Право Європейського Союзу - Муравйов В.І. - 1. Поняття та правові основи антимонопольної політики та права конкуренції Євросоюзу

1. Поняття та правові основи антимонопольної політики та права конкуренції Євросоюзу

Поняття конкуренції то її роль у процесі інтеграції Європейського Союзу

Інтеграційні процеси в Євросоюзі відбуваються відповідно до принципів ринкової економіки, одним із головних елементів якої є добросовісна невикривлена конкуренція.

Конкурентні норми виконують подвійну роль у процесі інтеграції Євросоюзу. Перша роль полягає у визначальній умові створення загальноєвропейського капіталістичного ринку, що базується на вільній економіці. Ця перша роль має розглядатися у світлі політики втручання держави, що було характерним, більшою чи меншою мірою, для кожного національного ринку європейських держав до Другої світової війни. Конкурентні норми мали на меті сприяти скасуванню старих промислових структур, нездатних протистояти боротьбі з конкурентами, супроводжувати відкриття ринків, надаючи споживачам широкий вибір продуктів та послуг за найкращу ціну та найліпшої якості, відкрити суб'єктам підприємницької діяльності нові можливості для доступу та розширення. Друга роль конкурентних норм полягає в якості засобу захисту ринкової економіки від будь-якого внутрішнього зловживання з боку економічної сили. Вона повинна проявлятися в інструментах відвернення притаманної самому поняттю конкурентного ринку небезпеки, яка полягає у процесі концентрації економічної влади в небагатьох руках, таким чином закриваючи або обмежуючи до неприйнятного рівня доступ конкурентів до ринку. Для цього конкурентні норми Євросоюзу встановлюють засоби, необхідні для боротьби з антиконкурентними угодами чи зловживанням домінуючим становищем з метою підтримання конкуренції, яка за неконтрольованого впливу ринкових сил може бути послаблена, а з часом і зникнути.

Конкурентні норми повинні передусім продовжувати сприяти розбудові інтегрованого ринку. Вони мають застосовуватися разом та гармонійно, а іноді й відповідно до інших напрямів спільної політики Євросоюзу.

Попри внесення змін до установчих договорів Євросоюзу протягом усього періоду існування європейського інтеграційного об'єднання, матеріальний зміст конкурентних норм залишився незмінним. Тому ці норми є основоположними елементами загальної структури конкурентного права ЄС. Договір про функціонування Євросоюзу визначив, що "Союз наділений виключною компетенцією у сфері встановлення правил конкуренції, необхідних для функціонування внутрішнього ринку" (ст. З ДФЄС).

У Євросоюзі конкурентне право почало бурхливо розвиватись практично з моменту його створення. Традиції регулювання конкуренції в кожній країні були різними, але в основу конкурентного права ЄС лягло картельне законодавство Німеччини, що зазнало значного впливу антимонопольного регулювання США. У цілому, хоча правила конкуренції ЄС мали спочатку антитрастове забарвлення, політика конкуренції характеризувалася яскраво вираженою тенденцією до надмірного контролю та управління з боку Комісії ЄС. Це знайшло своє відображення насамперед у прийнятому у 1962 р. Регламенті Ради № 17. Незмінність норм установчих договорів у сфері права конкуренції не означає, що воно перебуває в застарілому стані. Загальні правила антимонопольної політики, що були закладені в установчих договорах, мають пряму дію, але потребують конкретизації, яка здійснюється у формі відповідних регламентів та директив.

Загальна політика конкуренції Євросоюзу забезпечує його функціонування і покликана слугувати інструментом: створення відкритого та єдиного спільного ринку, що не розділяється обмежувальними й антиконкурентними угодами між компаніями на національному рівні, та перетворення його на реальний внутрішній ринок ЄС за допомогою стимулювання взаємної торгівлі між державами-членами; реалізації ефективної конкуренції задля недопущення надмірної концентрації і зловживання великих компаній домінуючим становищем; підтримки добросовісної конкуренції шляхом надання допомоги малим і середнім підприємствам, захисту прав споживачів і застосування санкцій проти незаконного надання державної допомоги; посилення міжнародної конкурентоспроможності транснаціональних корпорацій ЄС на світовому рівні.