Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Повчання Володимира Мономаха дітям

У радянські часи дебатувалося питання про те, яке виховання дитини - суспільне чи сімейне - має переважати. Ініціаторам цієї дискусії хотілося, певно, почути переважаючу думку про первинність суспільного виховання. Але цього не сталося, та і не могло статися, бо матір, батька, сім'ю, родину ніхто не може замінити, як і їхнього домінуючого впливу на формування душевно-емоційного стану дитини.

У зв'язку з цим словосполучення "батьки або особи, які їх замінюють", що міститься у ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", окремих підзаконних нормативних актах, не можна вважати доречним. Адже в абсолютній більшості випадків замінити рідних батьків неможливо.

Забезпечення кожної дитини сімейним виховання є одним із завдань Сімейного кодексу України.

Дитина має природне право на постійне спілкування з батьками, з іншими родичами, на те, що її будуть охороняти руки матері та батька від різних випадковостей та небезпек, що її направлять на правильний шлях, навчать, допоможуть стати корисною людиною, насамперед для самої себе.

Дитина для свого фізичного, духовного та морального розвитку повинна мати засоби до життя. Відповідно, батьки зобов'язані її утримувати. Дитина має бути забезпечена хоча б елементарним набором речей, зокрема книгами, іграшками для свого розвитку.

Бажано, аби дитина мала якщо не окрему кімнату, то хоча б свій власний куток, який мав би бути недоторканним, навіть з боку батьків.

Право на спілкування з Богом

Чи має дитина право на спілкування з Богом? Неодноразово доводилося спостерігати, з якою серйозністю маленькі діти переступали поріг Церкви, як гідно себе там вели, з якою радістю, тримаючи в руках пучечок верби чи Великодній кошик, сприймали кроплення свяченою водою. Отже, ствердна відповідь на це запитання є очевидною.

Матуся нас молитися навчала:

- Оці три пальчики, - мовляв, дивись

(великий, вказівний і середульший брала), -

отак у пучечку склади й молись.

(Дмитро Білоус) Діти мають право на свою молитву до Бога і одночасно право на молитву за них до Бога, насамперед від матері та батька.

Молитва матері: "Дай їй щастя, о Боже, аби вона не жалкувала, що ми їй життя подарували; я не знаю, що то є щастя, але Ти, Боже, знаєш. Ти мусиш знати, не можеш не знати. Тож дай"430.

Батьки не мають права віддаляти дитину від Бога.

"Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене..." (Євангеліє від Матфея, гл. 19,13-15)

Повчання Володимира Мономаха дітям

Звернення князя Володимира Мономаха до дітей не втратило своєї актуальності. Сьогодні, як і в давні часи, його "золоте слово" визначає основні напрями формування дитячих душ.

"Я...дідом своїм Ярославом Мудрим і батьком своїм і матір'ю своєю з роду Мономахів наречений руським іменем Володимиром, сидячи на санях, тобто збираючись уже помирати, звертаюся до вас з цим словом. Слухаючи мою грамоти цю, не посмійтесь над нею, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтесь, а щиро трудіться.. .Дивіться, як все мудро влаштовано на світі: як небо влаштоване, або як сонце, або як місяць, або як зірки, і тьма, і світло, і земля як на водах покладена.. .1 цьому диву дивуємося, як створено людину.. .Діти мої, похваліть за це творця всього земного і небесного...Перш за все не забувайте убогих, а якщо можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам, і вдову захистіть, не дайте сильним губити людину, хто б то не був, правий чи винний перед вами, не убивайте і не веліть убивати його, якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі...

Ніколи не майте гордощів у свойому серці і в розумі... Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів...При старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними та молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати донизу, а душу вгору.

В домі своїм не ледачкуйте, а за всім приглядайте самі,.. .ні їжі, ні питтю не віддавайтесь без міри, ні солодкому сну... Брехні остерігайтесь, і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло...Не давайте отрокам своїм чинити зло і шкоду ні селам, ні посівам, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки б він не прийшов: простий чи знатний... Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні. Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте.. .Що вмієте, не забувайте, а чого не вмієте, научайтесь.. .Лінощі - це мати всьому дурному: хто що й зна, то забуде, а чого не вміє, того й не навчиться. Добро своєю рукою сіючи, не лінуйтесь ні на що хороше, і хай не застане вас сонце в постелі... З радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я з честю й добром виправдав життя своє.. ,"431.