Відповідно до наказу ДПАУ № 969 від 21.12.2010 р. у всіх податкових накладних має зазначати певний код з 01 по 14, що характеризує причину заповнення податкової накладної за специфічними операціями. Такі операції відбуваються як у продавця, так і в окремих випадках у покупця. При екстраполяції таких операцій на фінансовий облік доходів/витрат важливо дослідити можливість відображення/не відображення таких операцій на рахунках фінансового обліку (табл. 3.3)
Таблиця 3.3. ВІДОБРАЖЕННЯ В ПОДАТКОВОМУ ТА ФІНАНСОВОМУ ОБЛІКУ СУМИ ПОДАТКОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ З ПДВ ЗА СПЕЦИФІЧНИМИ ОПЕРАЦІЯМИ ПЛАТНИКА ПОДАТКУ
Код - операції | Операція в податковому обліку | Відображення в фінансовому обліку доходів/витрат (пункт Інструкції № 141) |
01 | Сума перевищення звичайної ціни над фактичною | Не відображується |
02 | Постачання неплатнику податку | Відображується за дебетом рахунків доходів як звичайна поставка |
03 | Натуральна виплата в рахунок оплати праці фізичним особам | Відображується за дебетом рахунків доходів як звичайна поставка |
04 | Постачання у межах балансу для невиробничого використання | Відображується за дебетом рахунків витрат (п. 1.3) |
05 | Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням платника податку | Відображується за дебетом рахунків витрат (п.1.3) |
06 | Переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих | Відображується за дебетом рахунків основних засобів (п. 1.4) |
07 | Експортні постачання | Відображується за дебетом рахунків доходів як звичайна поставка (за ставкою 0 %) |
08 | Постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість | Не відображується |
09 | Постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість | Не відображується |
10 | Визнання умовного постачання товарних залишків та/або необоротних активів, що перебувають в обліку платника податку на день анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість, щодо яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах при анулюванні реєстрації платника податку на додану вартість | Не відображується |
11 | Виписана за щоденними підсумками операцій | Відображується за дебетом рахунків доходів за підсумками місяця як звичайна поставка |
12 | Виписана на вартість безоплатно поставлених товарів/послуг, обчислену виходячи з рівня звичайних цін | Не відображується |
13 | Використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не у господарській діяльності | Не відображується |
14 | Виписана покупцем (отримувачем) послуг від нерезидента | Не відображується |
Отже, половина операцій (7 з 14 або 50 %) податкового обліку в бухгалтерському обліку не оформлюються взагалі, оскільки відсутня потреба. Це є характерним для операції, що позначені кодами 01, 08, 09, 10, 12,13, 14. Вони не відображуються за дебетом відповідних рахунків доходів або витрат і, відповідно, у певних рядках звіту про фінансові результати. Ми називаємо таку групу операцій як "податкові різниці з ПДВ". За характером вони є постійними. Тобто не анулюються з часом.
Обов'язкові реквізити податкової накладної
Для набуття чинності податкова накладна має відповідати усім вимогам, які занотовані у статті 201 ПКУ. До таких відносяться і обов'язкові реквізити. Серед них є такі, які ускладнюють облік та адміністрування податку. Наприклад, номер та дата митної декларації (далі - МД), за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України. Аналіз ситуації, що склалася, вказує на неможливість практичного застосування такої норми.
Це пов'язано з тим, що один і той самий товар поставляють різні постачальники за різними митними деклараціями, а продаж здійснюється під певним штрих-кодом. Таким чином необхідно під кожну поставку товару, під кожного постачальника, під кожну МД вводити номенклатурні картки з різними штрих-кодами. Наприклад, на шампунь "Дуру" в комп'ютерній базі згідно з номенклатурним довідником має картку з певним штрих-кодом і кодом УКТЗ (за довідником). Відповідно до штрих коду призначається продажна ціна. Поставляє одне найменування товару декілька постачальників, в документах яких повинні бути прописані різні номери та дати МД. З кожною новою поставкою надходить нова інформація щодо номеру та дати МД. На підприємствах з великою номенклатурою товарів виникає проблема вчасного відображення аналітичної інформацію в податковій накладній. Для розв'язання ситуації потрібен потужний програмний продукт і значний людський ресурс, що спричиняє додаткові витрати підприємців на ведення лише первинного обліку.
Інша проблема полягає в тому, що операції з купівлі-продажу імпортних товарів здебільше здійснюються на умовах попередньої оплати. Отже, факт отримання грошових коштів продавцем від покупця та факт безпосереднього ввезення товару на митну територію України і передачі його покупцю можуть не збігатися у часі. За таких умов неможливо вчасно скласти податкову накладну з урахуванням вимог п 201.1 ст. 201 ПКУ щодо обов'язкових реквізитів податкової накладної, зокрема, коду товару згідно з УКТ ЗЕД, дати та номеру митної декларації, за якою ввезено товар на митну територію України. У разі, якщо український по-купець-платник ПДВ не отримає від продавця податкову накладну або отримає податкову накладну, оформлену з порушенням вимог ст. 201 ПКУ, він не матиме права на включення здійснених витрат до податкового кредиту (п. 198.6 ПКУ), а, у разі включення непідтверджених витрат - нестиме відповідальність за порушення законодавства.
Таким чином, норми законодавства країни ускладнюють адміністрування ПДВ і негативно впливають на прозорість облікового процесу.
При цьому податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 р. підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній. Отже, податкова накладна, яку неможливо виписати з дотриманням усіх вимог ПКУ, має бути обов'язково зареєстрована, що змушує осіб, відповідальних за виписку податкових накладних, йти на вимушене порушення законодавства.
3.2.3. Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення
Удосконалення форми реєстру
3.2.4. Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку
3.2.5. Проблемні аспекти бухгалтерського фінансового обліку ПДВ
Методика організації інформаційної база бухгалтерського обліку
Причини співпадіння оборотів
Вибір моделей обліку
3.2.6. Особливості обліку ПДВ у разі нестач при інвентаризації майна
3.2.7. Проблемні питання імпортного ПДВ