Правознавство - Кунченко-Харченко В.І. - 9.2. Бюджетне право і бюджетний устрій України

Бюджетне право є складовою частиною фінансового права, тобто сукупністю фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають при визначенні бюджетного устрою, бюджетної системи, її принципів, складу доходів і видатків державного і місцевих бюджетів, компетенції держави та органів місцевого самоврядування в галузі відповідних бюджетів.

Норми бюджетного права є змістом Конституції України, Бюджетного кодексу України, щорічних законів, що затверджують бюджет держави на відповідний рік та рішень органів самоврядування, що затверджують місцеві бюджети, інших підзаконних нормативно-правових актів, та міжнародних договорів ратифікованих в Україні.

Предметом бюджетного права є фінансово-правові відносини з приводу формування і використання бюджетів різного рівня.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Поняття бюджету визначається як економічна і юридична категорії. Бюджет має певні юридичні ознаки, так як затверджується законом (державний бюджет), або підзаконним нормативно-правовим актом (бюджет Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування).

Сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів складають бюджетну систему України, при цьому місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування (територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань).

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:

1) принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, але у разі:

- введення воєнного стану;

- оголошення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;

- оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, необхідність усунення природних чи техногенних катастроф,

Державний бюджет України може бути прийнятий і на інший період.

Структура Державного і місцевих бюджетів складається із:

1) доходної частини, тобто усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України;

2) витратної частини, тобто видатків бюджету та коштів, що спрямовуються на погашення основної суми боргу.

При складанні бюджетів співвідношення між доходами і витратами може бути у вигляді:

- бюджетної рівноваги;

- перевищення доходів бюджету над його видатками (профіцит бюджету);

- перевищення видатків бюджету над його доходами (дефіцит бюджету).

Основним методом бюджетного права є імперативний метод