Принцип доступності і гарантованості охорони безспірних прав фізичних та юридичних осіб характеризується тим, що діяльність нотаріальних органів спрямована на охорону безспірних прав фізичних та юридичних осіб, де б вони не знаходилися. Тут мається на увазі, що організаційною структурою нотаріальних органів охоплюється вся територія України, надається юридична допомога громадянам України посадовими особами консульських та дипломатичних представництв за кордоном, навіть передбачено вчинення значимих нотаріальних дій на суднах, які ходять під прапором України тощо.
Нотаріальний процес передбачає можливість звернення особи за вчиненням нотаріальної дії у будь-яку нотаріальну контору або до приватного нотаріуса, за винятком передбачених у Законі випадків, що зумовлено вимогами предметної та територіальної компетенції. Звільнення, згідно Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито", певних категорій осіб від сплати державного мита забезпечує їм можливість безкоштовно вчиняти нотаріальні дії.
Законом передбачено єдиний порядок нотаріального діловодства, процесуальний порядок вчинення нотаріальних дій, який має бути простим та зрозумілим, оптимально поєднувати у собі необхідність та доцільність.
Цей принцип гарантується правом кожного громадянина або юридичної особи на оскарження в суді неправомірних дій нотаріусів та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними та недбалими діями посадових осіб нотаріату.
Гарантованість охорони безспірних прав зумовлена також можливістю застосування нотаріусом аналогії закону та права, тобто, якщо Законом та Порядком не регламентована процедура вчинення тієї чи іншої нотаріальної дії, а нормами матеріального права передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення договору, нотаріус зобов'язаний вчинити таку нотаріальну дію і при цьому застосувати аналогію, тобто виходити із загальних правил вчинення нотаріальних дій та основних правил посвідчення правочинів. Щодо спеціальних правил, які стосуються конкретного договору, йому слід враховувати його матеріальну природу і виходячи з неї формулювати перелік документів, які необхідні для його посвідчення.
2.4. Принцип сприяння громадянам, установам, підприємствам та організаціям, у здійсненні їхніх прав і охоронюваних законом інтересів (ст. 5 Закону)
Цей принцип полягає в обов'язку нотаріусів та інших посадових осіб, які вчиняють нотаріальні дії,, сприяти суб'єктам нотаріального процесу у здійсненні їхніх прав та законних інтересів, роз'яснювати їм права та обов'язки, попереджувати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Цей принцип випливає з конституційної норми, якою передбачено, що права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України).
Сприяння виявляється також у тому, що нотаріуси мають право і за заявою особи повинні витребувати від підприємств, установ та організацій відомості і документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій (статті 4,46 Закону), забезпечувати здійснення нотаріального провадження для осіб, які не володіють українською мовою, за участю перекладачів.
Нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії на прохання громадян і організацій, можуть складати проекти договорів і заяв, виготовляти копії документів, виписки з них, давати роз'яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру.
Нотаріуси сприяють органам слідства та суду у здійсненні їхніх державних обов'язків.
Принцип сприяння громадянам та юридичним особам в здійсненні їхніх прав і охоронюваних законом інтересів полягає в тому, що жодними строками не обмежується їх можливість укладати будь-які дозволені законом правочини щодо свого майна, а також за згодою всіх осіб, які брали участь у нотаріальному провадженні, змінити або скасувати ці договори.
Саме у цьому принципі розкривається правова природа нотаріату як особливого органу беспірної юрисдикції. На думку авторів, принцип сприяння має розкриватися не тільки в можливості і необхідності вчинення нотаріального провадження, а й дозволяє ставити перед особами, які вчиняють нотаріальні провадження, запитання: як можна збільшити кількість вчинюваних нотаріальних проваджень, зробити їх доступнішими, покращити рівень юридичної допомоги тощо.
2.5. Принцип забезпечення реалізації фізичними та юридичними особами їхніх безспірних прав за допомогою нотаріальної процедури
2.6. Принцип національної мови
2.7. Принцип нотаріальної таємниці
2.8. Принцип професійної компетентності та морально-етичних стандартів діяльності нотаріуса
2.9. Принцип незалежності нотаріусів
2.10. Принцип неупередженості нотаріусів
2.11. Принцип диспозитивності у нотаріальному процесі
2.12. Принцип рівності прав усіх суб'єктів, які беруть участь у нотаріальному процесі
2.13. Принцип комплексності нотаріального процесу