Право Європейського Союзу - Муравйов В.І. - Республіка Словенія

Конституцію Словаччини, прийняту 1 вересня 1991 р., було майже повністю переглянуто у 2001 р. До неї було включено положення про можливість передачі частини прав Словацької Республіки Європейським співтовариствам і Європейському союзу (ст. 7).

Відповідно до оновленої Конституції Словаччини рішення про вступ до союзу з іншими державами приймаються парламентом у формі конституційного закону, з подальшим затвердженням його на референдумі (п. 1 ст. 7). Для його ухвалення необхідна кваліфікована більшість голосів у три п'ятих від загальної кількості депутатів парламенту (п. 4 ст. 84 Конституції Словаччини).

Статтею 7 Конституції закріплюється пріоритет обов'язкових правових актів Європейських співтовариств та ЄС над законами Словацької Республіки.

Стаття 120 Конституції надає уряду право видавати нормативні акти, спрямовані на реалізацію Європейської угоди про встановлення асоціації між Європейськими співтовариствами та їх державами-членами, з одного боку, та Словацькою Республікою, з іншого. Крім положень Конституції, участь парламенту та уряду у справах ЄС регулюється конституційним законом "Про співробітництво Національної Ради Словацької Республіки та Уряду Словацької Республіки у справах Європейського Союзу", прийнятим у 2004 р. Згідно з положеннями цього закону на уряд покладається обов'язок інформувати Національну Раду про акти ЄС, які будуть обговорюватись представниками держав-членів ЄС, та про інші питання, пов'язані з членством Словаччини в ЄС. Національна Рада висловлює думку з цих питань, а члени уряду, здійснюючи представництво Словацької Республіки в органах ЄС, мають дотримуватись позиції парламенту з цього приводу. Отже, в Словаччині діє модель парламенту з сильними повноваженнями контролю щодо представництва уряду в органах ЄС.

Крім цього, було введено ряд положень та інститутів, які відповідають європейським конституційним традиціям: запроваджено інститут омбудсмана, удосконалення зазнали конституційні норми, що врегульовують міжнародні відносини Словаччини.

Розширені також повноваження Конституційного Суду. Йому, зокрема, надано право перевіряти відповідність укладених міжнародних договорів Конституції і конституційним законам, а звичайних законів - ратифікованим міжнародним договорам.

Республіка Словенія

У 2003 р. у Словенії було прийнято конституційний закон, який закріпив можливість передачі здійснення частини суверенних прав міжнародним організаціям. Договір, пов'язаний з передачею прав, ратифікується Національними Зборами двома третинами голосів від загальної кількості депутатів, але попередньо парламент може винести його на референдум. Уряд обов'язково повинен інформувати парламент про прийняття актів у рамках міжнародних організацій, що стосуються здійснення переданих прав. Парламент може висловити свою позицію з цього приводу, а уряд повинен її враховувати у своїй діяльності.

У статті 8 Конституції Словенії встановлюється примат загальновизнаних принципів міжнародного права та міжнародних договорів, стороною яких виступає Словенія, а також пряма дія міжнародних договорів. У процесі ратифікації міжнародних договорів президент, уряд або одна третина депутатів Державних зборів можуть звернутись до Конституційного Суду Словенії з питання відповідності міжнародного договору Конституції.

Республіка Польща

Приєднання Польща до ЄС здійснювалось на засадах положень ст. 90 Конституції. Попри те, що чинну Конституцію було прийнято порівняно недавно (в 1997 p.), вона не містить положень, спеціально присвячених європейській інтеграції, а подальші зміни, які вносились у 2001,2006 та 2009 pp., також не торкалися цього питання. Тому і на сьогодні ст. 90 є основною, хоча сформульована вона широко і стосується участі Польщі у будь-яких міжнародних об'єднаннях, відносини з якими передбачають передачу органами державної влади Польщі частини своїх повноважень міжнародним організаціям або органам. Рішення, пов'язане з обмеженням своїх суверенних прав, приймається у формі закону про ратифікацію сеймом кваліфікованою більшістю у 2/3 голосів за присутності на його засіданні не менше половини передбаченого законом числа депутатів та сенатом більшістю у 2/3 голосів за присутності не менше половини передбаченого законом числа сенаторів. Таке рішення може бути затверджено на всенародному референдумі.

Стаття 91 Конституції встановлює, що належним чином ратифіковані та опубліковані міжнародні договори мають пряму дію, а у разі колізії з нормами національного закону міжнародні договори, ратифіковані за попередньою згодою, вираженою в законі, мають пріоритет над законами, якщо останній не можна узгодити з договором. Те саме стосується і актів міжнародної організації, участь у якій бере Польща.

Конституційний Трибунал має повноваження вирішувати справи щодо відповідності законів і міжнародних договорів Конституції; щодо відповідності законів ратифікованим міжнародним договорам, ратифікація яких вимагала попередньої згоди, вираженої в законі (ст. 188). На підставі положень цієї статті можна дійти висновку, що Конституція все ж таки має вищу юридичну силу і щодо міжнародних договорів.