Сучасна кримінальна ситуація в установах виконання покарань України характеризується великого чисельністю показників кримінологічного аналізу злочинності як в ретроспективному, так і в прогностичному аспектах. Саме науковий підхід до визначення сутнісних тенденцій у структурі, динаміці та географії злочинності, у тому числі її латентних виявів, надає змогу впевнитися в тому, що без системного підходу в діяльності щодо запобігання та протидії злочинності обійтися неможливо.
Тому як важливий елемент загальної профілактики в УВП слід визначити аналітичну роботу і комплекс планування профілактики злочинів та інших правопорушень.
Саме на ґрунті інформаційно-аналітичної роботи, необхідної для прийняття управлінських рішень профілактичного характеру, здійснюється організація і комплексне проведення профілактичних заходів.
Поняття оперативного стану в УВП, його основних елементів передбачає і зумовлює проведення оперативного (негайного), а також періодичного порівняльного і перспективного комплексного чи тематичного аналізу залежно від його мети і завдань.
Висновки з цього аналізу, вимоги, що пред'являються до комплексної профілактики, мають знайти своє місце в організації і тактиці профілактичної діяльності.
Отже, рекомендаціями щодо комплексного планування загальнопрофілактичних заходів в УВП можуть бути такі:
- розділам комплексного плану передує вступна частина (преамбула), в якій відображається загальна характеристика УВП, з урахуванням соціально-демографічної і кримінологічної характеристик стану, структури і динаміки злочинності, її кількісних та якісних показників (а також порушень режиму); формулюються основні висновки, отримані в результаті аналізу причин і умов злочинності, що склалися в УВП до моменту складання плану; оцінюються позитивні результати профілактики злочинів, сили засобів і реальні можливості частин служб, підрозділів УВП щодо профілактики злочинів та інших правопорушень; визначаються характерні недоліки, їх причини, формулюється цільова установка і завдання на відповідний період профілактичної діяльності;
- у вступній частині комплексного плану також необхідно вказати місце дислокації УВП; вид установи (рівень безпеки), склад засуджених; дати характеристику виробництва, його об'єктів; спосіб охорони; наявність і стан інженерно-технічних засобів охорони; спосіб доставки засуджених та об'єкти роботи; спосіб охорони житлової зони; наявність локальних дільниць; житлові і комунально-побутові умови; наявність і стан технічних засобів нагляду; наявність транспортних засобів; стан залучення праці засуджених.
1. Організаційно-управлінські заходи профілактики злочинів та інших правопорушень в УВП
1.1. Проведення аналізу ефективності стану та організації профілактичної роботи в УВП; розроблення методичних рекомендацій щодо її вдосконалення (вивчення й оцінка стану і результатів профілактичної діяльності усіх частин і служб УВП, узагальнення і впровадження позитивного досвіду профілактики злочинів серед засуджених).
1.2. Систематичний і глибинний аналіз кримінальної ситуації в УВП, характеристика видів злочинів та категорій злочинців; об'єктів території зони і місць вчинення злочинів; головні тенденції в структурі і динаміці правопорушень і дисциплінарної практики, фактори негативного і позитивного впливу на стан злочинності та інших правопорушень.
1.3. Дослідження причин і умов окремих видів злочинів, що мають специфічний характер (аналіз кримінальних справ і матеріалів службових розслідувань, складання аналітичних довідок, розроблення рекомендацій тощо).
1.4. Удосконалення збору та аналізу фіксованої інформації щодо діяльності всіх служб УВП в напрямі профілактики злочинів (уніфікація цієї інформації відповідними підрозділами і розроблення управлінських рішень).
1.5. Відбір та розстановка персоналу, підвищення його майстерності (організація спеціалізованих занять з питань загальної та індивідуальної профілактики).
1.6. Заходи щодо зміцнення законності дисципліни та правопорядку в УВП (заняття, оперативні наради тощо).
1.7. Удосконалення внутрішньої взаємодії підрозділів, службових частин (обмін оперативною інформацією, узгодження дій тощо) УВП, а також зовнішньої взаємодії УВП з місцевими та центральними органами (у тому числі з правоохоронними) і представниками громадськості.
1.8. Узагальнення та впровадження позитивного досвіду профілактики злочинів. Створення відповідних координаційних центрів щодо обміну досвідом та розроблення спільних проектів програм та планів профілактики злочинів у масштабі регіонів.
3. Профілактичні заходи виховного впливу
4. Профілактичні заходи в процесі виробничо-господарської діяльності
5. Профілактичні заходи у сфері матеріально-побутового та медичного забезпечення засуджених
Розділ 20. Профілактика злочинів, що вчиняються жінками
20.1. Жіноча злочинність: поняття, стан і тенденції
20.2. Причини та умови злочинів, що вчиняються жінками
20.3. Заходи профілактики злочинів, що вчиняються жінками
20.4. Роль органів внутрішніх справ у профілактиці жіночої злочинності
Розділ 21. Профілактика негативних соціальних явищ, пов'язаних зі злочинністю