Теорія нотаріального процесу - Фурса С.Я. - 3.3. Елементи нотаріальних процесуальних відносин: суб'єкти, зміст та об'єкт

Для виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин необхідні певні підстави: наявність певних юридичних фактів; норми законодавства про нотаріат.

Юридичні факти - обставини, з наявністю яких нотаріальний процесуальний закон пов'язує виникнення, зміну або припинення нотаріальних процесуальних правовідносин. Як правило, цивільні процесуальні відносини виникають на підставі не одного, а декількох юридичних фактів. Такими юридичними фактами є події, дії, або стан.

Так, юридичний факт - це дія, яка може визначати початок та розвиток нотаріальних процесуальних правовідносин на певних стадіях нотаріального процесу. За загальним правилом, підставою для виникнення нотаріальних процесуальних правовідносин та порушення нотаріального процесу є усна або письмова заява заінтересованої особи на вчинення нотаріальної дії та відповідна оплата, передбачена статтями 42, 19, 31 Закону.

Щодо такого юридичного факту, як подія, то до нього можна віднести факт смерті особи (оголошення померлою), який є підставою для відкриття спадщини як стадії нотаріального провадження щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

Стан особи має безпосередній зв'язок з можливістю нотаріуса розпочинати нотаріальне провадження, а також можливістю особи стати суб'єктом нотаріальних процесуальних правовідносин, визначає необхідність участі у провадженні органів опіки та піклування або представників. Наприклад, стан недієздатності суб'єкта нотаріальних процесуальних відносин слід пов'язувати з відмовою у вчиненні нотаріального провадження (ст. 49 Закону).

Оскільки суспільні відносини, що складаються між нотаріусом та особами, які звернулися за вчиненням нотаріальних проваджень, врегульовані нормами нотаріальної процедури, важливою передумовою виникнення, зміни або припинення нотаріальних процесуальних правовідносин є волевиявлення зацікавленої особи і відсутність норми закону, яка б заперечувала можливість вчинення нотаріального провадження. За відсутності конкретної норми, що визначає права та обов'язки суб'єктів нотаріальних процесуальних відносин та їх можливі процесуальні дії, ці правовідносини можуть встановлюватися за аналогією із законом та правом.

Норми нотаріальної процедури мають визначати не тільки права й обов'язки суб'єктів нотаріального процесу, а й встановлювати шляхи та засоби правильного, швидкого, єдиного порядку вчинення нотаріальних проваджень.

3.3. Елементи нотаріальних процесуальних відносин: суб'єкти, зміст та об'єкт

До елементів нотаріальних процесуальних правовідносин належать суб'єкти, зміст та об'єкт.

3.3.1. Суб'єкти нотаріальних процесуальних відносин та їх загальна класифікація

Всі учасники нотаріального процесу є суб'єктами нотаріальних процесуальних правовідносин. За певними ознаками, характером заінтересованості, їх процесуальним становищем, роллю у процесі суб'єкти нотаріального процесу виконують різні функції, переслідують певну мету. Всі ці ознаки створюють передумови для їх класифікації, яка має велике наукове, практичне та правотворче значення.

Залежно від функцій та цілей деякі українські вчені відносять до суб'єктів нотаріального процесу: нотаріальні органи; юридично заінтересованих осіб; осіб, не зацікавлених у результатах нотаріальної справи, але які також беруть участь у нотаріальному процесі.

Щодо даної класифікації, то вона має деякі неточності. Так, нотаріальні органи не є безпосередніми суб'єктами нотаріальних процесуальних відносин, оскільки нотаріальні дії має право вчиняти лише нотаріус чи особа, уповноважена на вчинення нотаріальної дії, наприклад, особи, зазначені у ст. 40 Закону України "Про нотаріат". Але особи, які зазначені у ст. 40 Закону, а також уповноважені на вчинення нотаріальних дій особи органів місцевого самоврядування, посадові особи консульських установ та дипломатичних представництв в силу своєї компетенції не є нотаріальними органами.

