Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - 1.5. Національні інтереси та людина

У демократичній державі вищою цінністю є людина (ст. З Конституції України), її права, свободи, безпека і добробут. Людина є головним, ключовим елементом системи цінностей.

Прикладами національних цінностей можуть бути:

* свобода і процвітання особи;

* збереження демократичного суспільства;

* згода в рішеннях і діях;

* прагнення до соціальної справедливості;

* рівноправність народів, що населяють країну;

* прихильність до загальнонаціональної культури при пошані до культури всіх народів країни;

* державна єдність і територіальна цілісність.

Філософське тлумачення цінностей виходить з того, що людина це істота, що оцінює, визначає якість, цінності, їх пріоритетність. Почуття людей диктують визнання цінним того, до чого можна прагнути, відноситися з повагою. Цінність є суттю і одночасно умовою повноцінного існування об'єкту. Вона виступає як фундаментальна норма, що дозволяє людині здійснити вибір позиції, лінії поведінки в життєво значущих ситуаціях. Саме через це цінності складають одну з підстав цілісності і стійкості соціальних систем. Система цінностей утворює внутрішній стрижень культури, духовну квінтесенцію потреб і інтересів тих або тих соціальних спільнот, виступає одним з найважливіших стимулів соціальної дії, поведінки індивідів.

Об'єднання людей у спільноти припускає вироблення такої системи цінностей, яка, враховуючи різноманітність індивідуальних цінностей, забезпечувала б стійке існування даної спільності, адекватно відображала її сутність. Вироблення системи цінностей в суспільстві через різноманітність індивідуальних їх оцінок е результатом певного компромісу, угоди, соціального договору. Така система, що встановилася, набирає форму сукупності певних моральних норм, за допомогою яких регулюються відносини усередині суспільства, підтримується його стійке існування і, отже, забезпечується безпека.

Держава не може існувати, спираючись лише на моральні норми. Правове закріплення пануючих в суспільстві цінностей вона реалізує через внесення відповідних норм у законодавчі акти, зокрема, в конституцію. Тим самим система національних цінностей отримує офіційний статус і, відповідно, гарантію захисту силою держави.

На користь соціальної стабільності офіційна система цінностей повинна максимально відображати систему цінностей, сталу в суспільстві. Проте політична практика свідчить, що, як правило, політична еліта, яка приходить до влади, прагне законодавчо закріпити ту систему цінностей, яку вона сповідає, і яка, на її думку, забезпечить її стійке владне положення.

Одночасно різні соціальні і етнічні групи, що дотримуються власних систем цінностей, прагнуть через владу закріпити їх на рівні держави. Природно, закріплюючи одні цінності, держава пригнічує інші, які можуть не відповідати політичній орієнтації існуючої влади, але проте присутні в суспільстві через його етнічну і соціальну неоднорідність. Це стає причиною боротьби за переоцінку цінностей. У демократичній державі, якщо її стан стабільний, ця боротьба не приймає гострих форм і всі ціннісні конфлікти вирішуються мирно, в рамках існуючих демократичних процедур.

Національні цінності важливі для формування системи забезпечення національної безпеки, оскільки у сукупності вони визначають характер суспільства, національний спосіб життя - найпоширеніші і найстійкіші форми соціальної і індивідуальної поведінки, життєвого устрою, поведінкових орієнтирів та звичок, створюючи систему базових показників безпеки суспільства і особи.