Референдне право України - Погорілко В.Ф. - 1.4. Функції референдного права

Референдному праву, як і будь-якому інституту конституційного права України, властиві власні функції, які визначають сутність і зміст цієї галузі права та її призначення в національній правовій системі в цілому. Під функціями референдного права слід розуміти основні напрямки і види впливу цього інституту на суспільні відносини, що є предметом референдного права.

Референдному праву України властиві функції аналогічні функціям безпосередньої демократії'. Ці функції також визначають сутність і зміст функцій всеукраїнського та місцевих референдумів у цілому.

Референдне право здійснюється через систему суспільних функцій, які можна розрізняти за суб'єктами, об'єктами, способами, засобами референдного права та іншими ознаками.

У першу чергу, функції референдного права слід розрізняти за суб'єктами, учасниками референдного права. За цим критерієм можна виділити такі основні функції референдного права: функції народу України; функції територіальних громад; функції громадян України, які мають право участі у референдумі; функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування, що організовують та проводять референдуми, а також сприяють реалізації права громадян України на участь у референдумі; функції політичних партій і громадських організацій; функції трудових колективів та зібрань громадян за місцем їх проживання; функції представників іноземних держав і міжнародних організацій; функції засобів масової інформації (ЗМІ) та функції інших суб'єктів референдного права.

Функції таких суб'єктів, як народ і територіальні громади, мають здебільшого установчий характер. Так, народ України, як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, шляхом всеукраїнського референдуму приймає рішення про незалежність держави, внесення змін до Конституції України, зміну території України та рішення з інших питань, що визначають основи суспільного та державного ладу України. Тобто народ України при проведенні всеукраїнського референдуму користується владою як носій суверенітету і єдине джерело влади відповідно до ст. 5 Конституції України.

Наступну групу функцій референдного права України розрізняють за об'єктами, тобто сферами впливу референдного права. За цими ознаками розрізняють внутрішні функції - політичну, економічну, соціальну, культурну (духовну, ідеологічну), екологічну - та зовнішні - зовнішньополітичну, зовнішньоекономічну, гуманітарну та оборонну.

Пріоритетною об'єктною функцією референдного права є політична функція. Вона опосередковує, зокрема, питання у сфері внутрішньої політики держави, політичних реформ, незалежності, суверенітету держави, цілісності її території тощо. Питання політичного характеру можуть виноситися на всеукраїнський референдум. Йдеться про питання внесення змін до Конституції України, або так звану "політичну реформу". Нагадаємо, що проведені в Україні до сьогодні всеукраїнські референдуми безпосередньо стосувалися вирішення зовнішньо- і внутрішньополітичних проблем - легітимізації незалежності України та внесення змін до Конституції України.

Політична функція референдумів виявляється і в місцевих референдумах, втому числі й республіканському (місцевому) референдумі Автономної Республіки Крим. Питання, винесені на такі референдуми прямо чи опосередковано стосуються регіональної політики відповідних адміністративно-територіальних одиниць України.

Економічна функція референдного права проявляється в опосередкованій формі, оскільки на референдуми забороняється виносити питання, пов'язані з бюджетом і податками. Водночас, вирішуючи на референдумах проблеми політичної реформи, громадяни України беруть до уваги й економічні наслідки результатів референдумів. Прикладом опосередкованого впливу референдумів на економічну сферу суспільного і державного ладу України є рішення всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р., яким було надано вищої юридичної сили Акту проголошення незалежності України, в якому визначалися .основні засади побудови економічної системи нашої держави.

Соціальна функція референдного права полягає у тім, що референдуми є формою ефективного і легітимного розв'язання питань соціального характеру, пов'язаних із інтересами громадянського суспільства і територіальної громади. На референдумах, як правило місцевих, також вирішуються соціальні питання територіальної громади.

Культурна (духовна, ідеологічна) функція референдного права України полягає, насамперед, у вирішенні народом або територіальною громадою питань духовного життя суспільства. Зокрема місцеві референдуми можуть вирішувати питання, пов'язані зі статусом національних меншин, що компактно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Зовнішньополітична та зовнішньоекономічна функції референдного права України стосуються ратифікації, шляхом проведення всеукраїнського референдуму, найбільш важливих національних і міжнародних актів, що визначають основи зовнішньої політики України. Прикладом реалізації зовнішньополітичної функції референдного права є всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р.

Досвід країн-членів Європейського Союзу та країн, що прагнуть стати учасниками цієї впливової наддержавної організації, з огляду на євроінтеграційний курс України свідчить, що шляхом проведення загальнонаціональних референдумів можна ефективно визначити думку народу щодо членства в ЄС.

