Фінансове право - Лучковська С.I. - Тема 13. Правове регулювання банківської системи: загальні положення

Тема 13. Правове регулювання банківської системи: загальні положення

1. Банківська система України, її структура.

2. Правовий статус банків в Україні.

3. Види банків відповідно до законодавства України.

4. Правовий статус банківських об'єднань.

1. Банківська система України, її структура

Формування власне банківської системи незалежної України розпочалося після прийняття Верховною Радою України 20 березня 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність", положеннями якого передбачалася дворівнева банківська система. Вона складалася з Національного банку України та комерційних банків, у тому числі Зовнішньоекономічного банку. Ощадного банку, республіканських та інших комерційних банків різних видів і форм власності.

З прийняттям 28 червня 1996 року Конституції України у сфері регулювання банківської діяльності відбулися істотні зміни. Конституція закріпила засади національної банківської системи. Відповідно до статті 92 Конституції виключно законами України встановлюються засади створення й функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.

Також встановлені повноваження Верхової Ради України (призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України, призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України) та Президента України (призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України) у сфері формування керівних органів Національного банку.

Окрім того, положеннями статті 99 Конституції закріплена основна функція Національного банку України як центрального банку держави — забезпечення стабільності грошової одиниці України. Також Конституцією передбачено, що правовий статус Ради Національного банку України, яка розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює контроль за її проведенням, визначається законом.

Пізніше був прийнятий Закон України "Про Національний банк України" (20 травня 1999 року) та новий Закон України "Про банки і банківську діяльність" (7 грудня 2000 року).

Чинний Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні та правові засади створення, діяльності, реорганізації й ліквідації банків. Метою цього Закону є правове забезпечення стабільного розвитку й діяльності банків в Україні та створення належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих умов для розвитку економіки України та підтримки вітчизняного товаровиробника.

Відповідно до вказаного Закону банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені й діють на території України відповідно до положень цього Закону. Отже, законодавством України встановлена дворівнева банківська система. До першого рівня належить Національний банк України, а другий рівень охоплює інші банки та філії іноземних банків.

Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження й принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом •Про Національний банк України" та іншими законами України. Як вже зазначалося, відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. На виконання своєї основної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також, у межах своїх повноважень, — цінової стабільності.

До інших банків належать комерційні банки різних форм власності. З одного боку, банки є самостійними і юридично не підпорядкованими Національному банку, а з іншого боку. Національний банк України здійснює регулювання банківської діяльності та банківський нагляд відповідно до законодавства.

Філії іноземного банку для здійснення банківської діяльності на території України повинні пройти акредитацію, яка здійснюється Національним банком України шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків та видачі банківської ліцензії. Філія банку —це відокремлений структурний підрозділ банку. Що не має статусу юридичної особи та здійснює банківську діяльність від імені банку.

Акредитація філії іноземного банку є підставою для здійснення нею банківської діяльності. Діяльність філії іноземного банку повинна відповідати вимогам, встановленим вказаним вище Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України здійснює регулювання діяльності та встановлює економічні нормативи для філій іноземних банків відповідно до вимог законодавства України. Діяльність та оподаткування філії іноземного банку здійснюється відповідно до законодавства України, яке застосовується до банків України. Національний банк України має право вводити тимчасову адміністрацію та ініціювати процедуру ліквідації філії іноземного банку в порядку, передбаченому законодавством України.

Слід також зазначити про можливість діяльності представництв іноземних банків на території України на підставі акредитації Національним банком України в порядку та на умовах, визначених Законом "Про банки4 банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України. Акредитація представництва іноземного банку здійснюється на підставі визначених Законом документів шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків. Представництво банку е територіально відокремленим структурним підрозділ банку, ЩО виконує функції представництва й захисту інтересів банку та не здійснює банківську діяльність.