Профілактика злочинів - Джужа О.М. - 21.3. Заходи профілактики негативних соціальних явищ, пов'язаних зі злочинністю

До заходів запобігання негативним соціальним явищам, що пов'язані зі злочинністю, варто віднести: щодо алкоголізму та пияцтва:

1) організаційно-політичні заходи включають:

- підготовку комплексної програми із запобігання пияцтву, алкоголізму і наркоманії, хоча, на жаль, реалізація зволікається. Ще у січні 2002 року КМ України була затверджена "Концепція боротьби з незаконними обігом і розповсюдженням в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки";

- створення комісії по боротьбі з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією;

2) економічні заходи:

- упорядкувати торгівлю алкогольними напоями;

- відкрити додаткові лікувальні заклади для профілактичних заходів серед алкоголіків;

3) культурно-виховні заходи:

- створити "індустрію дозвілля";

- створити в суспільстві умови для засудження таких явищ;

- піднести рівень духовності населення;

4) заходи пропагандистського характеру:

- засобам масової інформації необхідно частіше пропагувати здоровий спосіб життя, при цьому перенести час рекламування алкогольних напоїв після 23.00 години;

- запровадити у навчальні програми всіх навчальних закладів спеціальні курси, що передбачатимуть питання профілактики пияцтва та алкоголізму серед дітей та молоді;

5) заходи медичного характеру:

- розробити та застосувати сучасні методи лікування і запобігання алкоголізму і наркоманії;

- удосконалити чинне адміністративне та кримінальне законодавство щодо боротьби з алкоголізмом;

- посилити відповідальність за виробництво міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення.

Із спеціальних заходів профілактики важливу роль відведено заходам правового характеру, що ґрунтуються на нормах трудового, адміністративного і кримінального законодавства. Ці заходи використовуються і повинні надалі використовуватися не тільки державними органами, а й громадськими організаціями, трудовими колективами тощо.

Щодо спеціально-кримінологічних заходів пияцтва та алкоголізму, то єдиний вихід зі становища фахівці сьогодні вбачають у чіткому координуванні зусиль відразу всіх служб, що відповідають за контроль за реалізацією алкоголю. Наприклад, достатньо зробити так, щоб у перевірках крамниць спільно з представниками управління торгівлі й захисту прав споживачів брала участь і міліція: правоохоронці мають право вимагати документи, брати свідчення продавця і, в разі чого, відразу можуть складати протокол про порушення.

Необхідно також більш ретельно встановити норми покарання за порушення правил торгівлі спиртним, адже відповідальність за це несе лише продавець, тоді як господарі крамниць, які реалізують алкоголь неповнолітнім, залишаються непокараними, хоча часто саме вони цьому потурають. І дуже часто навіть після того, як продавця було покарано, реалізація алкоголю підліткам у цій торговельній точці триває. Цього можна було б уникнути, якби закон передбачав позбавлення ліцензії недбайливих господарів, у закладах яких систематично порушують правила торгівлі алкогольними напоями;

щодо наркоманії:

Серед заходів належне місце повинна посідати роз'яснювальна робота серед населення про те, яку велику шкоду спричиняє немедичне споживання наркотиків, про необхідність дотримання антинаркоманійного законодавства і якими є правові наслідки його порушення.

Попередження зловживання наркотиками є одним із елементів заходів у галузі охорони здоров'я.

Розвинуті країни наголошують на необхідності посилення контролю за виконанням законів, на розгортання освітньої роботи, а також вжитті додаткових заходів для лікування та реабілітації хворих на наркоманію.

Міжнародне співробітництво в боротьбі проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та відмивання грошей - це важлива складова міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю.

Зловживання наркотичними засобами та їх незаконний обіг за останні десятиріччя стали проблемами глобального масштабу. Беручи до уваги нагальну потребу захистити суспільство, здоров'я та інтереси громадян від впливу наркотиків, Організація Об'єднаних Націй розробила: Єдину конвенцію про наркотичні засоби ще 1961 року; Конвенцію про психотропні речовини 1971 року, Конвенцію щодо боротьби проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року. Ці Конвенції ратифіковані майже всіма країнами світу, в тому числі й Україною.

