Право - Оуенз К. - 8.6.6. Договірні зобов'язання загалом

Згідно зі статтею 2 ЗНУК, певні спроби уникнути відповідальності за наслідки недбалості будуть марними. Інші мають бути виправданими. У жодному випадку умова про звільнення від відповідальності, яка має на меті уникнення відповідальності за недбалість, не буде дійсною без проходження тесту на виправданість.

"Недбалість" — це цивільне правопорушення (яке, по суті, накладає відповідальність на особу, яка легковажить своїм обов'язком діяти з належною обережністю). Однак у статті 1 ЗНУК недбалості дано розширене тлумачення, згідно з яким вона охоплює, зокрема, порушення договірного обов'язку належним чином піклуватися про виконання контракту, будь-якого обов'язку загального права здійснювати належне піклування та застосовувати навички, а також обов'язку загального права про турботу, що випливає із Закону про обов'язки мешканців 1957 p., тобто обов'язку підтримувати приміщення в стані, що задовольняє потреби, для яких відвідувача запрошено їх використовувати.

Стаття 2 Закону передбачає:

1) особа не може шляхом посилання на будь-який контракт або на оповіщення осіб загалом чи конкретних осіб зокрема виключити або обмежити свою відповідальність за смерть або травму особи внаслідок недбалості;

2) у випадку іншої втрати чи шкоди особа не може виключити свою відповідальність за недбалість, за винятком випадків, коли умова або оповіщення певною мірою відповідає вимозі виправданості.

У будь-якому разі згода особи або поінформованість про умову про звільнення від відповідальності не повинна як така вважатися добровільною готовністю до ризику.

8.6.6. Договірні зобов'язання загалом

Цей дуже широкий підрозділ охоплює всі типи договірних зобов'язань. Згідно зі статтею З ЗНУК умова, що має на меті звільнення від відповідальності за договірним зобов'язанням загалом, буде або беззастережно дійсною, або вона має відповідати критерію виправданості.

Типовими обставинами, коли застосовуватиметься стаття 3, є: умови про звільнення від відповідальності в контрактах про поїздки на свята, які виключають або обмежують відповідальність за затримку відправлення або коли туроператору доводиться розміщувати клієнтів в умовах, що відрізняються від наведених у замовленні; умови про звільнення від відповідальності, що мають на меті звільнити продавця від зобов'язання в разі затримки доставки в умові про продаж товарів.

Дія статті 3 перекривається іншими статтями закону, особливо статтею 2 та статтями 6 і 7, і у випадках, що підпадають під дію перелічених статей, очевидно, вигідніше як засіб скасування умови про звільнення від відповідальності застосовувати саме їх, а не статтю 3. Наприклад, у ході бізнесу Дрю продав саморобну машину Л юсі, споживачу. Він має на меті звільнити себе від відповідальності за смерть або травму, спричинену недбалістю, і від відповідальності за порушення умови, передбаченої статтями 12, 13, 14 або 15 Закону про продаж товарів. Дрю зробив гальма машини недбало, і дефекти в них призвели до травми Л юсі. Якби Л юсі покладалася на статтю З ЗНУК для заперечення в суді дії умови про звільнення від відповідальності, то умова була б піддана перевірці на виправданість. Якщо, однак, вона застосує статтю 7 для оспорювання умови про звільнення від відповідальності з метою виключити дію невисловленої умови (можна було б застосувати статтю 2 стосовно травми, спричиненої недбалістю, але це не було б потрібно, оскільки травма виникає через товари незадовільної якості або такі, що не відповідають своєму призначенню), то питання про виправданість чи невиправданість не постає, оскільки умова є недійсною. (Аналогічно, стаття 2 робить недійсною спроби виключити відповідальність за травму, спричинену недбалістю.)

З іншого боку, є й такі обставини, за яких дія положень статті З перекривається дією статті 2, коли не має значення, на яке положення посилається жертва умови про звільнення від відповідальності, оскільки дія обох статей полягає в тому, що в даних обставинах умова про звільнення від відповідальності має задовольняти критерій виправданості (хоч, зауважте, що в теорії тест на виправданість інший у кожному з цих випадків!). Можна навести багато прикладів, включно з умовами про звільнення від відповідальності в контрактах про прояву фотоплівки та друк фотографій, що, як правило, обмежують відповідальність фотоательє, яке має в разі дефектної проявки плівки надати натомість нову не відзняту плівку.

Стаття 3 закону передбачає, що в разі, якщо

одна зі сторін є споживачем;

або одна зі сторін діє за стандартними умовами галузі,

то сторона, яка не є споживачем, або сторона, стандартні умови якої застосовують при укладенні контракту, не може:

а) якщо сама порушить контракт, виключити або обмежити будь-яку відповідальність за його порушення;

б) або вимагати надання права: 1) істотно змінити виконання контракту порівняно з тим, що від неї очікувалося, 2) або стосовно всіх чи частини договірних

зобов'язань не виконувати контракту взагалі, хіба що тією мірою, якою умови контракту відповідають критерію виправданості.

Звідси випливає, що не може бути беззастережно дійсною умова про звільнення від відповідальності, внесена до контракту, сторона якого не діє як споживач або використовує стандартні умови контракту.