Право - Оуенз К. - 25.4. Керівництво компанії

Компанією керують:

1) акціонери на загальних зборах, які визначають загальну політику компанії і звільняють та призначають директорів на щорічних загальних зборах;

2) рада директорів, яка займається поточним управлінням компанією.

Рішення загальних зборів — це рішення компанії, що оформлюються у вигляді резолюцій, які ухвалюються присутніми на зборах акціонерами або їх представниками за дорученням. Резолюції бувають трьох типів.

Звичайні резолюції — це резолюції, для прийняття яких акціонери мають голосувати особисто і, якщо це дозволено статутом компанії, за дорученням на зборах, належним чином оголошених. Термін, у який має бути зроблено оголошення, залежить від багатьох чинників, зокрема, від типу зборів, на яких передбачається ухвалити дану резолюцію, але переважно становить 14 днів.

Надзвичайні резолюції — це резолюції, для прийняття яких 75 % акціонерів повинні голосувати особисто або за дорученням на зборах, належним чином оголошених. Термін, у який має бути зроблено оголошення, залежить від багатьох чинників, зокрема, від типу зборів, на яких пропонується ухвалити дану резолюцію, але переважно становить 14 днів.

Спеціальні резолюції — це резолюції, для прийняття яких 75 % акціонерів повинні голосувати особисто або за дорученням на зборах, оголошених щонайменше за 21 день із зазначенням наміру запропонувати резолюцію як спеціальну.

25.5. Типи компаній з відповідальністю, обмеженою акціями

Є два типи компаній з відповідальністю, обмеженою акціями: публічні та приватні.

Основні переваги приватної компанії (а їх чимало) такі:

1) спроможність розпочати роботу негайно після інкорпорації — не потрібен сертифікат на право займатися підприємницькою діяльністю;

2) не потрібно мати мінімального акціонерного капіталу або певної суми свого капіталу приділеним чи оплаченим;

3) достатня наявність лише одного члена і одного директора — публічна компанія повинна мати щонайменше двох членів і двох директорів;

4) компанії, що підпадають під визначення малих або середніх, можуть подавати скорочені звіти до Бюро реєстрації компаній;

5) секретар приватної компанії не обов'язково повинен бути кваліфікованим або мати досвід перебування на посаді секретаря компанії;

6) можливість застосовувати процедуру вирішення спорів, передбачену положеннями статті 381, без необхідності проводити формальні збори.

У приватної компанії є велика кількість інших переваг. Більшість із них для досягнення конкретної мети потребують менше формальностей, особливо у фінансових справах.

25.6. Публічні компанії

Публічна компанія має бути компанією з відповідальністю, обмеженою акціями, або компанією з акціонерним капіталом та відповідальністю, обмеженою гарантіями (стаття 1 Закону про компанії 1985 p.). Вона може пропонувати свої акції чи облігації широкому загалу (публіці). Компанія визначається як публічна тим, що до її назви додаються слова "публічна компанія з обмеженою відповідальністю". Може використовуватися абревіатура "ріс". У статуті компанії має зазначатися, що це публічна компанія.

Акціонерний капітал компанії має становити не менше 50 тис. фунтів стерлінгів. До початку своєї діяльності або перед тим, як взяти кредити вона має одержати сертифікат на право займатися підприємницькою діяльністю в Бюро реєстрації компаній, згідно з положеннями статті 117 Закону про компанії. Заява на видачу сертифіката має відповідати встановленій формі й бути підписаною директором компанії або її секретарем. Перш ніж видати сертифікат, Бюро реєстрації компаній має переконатися в таких основних моментах:

що номінальна вартість приділеного акціонерного капіталу не менша за дозволений мінімум — 50 тис. фунтів стерлінгів;

що компанією одержана не менш як одна чверть номінальної вартості кожної приділеної акції компанії. Якщо акції випущені з премією, то має виплачуватися вся премія.

Акції, приділені працівникам компанії за схемами пільгової передплати на акції, не враховуються при обчисленні номінальної вартості приділеного акціонерного капіталу компанії, хіба що такі акції виплачені з розрахунку: одна чверть їхньої номінальної вартості плюс вся сума премії.

Публічна компанія повинна мати щонайменше двох членів. Вона повинна також мати як мінімум двох директорів (стаття 282 Закону про компанії).