Банківський нагляд — це система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність, законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників і кредиторів банку.
Метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
Наглядова діяльність Національного банку України охоплює всі банки. їх підрозділи, афілійованих та споріднених осіб банків на території України та за кордоном, установи іноземних банків в Україні, а також інших юридичних та фізичних осіб у частині дотримання вимог Закону "Про банки і банківську діяльність" щодо здійснення банківської діяльності.
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити ПІД загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
Під час банківського нагляду Національний банк України може користуватися послугами інших установ за окремими угодами. У випадку відкликання у банку банківської ліцензії Національний банк України повідомляє про це відповідні органи інших держав, в яких банк мав філії або кореспондентські та інші рахунки.
Національний банк України здійснює банківський нагляд на індивідуальній та консолідованій основі й застосовує заходи впливу за порушення вимог законодавства щодо банківської діяльності. У разі розгляду ним питань щодо застосування заходів впливу до конкретного банку для надання пояснень запрошується голова правління (ради директорів) або голова спостережної ради цього банку, за винятком випадків призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії банку й призначення ліквідатора.
При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську діяльність в інших державах, Національний банк України співпрацює з відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане відповідними органами інших держав, може використовуватися тільки в таких цілях:
- для перевірки ліцензії установи на право ведення діяльності;
- для перевірки права на здійснення банківської діяльності. Існують наступні напрями здійснення банківського нагляду:
1) загальний нагляд, який поширюється на банки, які протягом свого існування мають стабільний фінансовий стан, дотримуються економічних нормативів, не порушують чинного законодавства та виконують вимоги Національного банку України, мають добру репутацію;
2) інтенсивний нагляд, що застосовується до банків, які періодично порушують економічні нормативи, мають нестабільне фінансове становище, у діяльності яких є інші незначні недоліки, або банк ще будь-якими діями не дає змоги зробити висновок про його благополучність;
3) високого ступеня нагляд застосовується до банків, що систематично (протягом кварталу двічі та більше разів) порушують економічні нормативи або мають інші грубі порушення чи незадовільне фінансове становище.
Відповідно до Положення "Про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерційних банків", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 листопада 1997 року № 380 система банківського нагляду скоординована за вертикаллю й функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та територіальних управлінь Національного банку України.
Система банківського нагляду має такі рівні (з правом прийняття відповідних рішень і дій у межах своєї компетенції при здійсненні контрольних функцій):
- відділ банківського нагляду територіального управління:
- Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків при територіальному управлінні;
- начальник територіального управління;
- відповідні департаменти банківського нагляду Національного банку України;
- заступник Голови Правління Національного банку України;
- Комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України.
У разі неможливості прийняття управлінського рішення та вжиття заходів на вищевказаних рівнях системи банківського нагляду відповідні департаменти банківського нагляду на підставі матеріалів, наданих іншими рівнями, готують висновки та подають їх Правлінню Національного банку України для розгляду й прийняття рішення.
Опрацювання методичних інструментів здійснення банківського нагляду, обговорення принципових проблем, що виникають у діяльності комерційних банків, знаходження напрямів адекватного реагування на такі проблеми проводиться Консультаційною Радою з питань нагляду і регулювання діяльності банків Національного банку України.
Безпосередньо процес нагляду за діяльністю комерційних банків здійснює територіальне управління Національного банку України, відділ банківського нагляду якого на підставі отриманої інформації та звітності здійснює контроль за фінансовим станом комерційних банків та їх установ і дотриманням банками встановлених економічних нормативів, банківського законодавства та нормативних актів Національного банку України.
1. Гроші, грошова система й грошовий обіг
2. Правові засади готівкових розрахунків
3. Правовий режим рахунків
4. Правові основи безготівкових розрахунків
Тема 16. Правові основи валютного регулювання
1. Поняття валюти, валютних цінностей і валютних операцій відповідно до національного валютного законодавства
2. Поняття та зміст валютного регулювання
ЛІТЕРАТУРА
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК