Фінансове право - Мацелик М.О. - Запитання і завдання для самоконтролю

Важливою є система податкових пільг, що веде до зменшення рівня оподаткування. Вона має різноманітні форми і будується для кожного податку з урахуванням пріоритетів національної фіскальної політики.

Пільги є наданням переваги, частковим або повним звільненням від виконання встановлених правил, обов'язків або полегшення умов їх виконання. Податкові пільги — це звільнення від податків згідно з чинним законодавством. Вони є одним із елементів податкової політики і переслідують як економічну, так і соціальну мету. Використовуючи податкові пільги, держава регулює певні економічні процеси і забезпечує соціальний захист окремих видів діяльності та груп населення. Перелік податкових пільг визначається законами України та інструкціями Міністерства фінансів України про порядок нарахування і сплати тих чи інших податків.

Залежно від того, на зміни якого з елементів структури податку — об'єкта оподаткування, податкової бази чи ставки податку — спрямована пільга, пільги поділяють на три групи:

• вилучення;

• знижки;

• податкові кредити.

Вилучення — податкові пільги, спрямовані на виключення з оподатковуваного доходу окремих предметів (об'єктів оподаткування). Вони можуть надаватись як усім платникам податку, так і окремим їх категоріям, як постійно, так і на визначений строк.

Знижки — пільги, спрямовані на скорочення податкової бази і пов'язані не з доходами платника податків, а з видатками. Так, платник податків має право зменшувати оподатковуваний прибуток на суму перерахованих ним коштів у благодійні фонди, підприємствам освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

Податкові кредити — пільги, спрямовані на зменшення податкової ставки або податкового окладу. Об'єктом у такому випадку є обчислена сума податку, а не доходи або видатки платника.

Політика України має стимулювати вітчизняне виробництво з метою підвищення купівельного попиту і конкурентоспроможності окремих видів товарів (продукції) на внутрішньому ринку. Одним з аспектів такого стимулювання при оподаткуванні є надання пільг та інших заохочень. Під час надання пільг оподаткування розглядається не як бар'єр на шляху розвитку і не як безповоротна втрата більшої частки доходів, а як усвідомлена необхідність відрахувань на розвиток охорони здоров'я, страхування, соціальне забезпечення власне платників податків.

Законодавством України передбачено особливі пільги, які можна поділити на дві групи:

1) звільнення від податку незалежно від обставин, наприклад від сплати податку окремих груп платників;

2) звільнення від податку, яке характеризується певною короткотривалістю стосовно конкретних об'єктів.

Відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування пільг платникам податків здійснюється Верховною Радою України, а також Верховною Радою АРК і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів про оподаткування.

Найбільш поширені є такі види податкових пільг:

• повне або часткове звільнення від сплати деяких податків;

• неоподатковуваний мінімальний рівень прибутків;

• виключення з оподатковування деяких доходів;

• повернення раніше сплачених податків.

Податкові пільги завжди були і залишаються об'єктом особливої уваги та зацікавленості всіх платників податку, оскільки наявність комплексу податкових пільг означає повне або часткове звільнення юридичних і фізичних осіб від обов'язкових платежів. В умовах ринкових відносин вони е необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва тощо. Передбачені законодавством пільги надаються залежно від об'єктів та суб'єктів оподаткування і значення їх для розвитку народного господарства країни. Пільги мають бути постійними, сталими і не бути амністією для неплатників податків.

Податки мають сплачувати всі, у кого виникає об'єкт оподаткування. Пільги повинні мати цілеспрямований характер — стимулювати інвестиційну та інноваційну діяльність, сприяти виконанню загальнодержавних програм. Одночасно з наданням пільг має вирішуватися питання про компенсаційні заходи щодо дохідної частини бюджету.

Пільги мають установлюватися лише стосовно об'єкта, а не суб'єкта оподаткування.

Всупереч вимогам ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", якою передбачається, що встановлення і скасування податків та пільг здійснюється Верховною Радою України, а ставки податків та пільги не можуть установлюватися або змінюватися іншими законодавчими актами України, крім законів про оподаткування. Президент і КМУ протягом останніх років видавали нормативні акти, якими встановлювали або скасовували пільги суб'єктам підприємницької діяльності. Часто такі нормативні акти не кореспондувалися між собою, а іноді просто суперечили один одному, що призводило до порушень з боку як платників податків, так і працівників податківців.

Так, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" не визначає прямих пільг для платників податку, а передбачає ряд особливостей під час оподаткування підприємств та організацій. Наприклад, від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, якими є:

а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійні фонди та організації, створені в порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності^ у т. ч. громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії;

в) пенсійні фонди, кредитні спілки;

г) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійні організації, зареєстровані в порядку, передбаченому законом тощо.

