Право Європейського Союзу - Муравйов В.І. - Республіка Кіпр

Конституцію Угорщини 1949 р. було доповнено у 2003 р. ст. 2А (Європейський Союз). Цією статтею закріплюється можливість Угорської Республіки брати участь у діяльності ЄС на основі договору, який ухвалюється двома третинами голосів депутатів парламенту. Цими положеннями конституційне врегулювання відносин з ЄС обмежується. Але можна керуватись нормами, що стосуються міжнародного права. Це, зокрема, ст. 7 Конституції, яка проголошує, що Угорщина приймає загальновизнані положення міжнародного права, а також забезпечує узгодженість узятих на себе міжнародних зобов'язань з нормами внутрішнього права.

Республіка Мальта

Конституція Республіки Мальта прийнята в 1964 р. Зміни, пов'язані зі вступом Мальти до ЄС, внесені у 2003 р. Було розширено редакцію ст. 65 Конституції положеннями про те, що парламент видає закони "відповідно до поваги прав людини, загальновизнаних принципів міжнародного права, а також міжнародних та регіональних зобов'язань, зокрема тих, що випливають з Договору про приєднання до Європейського Союзу, підписаного 16 квітня 2003 р.". Таким чином було встановлено, що парламент має керуватися у своїй діяльності вищеназваними принципами. У такий спосіб, хоч занадто звужено, було підкреслено відданість Мальти загальновизнаним принципам та загальнолюдським цінностям.

До цього Конституція Мальти не містила положень, присвячених міжнародному праву та його співвідношенню з національними законодавством. Відсутність такого роду положень в Основному Законі не відповідала вимогам нинішнього часу, тому вони мають стати засадничими у функціонуванні в межах міжнародного співтовариства.

Республіка Кіпр

У зв'язку з підготовкою Кіпру до вступу в ЄС Конституція Республіки зазнала змін. Першим кроком на цьому шляху стала четверта поправка до Конституції Мі 104 (1) 2002 р. Вона стосується забезпечення незалежності Центрального банку Республіки згідно з вимогами ЄС.

Вже після приєднання Кіпру до Є С виникла необхідність створення правової бази для його діяльності в ЄС. Насамперед потрібно було на конституційному рівні усунути перешкоди для застосування права ЄС у внутрішньому правопорядку Кіпру. Згідно зі ст. 179.1 Конституція є вищим законом Республіки. Не випадково, що перед національними судами постало питання: чи можуть вони застосовувати право ЄС у разі його невідповідності Основному Закону держави. Більшість нових держав-членів ЄС закріпили у своїх конституціях примат права ЄС щодо національного законодавства ще до вступу в ЄС.

На Кіпрі реформування Конституції, пов'язане з членством в ЄС, відбулось лише у 2006 р. Було ухвалено п'яту поправку до Конституції № 127(1)/2006, яка стосується статей 1,11,140,169,179.

Конституцію було доповнено ст. 1А такого змісту: "Жодне положення Конституції не може відміняти ухвалені Республікою закони, акти чи заходи, які випливають із зобов'язань, пов'язаних з її членством в Європейському Союзі, а також не перешкоджає дії на території Республіки регламентів, директив або інших актів чи зобов'язальних заходів законодавчого характеру, ухвалених Європейським Союзом чи Європейськими співтовариствами або їх інститутами чи компетентними органами на основі Договорів про заснування європейських співтовариств чи Договору про Європейський Союз". Це означає, що у разі виникнення протиріч між Конституцією Кіпру та правом ЄС положення права Євросоюзу залишаються чинними. Невідповідність права ЄС Конституції не є підставою для відмови в його застосуванні.

Стаття 140, яка регулює повноваження Верховного Конституційного Суду щодо здійснення попереднього конституційного контролю, була доповнена положеннями про те, що внутрішні закон, постанова або рішення, які суперечать чи не відповідають Конституції або праву ЄС, не підлягають опублікуванню.

У статті 169 з'явився п. 4, в якому закріплено право Республіки здійснювати всі повноваження, передбачені положеннями Договорів про заснування європейських співтовариств і ДЄС.

Пункт 1 ст. 179, який проголошує Конституцію Кіпру вищим законом Республіки, було доповнено уточненням "за умови врахування положень ст. 1А". Тим самим у такий, хоч і непрямий, спосіб встановлювався примат права ЄС навіть щодо положень самої Конституції.

Пункт 2 цієї ж статті проголошує, що закони та інші нормативні акти не можуть суперечити положенням Конституції Кіпру чи зобов'язанням, які випливають з членства Республіки Кіпр у ЄС.

Доповнення ст. 11f стосуються арешту або депортації осіб у разі отримання європейського ордеру на арешт.

Таким чином, у Республіці Кіпр вирішено основні правові питання, пов'язані з її членством в Євросоюзі.