Правознавство - Олійник А.Ю. - § 3. Недержавні правозахисні організації в Україні

Серед недержавних правозахисних організацій в Україні слід назвати: 1) адвокатури та адвокатів; 2) недержавних нотаріусів; 3) міжнародні неурядові правозахисні організації тощо.

Утворення та функціонування адвокатури в Україні та діяльність адвокатів передбачена Конституцією та законами України. Закон України "Про адвокатуру" закріплює поняття, принципи діяльності адвокатури та адвокатів, види їх діяльності, повноваження, форми і методи діяльності, професійний і соціальний статус адвокатів, кваліфікаційну і дисциплінарну практику та порядок об'єднання в спілки та асоціації.

Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням адвокатів, що покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу. Це означає, що адвокати, об'єднуючись в інституції, утворюють адвокатуру. Адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться в Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об'єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати, як фізичні особи - про одержання свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю. Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об'єднань, структура, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов'язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що належать до їх діяльності, регулюються статутом відповідного об'єднання. Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об'єднання відкривають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках на території України, а у встановленому чинним законодавством порядку - і в іноземних банках. Вони мають печатку і штамп із своїм найменуванням. Адвокати здійснюють такі види діяльності: а) дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; б) складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; в) посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; г) подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; д) здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб; е) виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства; є) можуть здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством1.

Адвокатам забезпечується соціальний і правовий захист збоку держави. Для підтвердження кваліфікації адвокатів і притягнення їх до дисциплінарної відповідальності створюються кваліфікаційні і дисциплінарні комісії. Для визначення рівня професійних знань осіб, що бажають займатися адвокатською діяльністю кваліфікаційна комісія приймає кваліфікаційні іспити та видає свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. Особа, що отримала таке свідоцтво стає адвокатом після складання присяги. За порушення вимог Присяги адвоката та законодавства України адвоката за рішенням дисциплінарної комісії може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді: а) попередження; б) зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року; в) анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або в судовому порядку. Питання про дисциплінарну відповідальність адвоката - члена адвокатського об'єднання регулюється також статутом відповідного об'єднання2.

Отже, адвокатура є недержавною правозахисною організацією. Вона об'єднує професійних адвокатів, що надають правозахисні послуги фізичним і юридичним особам, органам і посадовим особам різних форм власності. Здійснювати правозахисну діяльність може і окремий професійний адвокат, як фізична особа.

Одною з недержавних інституцій, що здійснює правозахисну діяльність в Україні є недержавні нотаріуси. Недержавним нотаріусом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту, пройшов стажування протягом шести місяців в державній нотаріальній конторі або у нотаріуса, що займається приватною нотаріальною практикою, склав кваліфікаційний іспит та одержав свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість.

Правовою основою діяльності приватного нотаріуса є Конституція та закони України, зокрема, Закон України "Про нотаріат". Законом закріплюється порядок утворення, реєстрації та функціонування приватної нотаріальної діяльності. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться управліннями юстиції Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за заявою особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Реєстраційне посвідчення видається управлінням юстиції у 15-денний строк із моменту подачі заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності не допускається. Про видане реєстраційне посвідчення управління юстиції повідомляє податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса. В реєстраційному посвідченні вказуються територія діяльності приватного нотаріуса (нотаріальний округ) та адреса розташування його робочого місця. Після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний у тримісячний строк розпочати нотаріальну діяльність. Якщо протягом цього строку без поважних причин нотаріус не приступить до роботи, за рішенням управління юстиції видане йому реєстраційне посвідчення може бути анульовано. Приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках. Нотаріальний округ визначається управлінням юстиції за заявою нотаріуса відповідно до адміністративно-територіального поділу України. В містах, що мають районний поділ, округом діяльності нотаріуса є територія відповідного міста. Приватний нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального округу. Приватний нотаріус має печатку із зазначенням посади, свого прізвища, імені та по батькові і округу діяльності. Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди приватний нотаріус зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу. Страхова сума або страхова застава встановлюються в розмірі стократної мінімальної заробітної плати. У разі витрачання коштів на відшкодування заподіяної шкоди приватний нотаріус зобов'язаний протягом одного року поповнити страхову заставу до встановленого розміру. Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку. Якщо приватний нотаріус має намір припинити виконання своїх обов'язків на строк більше одного тижня, він зобов'язаний повідомити про це управління юстиції. Приватний нотаріус може укласти угоду з іншим приватним нотаріусом про заміщення його у разі неможливості виконання ним своїх обов'язків, про що повідомляє управління юстиції. Нотаріус не вправі виконувати свої службові обов'язки в період їх виконання особою, яка тимчасово його заміщує.

