Глава XIX. Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції: порядок утворення і функціонування

§ 1. Правосуддя в Україні

Конституція України закріплює судову владу в Україні як самостійну гілку влади. Вона визначає лише базові положення судової системи, закріплює конституційні засади подальшого розвитку судів та законодавства про організацію і діяльність системи судів при здійсненні правосуддя. Втілення в життя конституційних принципів правосуддя потребує проведення судово-правової реформи.

Правосуддя в Україні здійснюють Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції. Конституція України не допускає делегування функцій судів та привласнення цих функцій будь-яким іншим органом чи посадовою особою, крім суддів і судових органів. Юрисдикція судів поширювалася на всі правовідносини, що виникають в українській державі. Як вид державної діяльності правосуддя пов'язане з вирішенням різноманітних соціальних конфліктів в основі яких лежить спір про право. Реалізується правосуддя шляхом розгляду в судових засіданнях кримінальних, адміністративних, цивільних і господарських справ з додержанням встановленої законодавством процесуальної форми. Правосуддя здійснюють професійні судді. Народові України забезпечується можливість брати участь у здійсненні правосуддя через запровадження інститутів народних засідателів і присяжних1.

Організація правосуддя в Україні базується на таких засадах: а) здійснення правосуддя виключно судами; 6) право на судовий захист; в) рівність перед законом і судом; г) правова допомога при вирішенні справ у судах; д) гласність судового процесу; е) мова судочинства; є) обов'язковість судових рішень; ж) право на оскарження судового рішення; з) колегіальний та одноособовий розгляд справ; і) самостійність судів і незалежність суддів; й) недоторканність суддів; ї) незмінюваність суддів; к) суддівське самоврядування.

У системі загальних судів виділяються територіальні суди до яких відносяться і військові суди та спеціалізовані суди. Військові суді здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані. У судах різних юрисдикцій може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції поділяються на місцеві, апеляційні, Апеляційний суд України, вищі суди (господарський і адміністративний) і Верховний Суд України.

Отже, утворення і функціонування судів в Україні регулюється Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада України, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Для докладнішого ознайомлення з організацією роботи судів в Україні необхідно детально розглянути порядок утворення і функціонування Конституційного Суду України та судів загальної юрисдикції.

§ 2. Загальна характеристика конституційної юрисдикції в Україні.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України (далі Конституційний Суд). Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення норм Конституції України та законів України. Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суддів. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день його призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою. Призначаються судді Конституційного Суду терміном на дев'ять років без права бути призначеним на повторний строк.

Президент України призначає на посаду шість суддів Конституційного Суду. Він проводить консультації з Прем'єр-міністром України та Міністром юстиції України щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду. Після проведення консультацій і погодження кандидатур Президент України видає указ про призначення суддів на посаду. Призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається та особа, про призначення якої видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України та Міністра юстиції України. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Президентом України, він у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду за такою ж процедурою.

Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидатури на посади суддів Конституційного Суду можуть вносити Голова Верховної Ради України та не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Кожен депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї кандидатури. Підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає їй свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду, внесеної у встановленому порядку. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення була б перевищена необхідна для призначення кількість суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду, який призначався Верховною Радою України, вона у місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України.

З'їзд суддів України (далі з'їзд) є найвищим органом суддівського самоврядування. Окрім інших повноважень, на з'їзді суддів здійснюється призначення шести суддів Конституційного Суду.

З'їзд скликається не рідше одного разу на п'ять років. Можуть проводитися чергові і позачергові з'їзди. Підставою скликання позачергового з'їзду може бути потреба обрання суддів Конституційного Суду, що має відбутися у тримісячний строк з дня припинення повноважень судді Конституційного Суду, який був призначений на посаду за квотою з'їзду суддів. З'їзд є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин від числа делегатів, що обрані. Його пленарне засідання відкриває Голова Верховного Суду України або один з голів вищого судів України. На з'їзді відкритим голосуванням обирається президія у кількісному складі, який визначається з'їздом. Вона керує роботою з'їзду. Проводиться обговорення і затвердження переліку питань, внесених на розгляд, визначається порядок роботи, обирається мандатна комісія, секретаріат та інші органи. З'їзд суддів відкритим голосуванням визначає кандидатури на посаду суддів Конституційного Суду і включає їх більшістю голосів до складу бюлетенів для таємного голосування. Призначеним суддею Конституційного Суду України вважається той кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду. У випадках, коли голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду, призначеними вважаються ті кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У тих випадках, коли повноваження судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом суддів припинені, призначення іншої особи на цю посаду з'їзд суддів здійснює у тримісячний строк. Головуючий і секретар з'їзду, за результатами голосування, підписують рішення з'їзду суддів про призначення суддів Конституційного Суду на посади1.

Отже, з'їзд суддів України вирішує питання обрання шести суддів Конституційного Суду як представницький орган судейського самоврядування.

Таким чином, призначення суддів Конституційного Суду трьома представницькими суб'єктами дає змогу розглядати єдиний орган конституційної юрисдикції як незалежний, що повинен діяти лише на підставі Конституції та закону "Про Конституційний Суд України"2. Але практика свідчить про інше. Було б правильним формувати Конституційний Суд лише за квотою з'їзду суддів України.

