Поняття "інтереси",не існує окремо. Воно є часткою тріади: цінності, інтереси і цілі, а саме:
o стосовно держави - це національні цінності, національні інтереси, національні цілі;
o стосовно особи - цінності, інтереси і цілі особи;
o стосовно суспільства - цінності, інтереси і цілі суспільства.
До категорії національних інтересів належать, з одного боку, не всякі потреби, хай навіть об'єктивні, а саме усвідомлені народом і офіційно виражені; з іншого - тільки ті потреби, які витікають із національних цінностей.
Поняття "національні інтереси" належить, перш за все, до геополітики, де воно е однією з основних категорій. При цьому національні інтереси порівнюються з поняттям "інтереси країни", безвідносно до тих етносів, якими дана країна представлена.
Геополітика - одне з фундаментальних понять теорії міжнародних відносин, що характеризує місце і конкретно-історичні форми дії територіально-просторових особливостей положення держав або блоків держав на локальні, регіональні, континентальні і глобальні міжнародні процеси. У цілому геополітика визначається як теорія обґрунтування і практика реалізації підходів до політики держави, приречених геополітичними, економічними, політичними, військовими і іншими чинниками, в цілях забезпечення своїх життєво важливих інтересів. Геополітичний чинник є сукупністю географічних параметрів, що обумовлюють відповідний напрям в політиці держави із забезпечення його життєво важливих інтересів на певному етапі його розвитку.
До географічних параметрів належить розмір території, протяжність державного кордону, клімат, рельєф місцевості, флора і фауна, гідрологічні особливості. Геополітика розглядає і менш стабільні параметри, такі, як історичні особливості держави, зокрема, конфесійне відношення, суспільно-політичний лад, політичні і соціальні структури, економічні чинники, зокрема ресурсно-сировинні, торгівля зброєю та інші.
У рамках геополітики саме національні інтереси визначають стосунки між державами.
Національні інтереси - це не механічна сума, що складається з усіх справедливих інтересів окремих громадян. За визначенням російського філософа І. А. Ільіна, держава має справу "виключно із загальним, всенародним інтересом, бо приватний інтерес громадян може лише настільки враховуватися, наскільки він може бути сприйнятий і тлумачитись як інтерес загальний і всенародний".
Саме постійний, стійкий характер корінних національних інтересів гарантує необхідний ступінь спадкоємності у внутрішній і зовнішній політиці держави, обумовлює її майбутнє, а для основної маси народу - життєво необхідну упевненість у завтрашньому дні. Все це зумовлює стабільний стан і поступальний розвиток особи, суспільства і держави. Інакше кажучи, надбудовні структури суспільства, уряди можуть мінятися, а корінні національні інтереси повинні залишатися, виконуючи роль домінанти у визначенні магістральних (фундаментальних) напрямів не тільки в політиці, але і в усьому житті народу.
Національні інтереси можна класифікувати:
o за ступенем важливості для суспільства (життєво важливі, важливі і просто інтереси);
o за тривалістю дії (короткострокові, середньострокові і довгострокові);
* за сферами розповсюдження (політичні, економічні, військові, гуманітарні, науково-технічні тощо).
Критерії, що дозволяють ранжирувати національні інтереси і встановлювати їх параметри, визначаються, з одного боку - ієрархією національних цінностей, з іншого - розміром допустимої платні за збиток, який може виникнути при їхньому захисті.
Інтереси особи, суспільства і держави, як інтереси основних об'єктів безпеки, вимагають захисту. Але захисту підлягають не всі інтереси, оскільки вони за своєю суттю можуть вступати в суперечність між собою. Інтереси особи можуть не відповідати інтересам суспільства і держави, точно так і інтереси окремих прошарків суспільства можуть бути направлені проти інтересів особи та держави. Тому захисту повинні підлягати життєво важливі інтереси особи, суспільства і держави.
1.6. Класифікація національних інтересів
1.7. Національна безпека та особа
1.8. Життєво важливі інтереси
1.9. Національні цілі та цінності
Розділ 2. Забезпечення національної безпеки держави
2.1. Поняття національної безпеки
2.2. Теоретичні основи забезпечення національної безпеки
2.3. Правові основи національної безпеки
2.4. Політика внутрішньодержавної безпеки та оцінка політичної безпеки в Україні