Право Європейського Союзу - Муравйов В.І. - 3. Бюджетний процес та механізми бюджетного контролю

Процедура розробки і затвердження бюджету ЄС достатньо складна і багатоступінчаста. Порядок ухвалення бюджету докладно регулюється ст. 314 ДФЄС.

Процес розробки і ухвалення бюджету може складатися з п'яти етапів, що включають розробку попереднього проекту бюджету Комісією і затвердження в чотири читання: два в Раді і два - в Парламенті. По завершенні процедури, передбаченої у ст. 314, Голова Європарламенту констатує факт остаточного схвалення бюджету.

Комісія розробляє попередній проект бюджету шляхом узагальнення попередніх кошторисів доходів і витрат інститутів ЄС, які надаються до 1 липня року, що передує року виконанню бюджету. Не пізніше 1 вересня Комісія передає попередній проект бюджету на розгляд Ради.

Відповідно до рішення Суду ЄС у справі 34/86 [1986] "бюджетний процес здійснюється на основі взаємодії двох органів, що виконують бюджетні функції", тобто на основі тісної співпраці Ради і Парламенту.

Рада ухвалює свою позицію щодо проекту бюджету і передає її Європарламенту не пізніше 1 жовтня року, що передує року виконання бюджету. Рада детально інформує Європарламент про причини, які спонукали її ухвалити свою позицію.

Відповідно до положень п. 4 ст. 314 ДФЄС протягом сорока двох днів після такої передачі Європарламент може схвалити позицію Ради чи не винести жодного рішення - у таких випадках бюджет вважається ухваленим або повинен па підставі рішення, ухваленого більшістю його членів, схвалити поправки та передати проект бюджету разом з цими поправками Раді і Комісії. З метою узгодження позицій Ради та Європарламенту щодо проекту бюджету може скликатись узгоджу вальний комітет з представників цих інститутів.

Узгоджувальний комітет має своїм завданням протягом двадцяти одного дня після свого скликання, виходячи з позицій Європарламенту і Ради, досягти згоди щодо спільного проекту кваліфікованою більшістю членів Ради чи їхніх представників і більшістю членів, що представляють Європарламент. Комісія бере участь у роботі узгоджувального комітету і виступає з будь-якими необхідними ініціативами з метою сприяння зближенню позицій Європарламенту і Ради. З моменту досягнення згоди щодо спільного проекту в рамках узгоджувального комітету Європарламент і Рада мають чотирнадцять днів для схвалення спільного проекту. Якщо протягом двадцятиодноденного терміну узгоджувальний комітет не дійде згоди щодо спільного проекту, Комісія представляє новий проект бюджету.

У разі, якщо на початок фінансового року бюджет не був остаточно прийнятий, відповідно до положень ст. 315 ДФЄС сума, еквівалентна не більш ніж одній дванадцятої бюджетних асигнувань на попередній фінансовий рік, може витрачатися щомісяця по будь-якій статті чи іншому розділу бюджету згідно з положеннями фінансового регламенту.

Відповідно до ст. 317 ДФЄС Комісія виконує бюджет у співробітництві з державами-членами на підставі положень Фінансового регламенту під власну відповідальність і в межах виділених їй засобів, з урахуванням принципу належного управління фінансами. Порядок виконання бюджету детально регулюється статтями 48-87 Фінансового регламенту 2002 р.

Комісія щорічно направляє Раді і Парламенту звіти про виконання бюджету в попередньому фінансовому році та подає їм фінансову декларацію про активи і пасиви Союзу. Поточний контроль за витрачанням бюджетних засобів здійснюється Рахунковою палатою. На підставі річного звіту Рахункової палати Парламент затверджує звіт Комісії про виконання бюджету.

Окрему увагу в ДФЄС присвячено питанням боротьби з протиправними діяннями, що можуть призводити до ненадходження коштів, які належать бюджету ЄС, або до використання бюджетних асигнувань ЄС з порушенням установлених цілей, порядку або неуповноваженими особами.

Подібні діяння отримали в ст. 325 розділу 6 ДФЄС загальне найменування "шахрайство та будь-яка інша протиправна діяльність, що зазіхають на фінансові інтереси Союзу", а сам розділ 6, відповідно, названо "Боротьба з шахрайством". Зокрема, в ньому передбачається, що держави-члени координують свою діяльність, спрямовану на захист фінансових інтересів Союзу проти шахрайства. З цією метою разом з Комісією вони організують тісне і регулярне співробітництво компетентних органів.

Держави-члени вживають таких самих заходів з метою боротьби з шахрайством, що зазіхає на фінансові інтереси Союзу, як і проти шахрайства, що зазіхає на їх власні фінансові інтереси. Своєю чергою Європарламент і Рада, які діють згідно зі звичайною законодавчою процедурою, після консультації з Рахунковою палатою вживають необхідних заходів у сфері попередження шахрайства, що зазіхає на фінансові інтереси Союзу, і боротьби з ним, маючи на меті забезпечити ефективний і еквівалентний захист у державах-членах, а також в інститутах, органах, установах і агенціях Союзу.

З метою боротьби з шахрайством Комісія розробила ефективну інформаційну систему на основі бази даних "IRENE", яка збирає справи про шахрайство та порушення в бюджетній сфері за поданням національних органів влади. Комісія створила також Консультативний комітет з координації упереджувальних заходів, який служить своєрідним форумом для аналізу найважливіших випадків шахрайства і обговорення горизонтальних заходів упередження та покарання.

У 1999 р. розпочав свою діяльність спеціальний незалежний орган, членів якого призначають Парламент, Рада і Комісія, створений, щоб розслідувати справи, пов'язані з фінансовими інтересами об'єднання, - Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (ОЛАФ).

Таким чином, розвиток інтеграційних процесів призвів до формування в ЄС унікальної системи фінансування за рахунок так званих "власних ресурсів". її правові засади визначаються комплексом актів первинного та вторинного права ЄС. Остання реформа у сфері бюджетного регулювання, здійснена Лісабонським договором, покликана вдосконалити регулювання фінансово-правових відносин в Євросоюзі з метою забезпечення узгодженого, автономного і самодостатнього фінансування ЄС. Установчий договір передбачає прийняття ряду документів у формі регламентів та рішень Ради ЄС на виконання передбачених у ньому норм бюджетного права. З огляду на те, що з 2011 р. Євросоюз фінансуватиметься на підставі відповідних положень Лісабонського договору, появу нових документів у сфері бюджетного регулювання ЄС слід очікувати найближчим часом.