Дія Закону України "Про страхування" не поширюється на відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки Існують спеціальні закони щодо впорядкування цих відносин. Адже це є специфічна сфера суспільних відносин, що охоплюється предметом різних галузей права, переважно трудового права, права соціального забезпечення, а також фінансового права. Як було вже зазначено; норми фінансового права регулюють передусім ту сферу відносин, що стосується статусу фондів у галузі цього виду страхування.
Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року загальнообов'язкове державне соціальне страхування є системою прав, обов'язків і гарантій та передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, здійснюється за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплаті страхових внесків власником чи уповноваженим ним органом громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування залежно від страхового випадку передбачено такі види цього страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття;
- інші види страхування, передбачені законами України.
В Україні впроваджено лише загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності та страхування на випадок безробіття.
Страховиками в галузі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є цільові страхові фонди. Страхові фонди беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення й соціальних послуг при настанні страхових випадків.
Відносини, які виникають за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до вказаних Основ.
Так. відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування соціальні послуги надаються за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для П виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та Інші функції, передбачені вказаним вище Законом і статутом Пенсійного фонду.
Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Управління Пенсійним фондом здійснюється на основі паритетності представниками держави, застрахованих осіб і роботодавців. Органами управління Пенсійного фонду е правління та виконавча дирекція Пенсійного фонду.
Вищим органом управління Пенсійного фонду є правління. Правління Пенсійного фонду формується на основі паритетності представників держави, застрахованих осіб і роботодавців. До складу правління Пенсійного фонду входять по п'ять представників від держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представники від держави призначаються й відкликаються Кабінетом Міністрів України, а представники від застрахованих осіб та роботодавців обираються (делегуються) й відкликаються сторонами самостійно.
Члени правління Пенсійного фонду виконують свої обов'язки на громадських засадах. У разі виконання ними спеціальних доручень правління Пенсійного фонду, пов'язаних з виконанням обов'язків члена правління, їм відшкодовуються витрати на відрядження за рахунок коштів Пенсійного фонду.
Виконавчими органами правління Пенсійного фонду є виконавча дирекція Пенсійного фонду та підвідомчі їй територіальні органи. Виконавча дирекція Пенсійного фонду є постійно діючим виконавчим органом, організовує та забезпечує виконання рішень правління, діє від імені Пенсійного фонду в межах та в порядку, що визначаються його статутом та Положенням про виконавчу дирекцію Пенсійного фонду, і підзвітна правлінню Пенсійного фонду.
Наглядова рада Пенсійного фонду створюється з метою здійснення контролю за виконанням Пенсійним фондом законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, статутних завдань та цільового використання коштів Пенсійного фонду. Наглядова рада складається з 15 осіб, входять у рівній кількості представники від держави, застрахованих осіб і роботодавців.
Бюджет Пенсійного фонду — це план утворення й використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з Інших джерел, визначених вказаним Законом. Облік надходжень і витрат коштів Пенсійного фонду здійснюють виконавчі органи Пенсійного фонду. Кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду й зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.
Згідно із положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року страховиком за цим видом страхування є Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Це є орган, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені цим Законом Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових страхових фондів. Кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.
Усі застраховані особи є членами цього Фонду. Фонд є некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду. Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Органами управління Фондом є правління та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Представники від держави призначаються Кабінетом Міністрів України, представники застрахованих осіб та роботодавців обираються (делегуються) сторонами самостійно. Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.
Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада, яка діє на громадських засадах. Члени наглядової ради не можуть бути одночасно членами правління Фонду та його відділень, а також працівниками виконавчої дирекції Фонду або його відділень. Наглядова рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань та цільовим використанням коштів Фондом. До наглядової ради, яка складається з 15 осіб, входять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців.
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року страховиком щодо вказаного виду страхування є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Це некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін: держави; застрахованих осіб; роботодавців. Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Вона є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року закріплено, що страховиком за таким видом страхування є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Цей фонд створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд е цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Фонд не може провадити будь-яку діяльність, крім передбаченої вказаним вище Законом та статутом Фонду, а його кошти не включаються до складу Державного бюджету України. Усі застраховані особи є членами Фонду.
Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Безпосереднє управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками. їх об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно.
Виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.
Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада. Наглядова рада контролює виконання Фондом статутних завдань та цільове використання ним коштів. Наглядова рада складається з 15 осіб. До неї входять у рівній кількості представники держави. застрахованих осіб і роботодавців. Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками, їх об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно.
1. Поняття державних і місцевих видатків, їх ознаки й класифікація
2. Фінансування державних і місцевих видатків, його принципи
3. Зміст кошторисно-бюджетного фінансування. Кошторис
4. Розпорядники й одержувачі бюджетних коштів
МОДУЛЬ 4
Тема 13. Правове регулювання банківської системи: загальні положення
1. Банківська система України, її структура
2. Правовий статус банків в Україні
3. Види банків відповідно до законодавства України