Конституційний Суд організовує свою діяльність на певних принципах, а саме: а) верховенства права; б) незалежності; в) колегіальності; г) рівноправності суддів; д) гласності; е) повноти і всебічності розгляду справ; є) обґрунтованості прийнятих ним рішень.

До його повноважень відносяться прийняття рішення та надання висновків у справах щодо:

- конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

- додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

- відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 168 Конституції України;

- дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим у разі порушення нею Конституції України або законів України;

- офіційного тлумачення Конституції та законів України. Повноваження Конституційного Суду мають певні межі. До

його компетенції не належать питання щодо законності актів органів державної виконавчої влади (крім Кабінету Міністрів України), органів влади Автономної Республіки Крим (Крім Верховної Ради Автономної Республіки Крим) та органів місцевого самоврядування, деякі інші питання, що віднесені законодавством до компетенції судів загальної юрисдикції.

Конституцією України, законами та актами Конституційного Суду, встановлюється організація і функціонування його внутрішньої роботи. Названі документи вміщують правові норми, що визначають порядок: а) утворення і діяльності посадових осіб і органів; б) провадження у справах; в) фінансування Конституційного Суду і його Секретаріату; г) діловодства; д) внутрішнього розпорядку.

Серед посадових осіб, що обираються (призначаються) можна виділити: а) голову Конституційного Суду; б) його заступників; в) голів постійних комісій; г) секретарів колегій; д) керівника Секретаріату. Голова Конституційного Суду (далі Голова) обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України (спеціальному засіданні) зі складу його суддів шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк не пізніше двомісячного строку з дня, коли посада Голови стала вакантною. Це засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менш як дванадцять суддів Конституційного Суду. Обраним вважається кандидат, за якого проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду. У разі, якщо жоден із кандидатів не одержав необхідної кількості голосів, за рішенням комісії проводиться повторне голосування по двох кандидатах, які одержали найбільшу кількість голосів. Якщо два і більше кандидатів на посаду Голови одержали найбільшу однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться по цих кандидатах. У разі, якщо один із кандидатів одержав більшу, але не одержав необхідної кількості голосів, а інші за ним два і більше кандидатів одержали однакову кількість голосів, повторне голосування проводиться по всіх цих кандидатах. У тих випадках, коли при повторному голосуванні Голову не обрано, проводяться нові вибори з висуненням нових кандидатур, що не були включені до бюлетеня при перших виборах, у порядку, передбаченому Законом України "Про Конституційний Суд України* та Регламентом Конституційного Суду України.

Заступники Голови обираються за пропозицією Голови на один трирічний строк таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів у такому порядку, що і Голова.

Для попереднього розгляду конституційних подань і конституційних звернень у складі Конституційного Суду утворюються дві колегії суддів, що вирішують питання щодо відкриття провадження у справах за: а) конституційними поданнями; б) конституційними зверненнями. Рішення про утворення колегій суддів Конституційного Суду, затвердження їх складу та призначення секретарів колегій приймається на засіданні Конституційного Суду протягом першого місяця кожного календарного року. Секретар Колегії суддів призначається із числа суддів, які входять до складу даної Колегії, та очолює її. Він призначається на строк повноважень Колегії відкритим голосуванням із числа кандидатур, запропонованих суддями відповідної Колегії.

Організаційно-правовими формами роботи Конституційного Суду України є засідання та пленарні засідання. Засідання є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду. Рішення Конституційного Суду на його засіданнях приймається, якщо за нього проголосувало більше половини суддів Конституційного Суду, які брали участь у засіданні.

На своїх пленарних засіданнях Конституційний Суд розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання, віднесеш до розгляду Конституційним Судом на його пленарних засіданнях діючим законодавством. Пленарне засідання Конституційного Суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів Конституційного Суду. Порядок проведення пленарних засідань Конституційного Суду України встановлюється законом та Регламентом і іншими актами Конституційного Суду" що регламентують організацію його внутрішньої роботи.

Матеріали діяльності Конституційного Суду зберігаються в його Архіві. Матеріали справ, щодо яких Конституційним Судом прийнято рішення або дано висновок, зберігаються в його Архіві сто років. Оригінали рішень та висновків зберігаються в архіві безстроково. Інші матеріали щодо діяльності Конституційного Суду зберігаються в його архіві на загальних підставах, визначених законодавством України. Положення про Архів Конституційного Суду затверджується Конституційним Судом. Для забезпечення Конституційного Суду нормативно-правовими актами, науковою та іншою спеціальною літературою утворюється Бібліотека Конституційного Суду. Положення про Бібліотеку затверджується Конституційним Судом. Друкованим органом Конституційного Суду є "Вісник Конституційного Суду України".

Таким чином, Конституційний Суд, як єдиний орган конституційної юрисдикції, здійснює свою організаційну діяльність у відповідності з діючим законодавством та організаційно-правовими актами, що приймаються Конституційним Судом. Він не може виходити за межі своєї діяльності і не підміняє діяльність інших органів правосуддя. Забезпечують його діяльність відповідні структури його апарату (Секретаріат, Архів, Бібліотека та інші).