Рівень міжнародного контролю за станом обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та заходами запобігання їх надходженню до нелегального ринку залежить від одностайного підходу всіх країн, що грунтується на міжнародних договорах.

Головною метою Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 р., було зібрання та систематизація існуючих міжнародних договорів, збереження тих положень, які необхідні для отримання дозволів на імпорт та експорт наркотичних речовин і створення критеріїв для статистичних звітів.

Єдина конвенція 1961 р. була розширена та посилена прийняттям Протоколу 1972 року, яким унесені зміни та доповнення до положення про функції Міжнародного комітету з контролю за наркотиками, про обмеження виробництва опію та заходи боротьби зі зловживанням наркотиками, викладено угоду про регіональні центри. Визначені загальноприйняті заходи щодо обміну інформацією стосовно нелегальних каналів розповсюдження контрольованих речовин, а також осіб, причетних до наркобізнесу (заходи викриття, припинення, депортації і т. ін.).

Згідно з положенням договорів окрема сторона приймає відповідні законодавчі акти, здійснює необхідні адміністративні та примусові дії, співпрацює з міжнародними органами з контролю за наркотиками та урядами країн.

Запровадження існуючого Міжнародного режиму щодо контролю за наркотичними засобами в інших країнах вимагало від України прийняття низки законів та підзаконних актів.

15 лютого 1995 р. Верховна Рада України прийняла три закони антинаркоманійної спрямованості: "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" , "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними"2, "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та зловживанню ними".

Закон України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" з урахуванням міжнародних зобов'язань України регулює суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, визначає повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки юридичних осіб і громадян, які беруть участь у такому обігу на території України.

Законом України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" та Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" вносяться зміни і доповнення до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Закон України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" з урахуванням міжнародних зобов'язань визначає систему заходів в Україні, спрямованих проти незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними, а також визначає права і обов'язки юридичних осіб і громадян у зв'язку із застосуванням цього Закону.

З метою приведення правової бази у відповідність до чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та з урахуванням світової практики боротьби із зловживанням цими засобами, 8 липня 1999 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів".

Цей Закон вносить зміни до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів", регулює суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, визначає повноваження органів виконавчої влади, права та обов'язки юридичних осіб і громадян, які беруть участь у такому обігу на території України.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України встановлено порядок проведення медичного огляду та медичного обстеження осіб, які зловживають наркотичними засобами або психотропними речовинами, який розроблено на виконання Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними".

Особи, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, направляються органами внутрішніх справ на медичний огляд до лікувально-профілактичного закладу, що надає диспансерну наркологічну допомогу.

Якщо в результаті медичного обстеження встановлено діагноз "наркоманія" чи "токсикоманія" і особа потребує лікування в стаціонарних чи амбулаторних умовах, то лікарсько-консультативна комісія наркологічного закладу зобов'язана запропонувати їй пройти курс добровільного лікування та соціально-психологічної реабілітації.

Витрати на медичний огляд, медичне обстеження чи лікування в державних наркологічних закладах осіб, які зловживають наркотичними засобами чи психотропними речовинами, що проводиться за направленням працівників органів внутрішніх справ або лікаря-нарколога, здійснюються за кошти держави, а в разі потреби в додаткових медичних послугах - за кошти особи, яка підлягає медичному обстеженню, медичному огляду або лікуванню.

Особи, які ухиляються від добровільного медичного огляду чи обстеження, у разі повідомлення наркологічного закладу про їх нез'явлення на медичний огляд, на підставі постанови органу внутрішніх справ про привід з метою примусового огляду чи обстеження підлягають доставці до наркологічного закладу працівниками органу внутрішніх справ.

У більшості країн проводяться комплексні заходи з попередження зловживання наркотиками на різних рівнях у рамках системи освіти. Починаючи від організації щорічного симпозіуму для учнів середньої школи з питань зловживання наркотиками до здійснення всебічних програм на основі різних підходів, у тому числі залучення ровесників і співпраця з іншими групами суспільства (поліцією, спортивними клубами, колегами по роботі і батьками). Більша частина заходів орієнтована на середню школу і в меншому ступені - на початкову. В системі вищої освіти число таких заходів різко скорочується. Заходи з попередження зловживання наркотиками включено до шкільних програм. Це означає, що, хоча в багатьох країнах у школах і проводяться заходи превентивного характеру, не всі країни володіють ресурсами і не всі країни готові на постійній основі здійснювати в рамках шкільних програм довгострокові заходи превентивного характеру.