Функції референдного права України, які розрізняються за суб'єктами й об'єктами, опосередковують переважно зміст національного референдного права.

За способами і засобами здійснення референдного права можна виділити такі функції цього інституту: установча, законодавча, контрольна, охоронна тощо.

З огляду на сутність і зміст референдного права України пріоритетною функцією цього інституту конституційного права є, безперечно, установча функція. Більшість питань, які є предметом всеукраїнського та місцевих референдумів, стосуються прийняття рішень, що впливають на основи суспільного та державного ладу України, основи місцевого самоврядування. Такі рішення установлюють, конституюють нормативні положення імперативного характеру, що мають на меті визначення внутрішнього та зовнішнього політичного курсу держави, встановлення нової форми державного правління, формування нових засад місцевого самоврядування тощо.

Контрольна функція референдного права досить поширена у зарубіжній референдній теорії та практиці. На загальнодержавні референдуми у зарубіжних країнах доволі часто виносяться питання, що прямо чи опосередковано стосуються довіри (недовіри) політиці глави держави або уряду. Так, наприклад, невдалі референдуми, проведені в 2005 р. у Нідерландах, Франції та Люксембурзі щодо ратифікації Конституції Європейського Союзу мали своїм наслідком урядові кризи у цих країнах-членах ЄС.

Вітчизняні та зарубіжні вчені також схильні визнавати за референдумами, особливо загальнонаціональними, арбітражну функцію, тобто функцію встановлення народом істини у правових конфліктах між гілками влади. Такі референдуми отримали назву інституційних і були досить поширені після Другої світової війни у країнах Європи (Італія, Франція та ін.). В Україні інституційні референдуми не передбачені чинним законодавством, тому арбітражна функція референдного права є досить опосередкованою у нашій державі.

За способами здійснення референдного права можна розрізняти такі функції: інформаційну, територіальну, фінансову, матеріально-технічну, охоронну та інші. Ці функції референдного права здебільшого мають внутрішній характер і стосуються здійснення референдного процесу.

Первинною функцією референдного права є інформаційна функція. Зміст і сутність цієї функції й дали назву цій формі безпосередньої демократії, адже у перекладі з давньошвейцарської мови поняття "референдум" означає "те, що має бути повідомленим".

Інформаційна функція референдного права Полягає, насамперед, у використанні засобів масової інформації та інших засобів збирання, зберігання, використання і поширення інформації для ініціювання, організації й проведення всеукраїнського та місцевих референдумів, а також реалізації їх результатів.

Територіальна функція референдного права виражається у здійсненні двох основних напрямків цілеспрямованого впливу норм референдного права на відповідні суспільні відносини. Так, відповідно до ст. 73 Конституції України, народ України має виключне право на всеукраїнський референдум про зміну території України. Тобто референдне право здійснює функцію щодо зміни території України.

Територіальна функція референдного права також виражається у використанні існуючої системи адміністративного устрою для створення дільниць для голосування на референдумі при організації і проведенні всеукраїнського та місцевих референдумів.

Фінансова функція референдного права полягає у фінансовому забезпеченні організації та проведення всеукраїнських і місцевих референдумів. Ця функція безпосередньо пов'язана з мобілізацією, розподілом і використанням бюджетних коштів, шо виділяються на організацію та проведення референдумів.

Наближеною до фінансової функції є матеріально-технічна функція референдного права. її зміст полягає у забезпеченні процесу організації та проведення всеукраїнського та місцевих референдумів премішеннями, меблями, засобами транспорту та зв'язку, автоматизованими інформаційно-аналітичними системами, канцелярським приладдям у порядку та обсягах, визначених чинним законодавством України.

Референдному праву також властива охоронна функція, оскільки шляхом проведення всеукраїнського та місцевих референдумів, приймаючи суспільно значущі рішення, народ України й територіальні громади здійснюють охорону своїх природних суверенних прав.

До того ж охоронна функція референдного права здійснюється шляхом обладнання кабін та кімнат для таємного голосування, забезпечення діяльності іноземних і міжнародних спостерігачів, підтримання порядку правоохоронними органами, забезпечення безпеки відомостей, що містять конфіденційну інформацію, поширення якої забороняється у випадках, не передбачених законом.

Функції референдного права можна розрізняти й за іншими критеріями, наприклад за територіальним критерієм, тобто за територією на якій вони здійснюються. Це - загальнодержавні й місцеві функції референдного права, що знаходять своє вираження під час організації та проведення всеукраїнського та місцевих референдумів.

Функції референдного права існують і здійснюються у їх органічному поєднанні.