Припинити приватну нотаріальну діяльність та анулювати реєстраційне посвідчення може те управління юстиції, що зареєструвало таку діяльність у випадках: 1) подання приватним нотаріусом письмового клопотання про припинення своєї діяльності; 2) анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю; 3) коли приватний нотаріус не уклав договір службового страхування чи не вніс страхову заставу для забезпечення відшкодування шкоди, передбаченої законодавством, або не поповнив страхову заставу до встановленого розміру; 4) коли приватний нотаріус без поважних причин не виконує своїх обов'язків протягом двох місяців і не повідомив про це управління юстиції; 5) невідповідності приватного нотаріуса займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, що на тривалий час перешкоджає нотаріальній діяльності.

Приватний нотаріус, діяльність якого припиняється, у місячний строк зобов'язаний передати документи, що стосуються вчинених ним нотаріальних дій, у державний нотаріальний архів. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Контроль за законністю виконання приватними нотаріусами своїх обов'язків здійснюється Міністерством юстиції України та управліннями юстиції, що зареєстрували його діяльність.

Отже, приватна нотаріальна діяльність є одним із різновидів правозахисної недержавної нотаріальної діяльності.

В Україні утворюються і діють міжнародні неурядові правозахисні організації. Це об'єднання громадських організацій, союзів, груп і окремих осіб із різних країн, створені не на основі міжурядових угод з метою надання допомоги міжнародному співробітництву в різних галузях суспільного життя, які не ставлять перед собою мету одержання комерційних прибутків. В даний час їх нараховується у світі більше 4 тисяч. Вони підтримують зв'язки з міжнародними міжурядовими організаціями в системі ООН і в регіонах. ММУО взаємодіють на основі консультацій з МНУО. Існує дві категорії консультацій: По-перше, з загальним консультативним статусом; По-друге, зі спеціальним консультативним статусом. Перша категорія МНУО безпосередньо взаємодіє з ЕКОСОР, друга - з окремими галузями діяльності ЕКОСОР. Вплив МНУО у взаємодії з ММУО здійснюється в різних формах: а) інформаційній; б) консультативній; в) правотворчій; г) контрольній; д) слідчій тощо. МНУО не є суб'єктами міжнародного права але мають діяти у відповідності з нормами міжнародного права та нормами національного законодавства. За ними (їх членами) визнаються окремі пільги і імунітети.

До міжнародних не державних організацій в Європі відносяться: а) Міжнародна амністія (МА); б) Міжнародний пен-штаб; в) Дослідницький і інформаційний центр цензури; г) Група із прав меншин; д) Міжнародна організація кримінальних реформ; е) Міжнародна федерація прав людини; є) Міжнародна служба прав людини; ж) Міжнародна організація проти тортур; з) Система інформації та документації прав людини; і) Світова Рада Церков; к) Міжнародна комісія юристів; л) Міжнародна університетська служба; м) Міжнародна Гельсінська федерація прав людини тощо.

Отже, Міжнародні неурядові організації є недержавними правозахисними організаціями, що здійснюють свою діяльність на світовому і регіональному рівня по захисту прав і свобод людини та громадянина, мають свої робочі органі і групи в Україні.

Таким чином, порядок утворення і функціонування недержавних правозахисних організацій в Україні визначається Конституцією і законами України та міжнародними (включаючи і регіональні) договорами, згоду на обов'язковість реалізації в Україні надала Верховна Рада України. Удосконалення Українського законодавства та практики його реалізації в Україні буде сприяти поліпшенню діяльності як державних, так і недержавних правозахисних організацій.

Запитання та завдання для самостійної перевірки знань

1. Проаналізуйте поняття та класифікацію правозахисних організацій в Україні.

2. Які Вам відомі державні правозахисні організації в Україні?

3. Дайте характеристику недержавних правозахисних організацій в Україні.