Ще одним інструментом, який може бути використаний для попередження зловживання наркотиками, є засоби масової інформації, якщо вони здійснюватимуть належну пропагандистську діяльність.

Лікарі та психологи вважають, що основною метою реабілітаційного комплексу є відновлення або активізація морально-етичних норм у кожного індивіда1.

Проведення профілактичних заходів із попередження розвитку наркотизму і наркоманій не може бути забезпечено зусиллями тільки медичної служби. Необхідна спільна діяльність лікарів, педагогів, правоохоронних органів, всієї громадськості.

Слід визнати, що до цього часу не вироблено єдиної стратегії з цієї важливої проблеми.

Відповідно до термінології ВООЗ виділяють три види профілактики-попередження вживання наркотиків.

Вона здійснюється за чотирма кардинальними напрямами і передбачає, по-перше, широку виховну роботу серед підлітків; по-друге, санітарно-гігієнічне виховання населення; по-третє, суспільні заходи боротьби з розповсюдженням наркотиків і їх вживанням; по-четверте, адміністративно-законодавчі заходи.

Повторна профілактика включає раннє виявлення і активне лікування осіб, які споживають психоактивні засоби.

Завдання третього напряму профілактики - соціально-трудова і медична реабілітація хворих на наркоманію.

Велике значення для профілактики наркотизму і наркоманій має санітарно-просвітницька робота серед дітей та підлітків. Але ще й досі немає єдиної позиції, хоча багато викладачів вважають за доцільне включити в навчальну програму курс із профілактики наркоманій.

Лекційна антинаркоманійна пропаганда передбачає в її більш досконалій формі ведення постійних лекційних циклів. Цикл лекцій може включати декілька тем, охоплювати всі вузлові питання цієї сфери.

З метою запобігання вживанню наркотиків необхідно запровадити проведення в класах, академічних групах, студентських та учнівських гуртожитках, за місцем проживання і навчання учнів та студентів бесід про шкідливість вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, залучаючи до їх проведення працівників органів внутрішніх справ, охорони здоров'я.

Необхідно впровадити соціальну рекламу на каналах державного телебачення та радіо, у молодіжних виданнях для створення позитивного стереотипу і пропаганди здорового способу життя.

З метою здійснення ефективних заходів освітнього та превентивного характеру необхідно:

- посилити захист суспільства від злочинної діяльності, пов'язаної з наркобізнесом;

- зменшити доступність та розміри розповсюдження наркотичних засобів серед молоді;

- зменшити негативні наслідки для здоров'я людей, заподіяння іншої шкоди у зв'язку з нелегальним вживанням наркотиків;

- з метою здійснення антинаркотичної освіти у навчальних закладах виділити кошти на вжиття заходів щодо надання послуг молоді, яка перебуває на ранніх стадіях вживання наркотиків, та визначити заходи по боротьбі з наркотиками як специфічну мету всіх установ, що займаються наданням послуг молоді.

- розробити на загальнонаціональному та місцевому рівнях ефективну стратегічну програму, зокрема спрямовану на молодь;

- пересвідчитись у тому, що молоді люди, які можуть почати вживати наркотики або ті, хто тільки-но почали їх вживати, чи вже стали залежними від наркотиків, мають доступ до комплексних закладів за порадою, для консультацій тощо.

Кабінет Міністрів України прийняв Національну програму протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу. На підставі цієї Програми всі суб'єкти, що мають її виконувати, в тому числі і МВС (на яке покладена переважна частина пунктів цієї Програми), розробили свої відомчі плани і виконують їх.

Україна активно співробітничає зі світовим товариством у цьому напрямі. Шляхами такого співробітництва є:

1) складання міжурядових і міжміністерських угод;

2) контакти між окремими службами міліції (поліції);

3) участь у роботі міжнародних організацій. Найважливішими компонентами профілактики наркотизму є організаційні, економічні, медичні, культурно-виховні та правові заходи.

Щодо організаційних заходів, то, як уже згадувалося, прийнято Національну програму боротьби з незаконним обігом наркотиків, Концепцію реалізації державної політики у сфері з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки та ін.

