Право Європейського Союзу - Муравйов В.І. - Чеська Республіка

14 вересня 2003 р. в Естонії відбувся референдум з приводу вступу до ЄС, і більшість населення проголосувала за таке рішення. На основі результатів референдуму 5 жовтня 2003 р. було прийнято закон про доповнення Конституції Естонії, який закріпив можливість входження Естонії до складу ЄС. Згідно із законом Естонія бере на себе зобов'язання адаптувати законодавство, яке пов'язане з правами і обов'язками, що випливають з її членства в ЄС. Ці положення закону можна змінювати лише шляхом референдуму.

Інші відносини з Євросоюзом регулюються нормами, що загалом стосуються міжнародного права. Зокрема, ст. З Конституції Естонії встановлює, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права є невід'ємною частиною правової системи Естонії. У главі 9 "Міжнародні відносини та міжнародні договори" закріплюється повноваження парламенту з ратифікації та денонсації визначеного кола міжнародних договорів, у тому числі договорів про приєднання до міжнародних організацій та союзів. Стаття 123 містить заборону укладати міжнародні договори, що суперечать конституції, та встановлює примат міжнародних договорів щодо законів та інших актів Естонії в разі виникнення колізій між ними.

11 червня 2008 р. парламент Естонії ратифікував Лісабонський договір.

Чеська Республіка

Конституція Чехії, прийнята у 1992 р., в подальшому зазнала істотних змін. Чимало поправок було внесено у 2001 і 2002 рр. у зв'язку з наміром Чехії вступити до ЄС.

Зокрема, ст. 10 Конституції, в якій ідеться про пряму дію і примат ратифікованих і оприлюднених міжнародних договорів, було доповнено положеннями, згідно з якими Чеська Республіка може передавати на основі міжнародного договору певні повноваження міжнародній організації або установі. Такого роду договори потребують затвердження в обох палатах парламенту (ст. 49), на відміну від загального правила прийняття законів та укладення міжнародних договорів, які вимагають згоди парламенту, де перевага у вирішенні цих питань належить певною мірою нижній палаті парламенту - Палаті представників. Договори, що передбачають передачу повноважень, вважаються схваленими за умови згоди трьох п'ятих від загальної кількості депутатів і трьох п'ятих присутніх на засіданні сенаторів за наявності кворуму (ст. 39). Після схвалення обома палатами парламенту такий договір виноситься на всенародний референдум. Референдум з приводу вступу до ЄС відбувся в Чехії 14 листопада 2002 р.

Статтею 87 Конституції Чехії розширено повноваження Конституційного Суду держави, який повинен обов'язково здійснювати попередній контроль міжнародних договорів, зазначених у ст. 10 Конституції, на предмет відповідності їх конституційному порядку. Негативний висновок Конституційного Суду з цього приводу є перешкодою для укладення міжнародних договорів до усунення протиріч між міжнародним договором та Конституцією (ст. 89).

На основі нової редакції ст. 87 Конституції Чехії Конституційний Суд перевіряв на відповідність основному закону країни Лісабонські договори і 3 листопада 2009 р. визнав їх такими, що відповідають Конституції, після чого їх підписав Президент Чехії.

Конституцію Чехії також було доповнено ст. 10В, яка покладає обов'язок на уряд Чехії регулярно та завчасно інформувати парламент про питання, пов'язані із зобов'язаннями, що випливають з членства Чеської Республіки в міжнародній організації чи установі, якій передані деякі повноваження Чехії. З цього приводу палати парламенту висловлюють свою думку.

Отже, цими статтями було закладено правову базу для вступу Чехії в ЄС.