Необхідно зазначити, що система права і система законодавства є різними, за своєю природою, категоріями. Якщо система права відбиває об'єктивні закономірності суспільного розвитку і від ступеня цієї об'єктивності залежить зміст системи законодавства та ефективність його реалізації, то система законодавства, як результат діяльності уповноважених суб'єктів, має суб'єктивний характер і обумовлюється існуючими соціальноекономічними умовами.
Іншими словами, якщо система права — це внутрішня організація та будова права, то система законодавства — це зовнішня форма виразу та закріплення нормативного матеріалу, сукупність правових джерел. Система права і система законодавства співвідносяться між собою як зміст і форма права, тобто законодавство є основною формою вираження права. Право домінує над законодавством і на відміну від останнього має значно більше проявів у суспільстві — правовідносинах, правосвідомості, правовій культурі, правових звичаях, традиціях тощо.
Право і законодавство хоча і взаємопов'язані, але вони не є тотожними явищами. Між ними існують деякі відмінності, а саме:
1) первинним елементом побудови системи права виступає норма права, яка завжди має чітку структуру (гіпотеза, диспозиція, санкція), а первинним елементом будови системи законодавства є стаття нормативноправового акта, котра, зазвичай, не має чіткої структури;
2) система законодавства, за обсягом поданого у ньому матеріалу, ширше ніж система права, тому що включає те, що не може бути віднесеним до норм права — різні програмні положення, вказівки на мету і мотиви видання тих чи інших актів;
3) система права складається з галузей права, які мають свій предмет і метод правового регулювання, а система законодавства включає галузі законодавства, в яких відсутній метод правового регулювання;
4) норми галузі права відрізняються більш високим ступенем однорідності суспільних відносин ніж норми галузі законодавства;
5) внутрішня структура системи права не збігається з внутрішньою структурою системи законодавства, тому що система права має тільки горизонтальну (галузеву) будову, а система законодавства може мати як горизонтальну (галузеву) так і вертикальну (ієрархічну) будову;
6) структурні елементи системи права (норми права) не мають зовнішніх реквізитів: назв розділів, глав, статей та інших частин, а структурні елементи системи законодавства (нормативноправові акти), як правило, мають назви розділів, глав, статей.
Система законодавства — це сукупність усіх упорядкованих певним чином нормативноправових актів держави, які розподілені залежно від предмета правового регулювання на галузі та інститути законодавства.
Система законодавства, як і система права, має певну структуру, яка є теоретичною конструкцією, що відображає внутрішню організацію упорядкованих і узгоджених нормативноправових актів та поділу їх на галузі й інститути законодавства.
Структура системи законодавства України поділяється на: 1) горизонтальну (галузеву), яка передбачає поділ нормативноправових актів за галузевою ознакою, тобто за предметом правового регулювання.
В одних випадках галузі права збігаються з галузями законодавства, а в іншому випадку — ні. Наприклад, цивільному праву відповідає цивільне законодавство, кримінальному праву — кримінальне законодавство, в той же час є морське право, а відповідної галузі законодавства не існує, оскільки відсутній кодифікований нормативноправовий акт.
Крім того, на базі однієї галузі права може існувати декілька галузей законодавства. Наприклад, на базі конституційного права існує виборче, інформаційне законодавство тощо;
2) вертикальну (ієрархічну), яка передбачає розташування нормативноправових актів у залежності від її юридичної сили та місця суб'єкта законодавства в системі нормотворчих органів.
Найвищу юридичну силу має Конституція. На її основі приймаються закони та підзаконні нормативноправові акти, які видаються на виконання законів і не повинні суперечити їм.
У залежності від об'єкта правового регулювання може складатися і комплексна система законодавства.
Тема 11. ПРАВОВІДНОСИНИ
1. Поняття, ознаки, види та структура правовідносин
2. Суб'єкти правовідносин
3. Об'єкти правовідносин
4. Зміст правовідносин
5. Поняття та види юридичних фактів
Тема 12.ПРАВОМІРНА ПОВЕДІНКА ТА ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
1. Поняття, ознаки і види правової та правомірної поведінки
2. Поняття, ознаки, види та склад правопорушення