У системі МВС функціонує Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів, яке має свої підрозділи в усіх територіальних і транспортних апаратах внутрішніх справ.

Спецпідрозділи по боротьбі з міжнародною контрабандою наркотиків створені і діють у СБУ.

Згідно із Законом України від 24 січня 1995 р. "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" передбачено створення центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх віком від 11 років, для їх лікування від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії.

Серед економічних заходів профілактики мова йде про розробку нових зразків сільськогосподарської техніки для збирання наркотичних культур з метою зменшення втрат урожаю, термінів збиральних робіт і частки ручної праці.

Триває робота по виведенню сортів конопель без канабіноїдних сполучень і сортів снотворного маку з низьким змістом алкалоїдів.

В умовах нашої країни важливими є роботи, які ведуться по створенню екологічно безпечних препаратів, агротехнічних заходів та фізико-термічних методів знищення наркотиковмісних рослин.

Далі зменшуються площі посівів коноплі, йде укріплення цих плантацій з метою їх більш якісної охорони.

Дуже важливою економічною і водночас культурно-виховною проблемою є організація культурного дозвілля і розвитку молоді. Місцевій владі треба рішуче створювати за місцем проживання та відпочинку населення, при навчально-виховних закладах і спортивних спорудах школи здоров'я, спортивні секції та військово-спортивні гуртки. Розширювати мережу закладів культури та клубів дозвілля за інтересами, бібліотек, музичних і художніх шкіл, шкіл мистецтв для дітей, підлітків і молоді, забезпечити її культурно-спортивним інвентарем, музичними інструментами, книжковими фондами та необхідним обладнанням. Вирішувати питання про користування культурно-спортивними закладами на пільгових умовах.

Серед медичних заходів профілактики необхідно перш за все відзначати роботу з розроблення методів реабілітації і ресоціалізації хворих на наркоманію, системи навчання молоді тверезому способу життя з метою ранньої профілактики наркоманії.

В установах виконання покарань вивчається практика лікування осіб, які вживають наркотичні засоби і засуджені за скоєння злочинів, щоб за результатами дослідження розробити і здійснити заходи щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги таким особам.

У цілому форми і методи надання допомоги хворим на наркоманію у медичних закладах як загального, так і закритого типу потребують розвитку і оновлення.

Серед культурно-виховних заходів відзначимо включення до програм вищих і середніх навчальних закладів курсів (розділів курсів) і тем, про шкідливість вживання наркотичних засобів.

Серед правових заходів по боротьбі з наркоманією насамперед слід назвати закони України, прийняті у лютому 1995 р. з доповненнями у 1999, 2001 та 2006 роках. Ці закони стали серйозним кроком уперед у регулюванні проблем, пов'язаних з наркотиками, наркоманією і наркобізнесом, вони приведені до міжнародного стандарту із врахуванням реальної ситуації в нашій країні.

На базі цього законодавства створюється нормативне регулювання цілої низки детальних проблем міжвідомчими і відомчими актами.

Щодо органів внутрішніх справ, то вирішення ними профілактичних проблем неможливе без всебічного аналізу ситуації з правопорушеннями, пов'язаними з наркотичними засобами і особами, які займаються їх незаконним обігом і вживанням. Під час аналізу збираються дані, які характеризують як злочинців, так і споживачів наркотиків, об'єктивні обставини, що зумовлюють порушення анти наркоманій його законодавства, та умови, які сприяють такому порушенню. Збиранням відомостей у цій сфері повинні займатися всі служби міліції під час виконання своїх функцій. Інформація має надходити також від органів охорони здоров'я (перш за все від наркологічної служби), освіти, керівництва виробничих колективів тощо .

Практично в усіх заходах загальної профілактики наркотизму необхідною є участь представників громадськості, населення мікрорайону, батьківського активу тощо.

Особливо тісна взаємодія важлива з органами охорони здоров'я. Серед її напрямів:

1) міжвідомчі звірки облікових даних на осіб, що вживають наркотики;

2) обмін інформацією про стан наркотизації на конкретній території (об'єкті) та спільне вивчення цього стану;

3) спільні виступи перед населенням і в засобах масової інформації;

4) обстеження у наркологів осіб, які підозрюються міліцією у вживанні наркотиків.