Теорія нотаріального процесу - Фурса С.Я. - Значення принципів нотаріального процесу

Принципи нотаріального процесу можна об'єднати в окремі групи за певними критеріями. Критерієм для такої класифікації слід виділити такі ознаки:

- за формою нормативного закріплення принципи поділяють на такі, що передбачені Конституцією, та такі, що закріпленні у законодавстві про нотаріат;

- за змістом та сферою поширення виділять загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи та принципи окремих правових інститутів.

- за роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб'єктів правовідносин - на такі, що визначають процесуально-правову діяльність нотаріуса, та такі" що визначають процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у нотаріальному провадженні, й інших учасників процесу;

- за предметом регулювання - на принципи організації нотаріату і функціональні - принципи процесуальної діяльності нотаріуса; на принципи, які визначають зміст процесуальної діяльності (диспозитивність), і принципи, що визначають процесуальну форму виконання процесуальних дій (усність, безспірність);

- за їх значимістю - на фундаментальні (абсолютні - диспозитивність, процесуальна форма) і конструктивні (відносні - всі інші принципи).

До критеріїв поділу принципів деякі вчені додають ще й принципи окремих правових інститутів, але з такою думкою важко однозначно погодитися. Головне заперечення щодо такого критерію полягає в тому, що не можна називати принципами ідеї, які стосуються незначних за обсягом елементів нотаріального процесу, оскільки в такому разі зміст принципу втрачатиметься. У той же час, можна стверджувати, що в нотаріальному процесі можна виділити значні за обсягом елементи, які важко сприймати як інститут. Зокрема, автор вважає, що нотаріальна процедура - великий за обсягом масив інформації і безпосередньо норм права, тому їй можуть бути властиві власні принципи.

Щодо міжгалузевих принципів нотаріального процесу, то до них слід віднести принцип диспозитивності, національної мови. Галузевими принципами нотаріального процесу е принципи обґрунтованості нотаріальних актів, безспірності нотаріального процесу та нотаріальної таємниці.

Щодо функціональних принципів нотаріального процесу, то до них слід віднести принципи безпосередності, незалежності, неупередженості нотаріуса, принцип сприяння громадянам, установам, підприємствам і організаціям у здійсненні їхніх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 5 Закону). Організаційно-функціональним принципом слід визнати принцип нотаріальної таємниці.

Безумовно, дана класифікація має умовний характер, але вона важлива для розуміння сутності принципу, його взаємодії та співвідношення з іншими принципами.

З розвитком нотаріату та, зокрема, науки про нотаріальний процес можна розширити цей перелік, доповнивши його такими принципами:

- принцип комплексності нотаріального процесу;

- принцип забезпечення реалізації фізичними та юридичними особами їхніх безспірних прав за допомогою нотаріальної процедури;

- принцип єдиної нотаріальної процесуальної форми (розкритий у розділі 1);

- принцип здійснення нотаріальної діяльності уповноваженими на це особами;

- принцип високої професійної компетентності нотаріуса.

Значення принципів нотаріального процесу

Принципи нотаріального процесу мають значення для:

- узагальнення і систематизації знань з нотаріального процесу;-

- правильного й обґрунтованого формування законодавства, яким регламентуватиметься процедура вчинення нотаріальних дій;

- правильного застосування норм матеріального та нотаріального процесуального права на практиці;

- урахування недоліків нотаріальної практики і на цій базі вироблення нових теоретичних концепцій розвитку законодавства, що регламентує процедуру вчинення нотаріальних дій.

На сьогодні вважаємо, що виділяти такий критерій для класифікації принципів права за способом (формою) їх нормативного (законодавчого) закріплення некоректно, а необхідно на науковому рівні встановлювати значимість того чи іншого принципу права та пропагувати їх нормативне закріплення з урахуванням їх значимості, співвідношення та взаємозалежності. Але до запровадження пропозицій вчених наукові погляди повинні пройти випробування шляхом оприлюднення найважливіших пропозицій. Після опублікування пропозиції окремого автора, вона стає предметом аналізу інших авторів і має піддаватися конструктивній критиці, тобто удосконалюватися. Звідси випливає, що навіть нормативне закріплення принципів цивільного процесу (нотаріального. - СЯ.) - лише спосіб їх випробування та база для їх подальшого удосконалення вченими.