Реалізація і захист національних інтересів належить до основної функції держави. На основі національних інтересів відповідні інститути й органи державного управління виробляють і формулюють цілі державної політики забезпечення національної безпеки. Цілі досягаються шляхом рішення відповідних задач.
Уявлення про систему національних інтересів, розуміння їх внутрішньої ієрархії, механізмів формування і функціонування дозволяє визначити національні цілі, що є більш рухомими, ніж національні інтереси, елементом політики національної безпеки. До них належать мотиваційні установки, сформульовані державною владою і орієнтовані на досягнення моделі переважно майбутнього стану суспільства і держави відповідно до усвідомлених національних інтересів.
Національні цілі можуть розрізнятися за тривалістю їх досягнення: одні з них можуть бути досягнуті достатньо швидко, інші - розраховані на більш довгострокову перспективу. Зразком переліку національних цілей може служити такий їх набір:
o створення соціально-економічних і правових умов у країні для якнайповнішої реалізації прав і свобод людини;
o забезпечення глобальної і регіональної безпеки, запобігання війн і озброєних конфліктів, забезпечення готовності до відбиття і припинення агресії проти країни та її союзників;
o зміцнення державності;
o реформування економіки пріоритету соціальної сфери;
o попередження злочинності, зокрема організованої та корупції;
o нейтралізація міжнаціональних суперечностей на основі об'єднуючих народи країни загальнонаціональних цінностей;
o раціональне використання природних ресурсів країни;
o формування пошани до пам'яті предків, національної історії, культури і традицій;
o затвердження рівноправної, взаємовигідної співпраці із зарубіжними країнами.
Національні цілі можуть бути життєвими і продуктивними, якщо вони формуються в ув'язці з тими національними інтересами, на реалізацію і захист яких направлені. Вони мають формуватися, виходячи з аналізу національних цінностей і життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави.
Отже, національні інтереси визначаються і реалізуються в тісній взаємодії з національними цінностями і національними цілями. Коріння національних інтересів знаходяться у національних цінностях, а конкретний вираз вони отримують у національних цілях. Суть національних інтересів полягає, в першу чергу, в протидії і компенсації будь-яких деструктивних обурень, сформованих усередині суспільства або за його межами, які перешкоджають потребам життєдіяльності та розвитку особи і суспільства.
Ключовим елементом, початком вирішення проблеми забезпечення національної безпеки виступають національні цінності. Це найменш рухомий, найстабільніший елемент системи з національної безпеки. Національні цінності формуються у ході історичного процесу, розвитку матеріальної і духовної культури суспільства відповідно до геополітичного положення країни. На основі національних цінностей визначається ступінь важливості національних інтересів, їх пріоритетність у реалізації відповідними інститутами і органами державного управління. Національні інтереси - елемент порівняно динамічний. їх зміст формується на базі національних цінностей під впливом довгострокових тенденцій суспільного розвитку. Національні цілі - найрухоміший елемент. Вони визначаються у руслі національних інтересів з урахуванням поточного внутрішнього та міжнародного стану.
2.1. Поняття національної безпеки
2.2. Теоретичні основи забезпечення національної безпеки
2.3. Правові основи національної безпеки
2.4. Політика внутрішньодержавної безпеки та оцінка політичної безпеки в Україні
2.5. Роль МВС України у захисті внутрішньої безпеки країни
Розділ З. Основи поліцейського права
3.1. Історичний розвиток поняття "поліція"
3.2. Реалізація зобов'язань поліцейської влади у правовій державі
У Пруссії