Російські учені також надають класифікацію суб'єктів нотаріального права. До першої групи вони відносять нотаріуса17, другу групу називають "Інші суб'єкти нотаріального права" і відносять до неї: помічника нотаріуса, замісника тимчасово відсутнього нотаріуса та технічний персонал.18 У цій же групі виділяють осіб, які беруть участь у нотаріальному провадженні, водночас зазначають, що вони є суб'єктами нотаріального права: 1) сторони нотаріальної дії; 2) особи, чиї права та законні інтереси зачіпаються вчиненням нотаріальної дії; 3) особи, які сприяють вчиненню нотаріальної дії, але не мають у ній власного матеріально-правового інтересу.

Щодо даної класифікації, то у ній йдеться про суб'єктів нотаріального права, тобто розкривається статус нотаріуса через організацію його діяльності, а не як обов'язкового суб'єкта нотаріальних процесуальних відносин. Технічний персонал також не є суб'єктом нотаріального процесу. Щодо третьої групи, де йдеться про осіб, які беруть участь у нотаріальному провадженні (нотаріальному процесі. - С.Ф.), то її слід доповнити особами, які вчиняють нотаріальне провадження: нотаріус, інші уповноважені на вчинення нотаріальних дій особи.

З урахуванням різних думок учених щодо суб'єктного складу нотаріальних процесуальних відносин, на нашу думку, слід запропонувати таку класифікацію.

Загальна класифікація суб'єктів нотаріальних процесуальних правовідносин:

До першої групи належать особи, які вчиняють нотаріальні провадження:

- державні нотаріуси;

- приватні нотаріуси; замісник приватного нотаріуса (ст. 29 Закону);

- уповноважені на вчинення нотаріальних проваджень посадові особи органів місцевого самоврядування;

- посадові особи, вказані у ст. 40 Закону;

- посадові особи консульських установ та дипломатичних представництв України за кордоном;

Допоміжний персонал: помічник.

До другої групи належать особи, які беруть участь у нотаріальному провадженні.

У даній групі необхідно виділити дві підгрупи.

До першої підгрупи слід віднести осіб, які звернулися за вчиненням нотаріального провадження з метою охорони своїх прав та інтересів або вступають у вже розпочате провадження, відповідно: заявники (фізичні та юридичні особи) та заінтересовані особи, які можуть вступити у нотаріальний процес за власною ініціативою, оскільки їхні права та законні інтереси зачіпаються вчинюваною нотаріальною дією.

До другої підгрупи належать особи, які порушують або вступають у нотаріальне провадження з метою охорони прав та інтересів інших осіб: процесуальні представники фізичних та юридичних осіб, представники, опікуни, піклувальники, патронатні вихователі, органи опіки та піклування, охоронці спадкового майна (зокрема, ними можуть бути опікуни, тобто особи, які були призначені для опіки над майном осіб, визнаних безвісно відсутніми або місце перебування яких невідоме), виконавець заповіту, управителі спадковим майном, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його у належному стані).

До третьої групи слід віднести осіб, які сприяють нотаріусу у вчиненні нотаріального провадження: свідки, перекладачі, експерти та ін.

Крім цих трьох груп В.В. Баранкова виділяє також осіб, уповноважених зацікавленими громадянами чи організаціями. Вони беруть участь у процесі в порядку статей 45, 97 Закону, підписуючи угоду замість особи, яка в силу фізичних вад або з інших поважних причин не може зробити це власноручно.19 З цією думкою слід погодитися частково, оскільки цих суб'єктів нотаріального процесу не потрібно виділяти у окрему групу, вони, виходячи із їхніх повноважень, належать до третьої групи суб'єктів нотаріального процесу, тобто тих, що сприяють нотаріусу у вчиненні нотаріальної дії, оскільки не мають матеріальної зацікавленості щодо вчинюваної нотаріальної дії.