Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Дискусія щодо розміру аліментів

Розміром аліментів, визначеним у статті 82 Кодексу, були не задоволені і матері, і батьки. Практика життя викликала низку запитань, на які у Кодексі не було відповіді.

Чому не визначено мінімального розміру аліментів? Чому на одну дитину суд присуджує так багато? Чому на двох дітей суд присуджує лише 1/3? Чому на чотирьох чи більше дітей присуджується лише половина заробітку?

Чому не визначено у законі максимального розміру аліментів?

Чому я маю утримувати свою колишню дружину та її нового чоловіка? - обурювалися шахтарі, льотчики, полярники, з яких аліменти стягувалися у розмірі, що набагато перевищував потреби дитини.

Чому закон не допускає перерахування надвишку аліментів на особистий рахунок дитини в банку?

Чому немає контролю за цільовим використанням аліментів?

Результатом широкого обговорення цієї проблеми, яке розтяглося на багато років, стало встановлення лише мінімального розміру аліментів - половина неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на кожну дитину, яка на той час становила 8 крб.

Згодом була передбачена можливість зменшувати і цей мінімум з підстав, визначених у ч. 2 ст. 82 Кодексу. Траплялося, що аліменти стягувалися у сумі 3-5 крб.

Сімейний кодекс

У статті 80 СК закріплено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов'язок батьків утримувати дитину - це індивідуальний, особистий юридичний обов'язок матері та батька, а не спільний (солідарний) обов'язок батьків, хоча у дружніх сім'ях він ніколи не ділиться на частини.

Обов'язок утримувати дитину є таким, що нерозривно пов'язаний з особою матері та батька, а тому:

1) за життя батьків він не може бути перекладений на іншу особу. Додатковий (субсидіарний) обов'язок діда та баби утримувати внука - це їхній самостійний обов'язок, що виникає з окремої підстави, тому не є, відповідно до цивілістичної термінології, - переведенням боргу (обов'язку)на іншу особу;

2) після смерті матері чи батька він не входить до складу спадщини, у зв'язку з чим не може перейти до спадкоємців;

3) батьківський обов'язок утримувати дитину триває до її повноліття. Якщо, наприклад, дочка одружилася у 17 років, це значить, що вона набула повної цивільної дієздатності, але не стала повнолітньою, отже її право на утримання триватиме й надалі.

Обов'язок матері, батька утримувати дитину не залежить від:

1) розірвання шлюбу чи визнання його недійсним;

2) віку - юні вони чи літні;

3) рівня їхньої дієздатності;

4) матеріального та сімейного становища платника аліментів;

5) матеріального та сімейного становища того з батьків, з ким проживає дитина.

Якщо батьки дитини перебувають у шлюбі, пред'явлення позову про стягнення аліментів на дитину в одному випадку пришвидшує розірвання шлюбу (чоловік вважає себе ображеним і у відповідь подає позов про розірвання шлюбу), в іншому - веде до примирення. Тому перед пред'явленням такого позову слід ретельно зважити можливі наслідки цього кроку.

У Сімейному кодексі немає застереження щодо мінімального віку, з досягненням якого батьки вважаються носіями обов'язків щодо дитини. Оскільки здатність бути позивачем та відповідачем у справах, що виникають із сімейних відносин, має особа, якій виповнилося 14 років, цей вік достатній, для того, щоби бути позивачем чи відповідачем у справі про стягнення аліментів дитині.

У разі визнання, наприклад, батька недієздатним його обов'язок утримувати дитину продовжується. За позовом матері (інтереси батька як відповідача представлятиме в суді його опікун) суд постановить рішення про стягнення аліментів з пенсії та інших доходів батька.

Обмеження одного з батьків у цивільній дієздатності у зв'язку із зловживанням спиртними напоями чи наркотичними засобами також не впливає на його обов'язок утримувати дитину.

Матеріальний та сімейний стан матері та батька як платників аліментів може братися судом до уваги лише при визначенні розміру аліментів.

Високий матеріальний рівень життя того з батьків, з ким проживає дитина, не є перепоною для задоволення позову про стягнення аліментів з другого з батьків.