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, заснованих всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів, майно яких є їхньою власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, одержаного від грального бізнесу. Протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, котрі мають там основне місце роботи, у цих організаціях має становити не менше 50 % від загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів — не менше 25 % від суми витрат на оплату праці, що належать до складу валових витрат.

Перелік громадських організацій інвалідів, на які поширюється ця пільга, затверджується КМУ.

Під час оподаткування нерезидентів не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами як відсотки або дохід (дисконт) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноважених агентів — нерезидентів, чи відсотки, сплачені нерезидентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюджеті України чи кошторисі НБУ.

Суми доходів нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковуються за ставкою 6 % до джерел виплати цих доходів за рахунок таких виплат, а суми доходів нерезидентів, отримані (нараховані) як страхові внески, страхові платежі або страхові премії від перестрахування ризиків, у т. ч. страхування ризиків життя на території України та ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15-30 % у джерела виплати їх за рахунок таких виплат.

Доходи нерезидентів, отримані (нараховані) як страхові внески, страхові платежі або страхові премії від страхування ризиків та життя на території України, а також у формі надання рекламних послуг на території України, оподатковуються за ставкою 25 % до джерел виплати їх за рахунок таких виплат.

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку й у розмірах, передбачених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", за підсумками звітного податкового року.

Валові доходи і витрати підприємств — виробників сільськогосподарської продукції, отримані (здійснені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню за офіційним індексом інфляції за період від місяця, наступного за місяцем здійснення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті.

Якщо за результатами звітного податкового року такі підприємства мали балансові збитки, то їх переносять на зменшення валових доходів майбутніх податкових років.

Валовий дохід від страхової діяльності (крім страхування ризиків життя) страховиків-резидентів. З відсотків від суми ВД, отриманого від страхової діяльності. Для цілей оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності слід розуміти суму страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, за винятком суми валових внесків, переданих у перестрахування, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування та перестрахування ризиків на території України або за її межами.

ПДВ. Згідно з законом України від ПДВ звільняються (ст. 5) операції:

• з поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами! куточками, які виконують функції роздавальних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими КМУ;

• з поставки (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва; з продажу книжок вітчизняного виробництва; з продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників;

• з надання згідно з переліком, встановленим КМУ, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг і послуг із виховання та освіти дітей будинками культури в сільській місцевості, дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв;

• з продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком, установленим КМУ;

• з послуг із доставки пенсій та грошової допомоги населенню;

• з надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством;

• з поставки путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок дітей у закладах за переліком, установленим КМУ. Зазначена пільга не поширюється на продаж путівок нерезидентам;

• з надання в порядку та в межах норм, встановлених КМУ, послуг:

а) з утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;

б) з утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів;

в) з харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях;

г) з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я;

д) з харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи згідно з переліком, затвердженим КМУ;

• з надання послуг державними службами зайнятості України за переліком, установленим КМУ;

• з надання послуг архівними установами України тощо;

• поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі — комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі — комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, заснованих громадськими організаціями інвалідів, які є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 % суми загальних витрат на оплату праці, що належать до складу валових витрат виробництва;

• з виконання робіт за рахунок коштів інвесторів з будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни та членів сімей військовослужбовців, котрі загинули під час виконання службових обов'язків;

• з безкоштовної передачі продукції (робіт, послуг) класного виробництва допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими майстернями (цехами, дільницями) будинків-інтернатів і територіальних центрів з обслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів), за умови, що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів;

• з надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та подання матеріальної допомоги (в межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну особу) продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я;

• з надання в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками в період проведення польових робіт послуг з харчування механізаторів і тваринників продуктами власного виробництва в польових їдальнях.

Звільняються від оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг), передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав та представництв міжнародних організацій в Україні, а також для використання дипломатичним персоналом цих дипломатичних місій та членами їхніх сімей, котрі проживають разом з особами цього персоналу. Порядок звільнення та перелік операцій, що підлягають звільненню, встановлюються КМУ за принципом взаємності стосовно кожної окремої держави.

Звільняються від оподаткування операції з увезення (імпортування) в українські порти риболовецькими підприємствами необробленого вилову морської риби, безхребетних, підготовленого до реалізації до моменту його продажу. Порядок митного контролю берегових підприємств, що зберігають або переробляють продукти такого вилову встановлюється КМУ.

Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від сплати податку звільняє:

а) підприємства автомобільного транспорту загального користування (зайнятих на перевезенні пасажирів транспортних засобів, на які в установленому законом порядку визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах);

б) установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, а саме: установи та організації Міністерства оборони України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Прокуратури України за умови цільового використання цих транспортних засобів у службових справах та в межах установлених лімітів кількості транспортних засобів;

в) особи, визначені законами України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус "ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2200 куб. см (ГАЗ-24 до 2500 куб. см), а також інваліди І і П груп — щодо одного автомобіля з ручним керуванням.

Закон України "Про плату за землю" передбачає пільги для певної категорії землекористувачів. Відповідно до ст. 12 від земельного податку звільняються:

• заповідники, національні, дендрологічні і зоологічні парки, ботанічні сади;

• заказники (крім мисливських), дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю;

• державні сортовипробувальні станції та сортодільниці, а також землі радгоспів, що використовуються цими станціями і дільницями для випробування сортів сільськогосподарських культур;

• заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спеціалізовані санаторії з реабілітації хворих згідно зі списком Міністерства охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади, а також навчально-виховні заклади, підприємства, об'єднання та організації товариства сліпих і глухих, громадські організації інвалідів та їхні об'єднання;

• заклади фізичної культури та спорту, за винятком кооперативних і приватних;

• благодійні фонди;

• інваліди І та II груп, учасники ВВВ і прирівняні до них особи, вдови військовослужбовців, які загинули під час виконання державних обов'язків, пенсіонери;

• громадяни, котрим у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали від Чорнобильської катастрофи, а також громадські об'єднання осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Новостворювані селянські (фермерські) господарства звільняються від плати за землю протягом трьох років і часу передачі їм у власність або надання у користування земельної ділянки.

Додаткові пільги щодо плати за землю, а саме: часткове звільнення на певний строк, відстрочення сплати, зниження ставки земельного податку можуть установлювати Верховна Рада АРК, обласні, Київська і Севастопольська міські ради народних депутатів.

Підприємства, установи та організації, які здають в оренду іншим юридичним особам або громадянам приміщення, сплачують податок на земельні ділянки, зайняті ними, на загальних підставах. Пільга із земельного податку надається безпосередньо тій особі, котрій земельна ділянка надана у власність або передана в користування і видано державний акт на право користування цією ділянкою.

Декретом КМУ "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. встановлено також пільги на сплату державного мита. Від його сплати звільняються:

• позивачі (робітники, службовці, члени колективних сільськогосподарських підприємств, працівники селянських (фермерських) господарств) — за позовами про оплату праці та за іншими вимогами, пов'язаними з трудовою діяльністю, а також за позовами, що випливають з авторського права, права на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки;

• позивачі — за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;

• позивачі — за позовами про утримання аліментів;

• сторони — зі спорів, пов'язаних із відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного утримання у формі арешту або виправних робіт, а також пов'язаних із виплатою грошової компенсації, повернення майна чи відшкодування його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні";

• органи соціального страхування та органи соціального забезпечення — за регресними позовами про утримання з особи, котра заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення — за позовами про утримання неправильно виплачених допомоги та пенсій;

• позивачі — за позовами про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;

• громадяни — за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та отримання державних допомоги та пенсій, а також у справах опіки та усиновлення (удочеріння);

• державні й громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, котрі звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду про захист прав та інтересів інших осіб, а також споживачі — за позовами, пов'язаними з порушенням їхніх прав;

• органи місцевого та регіонального самоврядування — за позовами до суду або арбітражного суду про визнання недійсними актів інших органів місцевого та регіонального самоврядування, місцевих державних адміністрацій, підприємств, об'єднань, організацій і установ, які ущемляють їхні повноваження; органи місцевого та регіонального самоврядування — за позовами до суду або арбітражного суду про утримання з підприємства, об'єднання, організації, установи і громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, тощо.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Розкрийте сутність поняття податкової системи. її складові елементи.

2. Які обов'язкові умови оподаткування? Який їх вплив на економічну систему?

3. Охарактеризуйте основні види податків. Що таке схеми оподаткування, податковий тиск?

4. Яка історія оподаткування? Регалії.

5. У чому різниця між обов'язковими платежами і податками? н

6. Назвіть принципи оподаткування.

7. Що таке види і критерії справедливості? Ефективності податку. ^

8. Як класифікують податки?

9. Назвіть прямі і непрямі податки.

10. Як класифікують податкові пільги?

11. Хто підлягає звільненню від оподаткування? Які об'єкти не оподатковуються? Які є ставки податку?