Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Проблема співвідношення соціальної сутності та змісту права

Одним із системо утворюючих понять юридичної теорії є поняття "зміст права". При цьому, як правильно зауважує Л. Спірідонов "зміст права тлумачиться в юридичній літературі по-різному. Виникаючі тут протиріччя щодо тлумачення пояснюються передусім неоднаковим право розумінням". Тобто тут знов бачимо ар-хіважливе значення праворозуміння для формування юридичної теорії та практики.

Намагаючись вирішити, як саме впливає праворозуміння на тлумачення поняття зміст права Л. Спірідонов зауважує: "для тих, хто вважає, що право може існувати в формі правовідносин, його зміст - поведінка суб'єктів. Для тих, хто ототожнює право і закон, змістом права є державна воля (у марксистсько-ленінській понятійній системі - державна воля пануючого класу). Той, хто прирівнює право до сукупності юридичних норм вважає, що вони, норми, утворюють сам зміст права".

Взагалі не можна сказати, що такий підхід є правильним, але в ньому є певне раціонально-істинне зерно.

Уявляється, що для представників вузького напряму праворозуміння змістом права буде не державна воля, а зміст юридичної норми, яким вочевидь виступає правило поведінки або (якщо поглянути на це з іншого боку) права і обов'язки суб'єктів, поведінка яких врегульована цією нормою. Не випадково М. Кельман, О. Мурашин, Н. Хома вважають, що "під ним (змістом права - А. М.) ми розуміємо всю сукупність правових приписів, за допомогою яких здійснюється регулювання суспільних відносин; це визначені у праві юридичні права, обов'язки та заборони"112.

Для соціологічного напряму змістом права будуть права та обов'язки сторін, як учасників суспільних відносин, які претендують на статус правовідносин. Тобто на відміну від вузького розуміння права, це будуть не права та обов'язки, які випливають з юридичної норми, а права та обов'язки встановлені суб'єктами права самостійно у межах реалізації ними своєї правосуб'єктності, та в подальшому, якщо в цьому виникла необхідність, схвалені відповідним уповноваженим органом (зокрема, судом). Саме тому в О. Йоффе у контексті визначення змісту цивільно-правових правовідносин, читаємо, що "цивільне суб'єктивне право в єдності з відповідному йому цивільно-правовому обов'язку і складає зміст цивільних правовідносин". Тому не можна погодись з цього приводу із наведеною вище точкою зору Л. Спірідонова.

У межах природно-правової теорії змістом права буде моральне правило, яке формулює загальний принцип правової поведінки суб'єкта. Це буде не конкретний припис, а абстрактна конструкція належного.

Для прихильників психологічної теорії права зміст останнього буде в ставленні певного суб'єкта до конкретної життєвої ситуації, що знаходить своє вираження у сукупності відповідних емоцій, хвилювань, внутрішніх спонукань тощо.

У межах інтегративного праворозуміння зміст права буде тлумачитись залежно від того, які саме підходи намагається поєднати той чи інший вчений.

Таким чином, можна констатувати, що однією з проблем юридичної науки є розуміння поняття "зміст права". При цьому слід враховувати, що підхід до тлумачення поняття "зміст права" безпосередньо залежить від праворозуміння.

Проблема співвідношення соціальної сутності та змісту права

Однією з проблем ТДП є проблема розуміння співвідношення соціальної сутності та змісту права. При цьому, зрозуміло, що ця проблема існує лише у межах тільки тих юридичних теорій (концепцій тощо) у яких використовується категорія "сутність", тобто визнається, що державно-правові та інші явища мають певну сутність.

Складність цієї проблеми зумовлена тим, що "сутність права не дана безпосередньо, вона не розкривається при простому ознайомленні зі змістом правових норм, а передбачає аналітичний підхід до них, з'ясування їх смислу у зв'язку з тими соціальними детермінаціями, які їх породили, та тими цілями, яким вони слугують"115. У той час як зміст права має безпосереднє вираження у дійсності: для вузького підходу до права у вигляді юридичних норм (правил поведінки, чітко сформульованих прав та обов'язків суб'єктів, чию поведінку регулює відповідне правило); для соціологічного напряму - будуть права та обов'язки сторін, як учасників суспільних відносин, які претендують на статус правовідносин; для природно-правової школи - загальний принцип правової поведінки суб'єкта і т. д.

Взагалі можна вести мову про два варіанти вирішення питання про співвідношення соціальної сутності та змісту права:

• будь-який прояв права виражає його сутність, тобто в будь-якому прояві змісту виражається соціальна сутність права;

• не все у змісті права є виразом його соціальної сутності.

Перша точка зору фактично ставить знак рівності між поняттями "соціальна сутність" та "зміст" права, а це, мабуть, не зовсім правильно.

Другий підхід фактично обґрунтовує те, що соціальна сутність права виражає лише найважливіші аспекти його змісту, тому конкретне право у своєму змісті може мати моменти, які не пов'язані із (не залежать від) соціальної сутності права, більше того, деякі із згаданих моментів можуть суперечити цій сутності. А відповідно не за усяким проявом права (його змісту) у дійсності можна судити про соціальну сутність права.

Однак сказане не означає, що зміст права "живе своїм життям", а його соціальна сутність - своїм. Зміст права взятий у своїй єдності, як щось єдине та цілісне, не може суперечити соціальній сутності, навпаки, він повинен завжди (підкреслюємо - завжди) їй відповідати.

Друга точка зору на питання співвідношення соціальної сутності та змісту права видається більш правильною.

Загалом, слід відмітити, що у вітчизняній літературі вся проблематика, яка пов'язана із змістом права, є малодослідженою у контексті тих кардинальних трансформацій та нових віянь, що мають місце у сучасній юридичній науці. Це ще одна terra incognita сучасної юридичної науки.

Ознаки права
Висновки
ПІСЛЯМОВА
Від авторів
Загальна частина
Розділ 1. Профілактика злочинів як основа запобігання злочинності
1.1. Поняття та предмет профілактики злочинів
1.2. Мета, завдання, функції та принципи профілактики злочинів
1.3. Рівні, види, методи та форми профілактичної діяльності
1.4. Правове регулювання та організаційне забезпечення профілактичної діяльності органів внутрішніх справ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru