Фінансове право - Лучковська С.I. - 3. Фінансово-правові основи банківського кредитування комерційних банків Національним банком України

Одним з основних економічних засобів і методів грошово-кредитно! політики є регулювання обсягу грошової маси через, зокрема, рефінансування комерційних банків.

Національний банк України виступає кредитором останньої інстанції для банків та організовує систему рефінансування. Він має право, але не зобов'язаний, надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи. Національний банк надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному ним.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку •Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України" від 26 вересня 2006 року № 378 для ефективного регулювання ліквідності банків, виконання функції кредитора останньої інстанції Національний банк з урахуванням поточної ситуації на грошово-кредитному ринку застосовує такі інструменти:

- операції рефінансування (постійно діюча лінія рефінансування для надання банкам кредитів овернайт, кредити рефінансування строком до 14 днів та до 365 днів);

- операції peno (операції прямого peno, операції зворотного peno);

- операції з обміну іноземної валюти на національну валюту з метою підтримання ліквідності банків (своп);

- надання стабілізаційного кредиту;

- операції з власними борговими зобов'язаннями (депозитні сертифікати Національного банку строком на один день (овернайт), до 14 днів та до 365 днів);

- операції з державними облігаціями України.

Рефінансування банків—це операції з надання банкам кредитів у встановленому Національним банком порядку. Національний банк здійснює рефінансування банків строком до 14 днів та до 365 днів шляхом проведення кількісного або процентного тендера.

Стабілізаційний кредит надається банку строком до 3 років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до 1 року.

Кредит овернайт— кредит, який наданий банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на 1 робочий день.

Операція зворотного peno — це депозитна операція, що грунтується на двосторонньому договорі між Національним банком та банком про продаж Національним банком зі свого портфеля державних облігацій України з одночасним зобов'язанням зворотного їх викупу в банків за обумовленою в договорі ціною та на обумовлену дату.

Операція прямого peno — це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонньому договорі між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних облігацій України з портфеля банку або банківських металів з подальшим зобов'язанням банку викупити державні облігації України або банківські метали за обумовленою ціною на обумовлену дату.

Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні Інструменти рефінансування, якщо банк дотримується таких основних вимог.

- строк діяльності — не менше ніж 1 рік після отримання ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;

- має ліцензію Національного банку України на здійснення відповідних банківських операцій і письмовий дозвіл, у тому числі за операціями з валютними цінностями та з цінними паперами за дорученням клієнтів або від свого імені;

- має активи, які можуть бути прийняті Національним банком України в заставу;

- здійснює своєчасне погашення одержаних від Націонал ь-ного банку України кредитів та сплату процентів за користування ними.

Національний банк відповідно до своїх розпорядчих документів у випадку коливань на грошово-кредитному ринку може встановлювати додаткові вимоги до банків залежно від інструментів, строків рефінансування, виду забезпечення кредиту рефінансування. Обсяг наданого Національним банком банку кредиту рефінансування (крім кредиту овернайт), у тому числі за кредитами з урахуванням поданої заявки, не повинен перевищувати 50 процентів розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

Рефінансування банків здійснюється Національним банком за процентною ставкою, що не нижча, ніж облікова ставка Національного банку і яка протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню. Один банк не може одержати більше ніж 50 процентів обсягу коштів, запропонованих на тендері з підтримання ліквідності банків. Для нарахування процентів строк користування кредитом згідно з умовами кредитного договору між Національним банком та банком починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку й закінчується в день, який передує даті повернення коштів.

Національний банк здійснює рефінансування банків лише під відповідне забезпечення, наприклад, державними облігаціями України, депозитними сертифікатами, гарантіями Іншого банку-резидента. облігаціями місцевих позик, що вільно обертаються на ринку; іпотечними облігаціями (лише звичайними), що вільно обертаються на ринку та ін. Розмір співвідношення кредиту рефінансування до наданого банком забезпечення встановлюється розпорядчими документами Національного банку. У повідомленні про проведення тендера Національний банк визначає перелік видів забезпечення, виходячи із ситуації на грошово-кредитному ринку.

При невиконанні банком умов, що передбачені договорами за кредитами рефінансування, стабілізаційними кредитами, операціями прямого peno і своп, у тому числі несплати процентів за ними, відповідний структурний підрозділ наступного робочого дня повідомляє територіальному управлінню, у якому обслуговується кореспондентський рахунок банку, про застосування переважного й безумовного права щодо списання в безспірному порядку всієї заборгованості з кореспондентського рахунку цього банку, керуючись статтею 73 Закону України "Про Національний банк України".

Відповідно до цієї статті Національний банк має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Таке право здійснюється, якщо це передбачено угодою, та реалізується шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу Інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог Національного банку, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.