Правознавство - Олійник А.Ю. - § 1. Поняття та класифікація правоохоронних органів та організацій в Україні

§ 1. Поняття та класифікація правоохоронних органів та організацій в Україні

Правоохоронну діяльність в Україні, забезпечення державної безпеки та захист державного кордону України здійснюють визначені законодавством державні і недержавні правоохоронні організації, їх утворення і діяльність визначається законами. Вони ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод людини і громадянина або з метою повалення конституційного ладу, усунення законодавчих, виконавчих, судових та контрольно-наглядових органів від влади чи перешкоджання їх діяльності. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі в державних правоохоронних органах, а також членів їхніх сімей. Забороняється створення і функціонування в Україні будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. Правоохоронні організації в Україні поділяються на державні і недержавні. Державні правоохоронні організації створюються і функціонують у вигляді державних органів і державних підприємств, установ та силових структур.

Правоохоронні органи - це структуровані колективи службовців, що здійснюють державні і недержавні функції контролю, нагляду, досудового слідства, охорону і захист усіх форм власності, охорону природи, охорону прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина інші правоохоронні функції. В механізмі Української держави та громадянського суспільства правоохоронні органи займають особливе місце. Вони відрізняються від інших органів рядом ознак, а саме: а) їх правоохоронна діяльність має певну спеціалізацію та в багатьох випадках є не тільки головним але і єдиним напрямом діяльності; б) вони створюються і діють на підставі Конституції і законів України; в) мають державно-владні повноваження для виконання своїх обов'язків; г) мають можливість застосовувати засоби державного примусу до правопорушників; д) застосовують інші передбачені законом види обмежень; е) мають відносну самостійність, власну структуру, деякі інші особливості по відношенню до інших державних органів; є) безпосередньо займаються попередженням правопорушень; ж) можуть бути державними і недержавними.

Таким чином, в механізмі Української держави місце і роль правоохоронних органів підкреслюється їх специфічними ознаками, завданнями та функціями.

Діяльність окремих державних органів та їх службовців регламентується законами України: а) Про державну службу1; б) Про Державну прикордонну службу України; в) Про державну геологічну службу України; г) Про державну податкову службу в Україні; д) Про державну виконавчу службу; е) Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні та ін.

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження та обіймають певні посади. Державну службу слід відрізняти від служби в органах місцевого самоврядування. Службою в органах місцевого самоврядування вважають професійну діяльність, що здійснюють на постійній основі громадяни України, які займають посади в органах місцевого самоврядування та яка спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих їм законом2.

Посада в органах державної влади - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень. Посадовими особами відповідно до Закону України "Про державну службу" вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, а також інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих чи консультативно-дорадчих функцій. До посадових осіб не відносяться технічні працівники та обслуговуючий персонал. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Значна частина правоохоронних органів здійснює свою діяльність на підставі закону "Про державну службу" або "Про службу в органах місцевого самоврядування". Це означає, що організація роботи цих органів та їх посадових осіб регулюється названими законами але не вичерпується лише їх змістом. Стосовно організації діяльності ряду правоохоронних органів прийнято спеціальні органічні закони, які встановлюють специфічні особливості щодо організації діяльності системи правоохоронних органів.

Отже, правоохоронні органи - це державні і недержавні структуровані інституції (колективи службовців), що здійснюють правоохоронні функції контролю, нагляду, досудового слідства, охорони і захисту усіх форм власності, охорони природи, охорони прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина тощо.

В сучасній юридичній науці не існує єдиної думки щодо системи правоохоронних органів. Наприклад, Т. Пікуля до системи правоохоронних органів відносить суди, прокуратуру і правоохоронні органи по боротьбі зі злочинністю1.0. Фрицький, І. Солов'євич до правоохоронних органів відносять законодавчі, виконавчі і судові органи, що покликані, на їх думку, здійснювати правоохоронну діяльність2. С. Павленко, досліджуючи взаємодію органів місцевого самоврядування із правоохоронними органами, підкреслює, що чинне законодавство суперечливо визначає перелік правоохоронних органів3.

Отже, серед державних правоохоронних органів закон виділяє органи: а) прокуратури; б) внутрішніх справ; в) служби безпеки; г) митні служби; д) охорони державного кордону; е) державної податкової служби; є) виконання покарань; ж) державної контрольно-ревізійної служби; з) рибоохорони; і) державної лісової охорони; к) інші, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції.

Серед недержавних правоохоронних органів можна виділити такі: а) правоохоронні органи місцевого самоврядування; б) корпорації, фірми, бюро, інші організації, що надають правоохоронні послуги усім зацікавленим державним та приватним закладам, організаціям і окремим особам; в) внутрішні "служби безпеки", що створюються промисловими кампаніями, фірмами та підприємницькими товариствами; г) організації по охороні комерційної та службової таємниць; д) структури для забезпечення діяльності в умовах конкуренції; е) фізичні і юридичні особи по здійсненню окремих видів охоронних функцій.