Фінансове право - Мацелик М.О. - 20.3. Оскарження рішень суду органами ДПСУ та порушення процедури банкрутства органами ДПСУ

Право податкових органів на звернення зі скаргами на рішення (ухвали) суду, прийнятих не на користь органу ДПС, в апеляційному порядку визначено Кодексом адміністративного судочинства, ГПКУ, ЦПКУ.

Відповідно до глави 1 розділу V ЦПКУ орган ДПС, виступаючи стороною у справі, має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково з дотриманням відповідного строку.

Право на звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, передбачено ст. 91 ГПКУ з дотриманням відповідного строку.

Апеляційна скарга подається в письмовій формі, підписується керівником органу ДПСУ (або його заступником), який її подає.

Орган ДПС, який подав апеляційну скаргу, має право:

• відмовитися від неї повністю або частково протягом усього часу розгляду справи;

• відкликати її до початку розгляду справи в апеляційному суді.

Право податкових органів на звернення зі скаргою у касаційному порядку визначено розділом IV ЦПК України (глава 41) та розділами ХП-1, ХП-2 ГПКУ.

Відповідно до глави 2 розділу V ЦПКУ орган ДПС, будучи стороною у справі, має право оскаржити у касаційному порядку рішення (ухвалу), постановлене судом першої інстанції, лише у зв'язку з порушенням матеріального чи процесуального права, а також ухвалу та рішення (будь-які) суду апеляційної інстанції до ВСУ; на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного господарського суду — до Вищого господарського суду України, що зазначено уст. 107, 108 ГПКУ.

Постанова ВГСУ, прийнята за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, або постанова апеляційного господарського суду, може бути оскаржена органами ДПС, якщо вони виступають стороною у справі, відповідно до ст. 111-14 ГПКУ, до ВСУ. Касаційна скарга подається до ВГСУ через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову, протягом одного місяця з дня набрання рішенням або постановою законної сили. Місцевий чи апеляційний суд, що прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу разом зі справою до ВГСУ у п'ятиденний строк з дня її надходження. Касаційна скарга на постанову ВГСУ може бути подана до ВСУ не пізніше одного місяця з дня її прийняття, а саме:

1) з мотивів застосування ВГСУ закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

2) у разі їх невідповідності рішенням ВСУ або Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

3) у зв'язку з виявленням різного застосування ВГСУ одного й того самого положення закону чи іншого нормативного правого акта в аналогічних справах;

4) на підставі визнання їх міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'язання держави.

За ЦПКУ, орган ДПСУ може подати касаційну скаргу до ВСУ протягом трьох місяців із дня проголошення ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції або протягом одного року з дня проголошення ухвали чи рішення суду першої інстанції.

Порушення процедури банкрутства органами ДПСУ. Однією з функцій державних податкових органів, які вони виконують при здійсненні контролю за правильністю обчислення і сплатою податків й інших платежів до бюджету та внесків до державних цільових фондів, відповідно до Закону "Про Державну податкову службу в Україні", є подання позовів про утримання заборгованості перед бюджетами й державними цільовими фондами за рахунок активів платників податків.

Якщо боржник неспроможний (у зв'язку з недостатністю активів у ліквідній формі) своєчасно розрахуватися перед бюджетами і державними цільовими фондами, то державні податкові органи можуть звернутися до суду з заявою про порушення справи про банкрутство такого боржника та утримання з нього податкової заборгованості відповідно до умов, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30 червня 1999 р. № 784-15.

Заяви податкових органів про порушення справи про банкрутство мають відповідати всім вимогам, встановленим Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяв кредиторів.

У випадку, коли боржник не має коштів і немає інших джерел погашення недоїмки, крім звернення утримання заборгованості за рахунок його активів, начальник або заступник начальника ДПА (ДШ) дає вказівки керівникам підрозділів організації справляння податків і служби правового забезпечення про підготовку заяви до суду про порушення справи про банкрутство.

Оголошення про порушення справи про банкрутство податкові органи подають за власний рахунок. А служба правового забезпечення перевіряє наявність належно оформлених матеріалів і висновків, необхідних для підготовки позову про утримання заборгованості за рахунок активів боржника, та подає заяву до суду.

20.4. Визнання недійсними договорів органами ДПСУ
20.5. Відшкодування ПДВ
Запитання і завдання для самоконтролю
Розділ IV. БАНКІВСЬКЕ І СТРАХОВЕ ПРАВО. ЦІННІ НАПЕРИ
Тема 21. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТВОРЕННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
21.1. Банківська діяльність і гармонізація банківського законодавства
21.2. Поняття банківської системи України та її елементи
21.3. Роль НБУ у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду
21.4. Створення та державна реєстрація банків
Запитання і завдання для самоконтролю
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru