

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

23) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

24) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

26) збір за проведення гастрольних заходів.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами;

2)комунальний податок.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) готельний збір;

2) збір за припаркування автотранспорту;

3) ринковий збір;

4) збір за видачу ордера на квартиру;

5) курортний збір;

6) збір за участь у бігах на іподромі;

7) збір за виграш на бігах на іподромі;

8) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі;

9) збір за право використання місцевої символіки;

10) збір за право проведення кіно- і телезйомок;

11) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей;

13) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

14) збір із власників собак.

Механізм справляння та порядок сплати місцевих податків і зборів встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України, а саме Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори". Суми цих податків і зборів (обов'язкових платежів) зараховуються до місцевих бюджетів.