Фінансове право України - Воронова Л.К. - 7.4. Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування

Конституція України (ст. 140) встановлює, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування полягають у встановленні порядку проходження місцевих бюджетів (складання і розгляд проектів місцевих бюджетів, їх затвердження рішеннями про місцеві бюджети, їх виконання, здійснення контролю за їх виконанням і затвердження звітів про виконання місцевих бюджетів). Згідно зі ст 75 Бюджетного кодексу особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний період Раді Міністрів АР Крим, місцевим державним адміністраціям і виконавчим органам відповідних рад доводить Міністерство фінансів України. Оскільки в Україні існує єдина бюджетна система і бюджетні відносини регулюються єдиним бюджетним законодавством (ст. 4 Бюджетного кодексу), органи місцевого самоврядування, самостійно вирішуючи питання місцевого значення, мають повноваження у сфері бюджетної діяльності, які можна поділити в три групи: 1) щодо Державного бюджету України; 2) щодо власного бюджету; 3) щодо бюджету нижчого рівня. До першої групи належать:

- право отримувати з Державного бюджету України в повному обсязі фінансування для здійснення окремих повноважень органів виконавчої влади, які на підставі ст. 143 Конституції України передаються їм законами. Держава для здійснення цих повноважень передає органам місцевого самоврядування кошти Державного бюджету України або відносить до місцевого бюджету у встановленому законами порядку окремі загальнодержавні податки й передає їм об’єкти державної власності, а органи місцевого самоврядування сприяють повному і своєчасному надходженню загальнодержавних податків і зборів на своїй території. У випадках неможливості покриття своїх першочергових потреб за рахунок власних, закріплених і регулюючих доходів вони мають право на отримання допомоги у вигляді дотацій і субвенцій (ст. 64-67, ч. 2 ст. 82, ч. 2 ст. 83, 99,102-107 Бюджетного кодексу);

- право виконувати рішення органів державної влади, що призводить до додаткових витрат органів місцевого самоврядування, тільки в межах переданих їм ресурсів;

- право на поділ видатків місцевих бюджетів на такі, що пов’язані з виконанням (1) власних повноважень і (2) делегованих повноважень органів виконавчої влади (ст. 92 і 93 Бюджетного кодексу);

- право спрямовувати кошти загального фонду місцевого бюджету на фінансування установ і закладів, які утримуються за рахунок бюджетних асигнувань (ст. 88-90 Бюджетного кодексу);

- право на фінансування програм соціально-економічного розвитку своєї території, пов’язаних зі здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також надання субвенцій, пов’язаних із розширеним відтворенням (ст. 91 Бюджетного кодексу);

- право на встановлення нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя з урахуванням економічного, соціального, географічного і економічного стану відповідних територій, виходячи з рівня мінімальних потреб, установлених законом (ст. 67 Бюджетного кодексу);

- право на власні і закріплені законом за місцевими бюджетами на стабільній основі загальнодержавні доходи і визначення напрямів використання бюджетних коштів як гарантії самостійності (п. З ст. 7 Бюджетного кодексу);

- право на забезпечення збалансованості своїх бюджетів з боку центральних органів державної влади без урахування доходів від місцевих податків і зборів;

- право органів місцевого самоврядування одержувати компенсацію з державного бюджету у разі, коли держава не забезпечує заздалегідь їх видатки щодо виконання рішень державних органів;

- обов’язок органів місцевого самоврядування передавати з місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку доходів над видатками у разі, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків і зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету.

До другої групи повноважень належать:

- право всіх представницьких органів місцевого самоврядування затверджувати свої бюджети (п. 4 ст. 138, 143 Бюджетного кодексу);

- право на гарантовану державну дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, установленому законом.

Автономна Республіка Крим і місцеві ради можуть приймати бюджети з дефіцитом, але тільки в частині дефіциту бюджету розвитку. Дефіцит цих бюджетів покривається за рахунок запозичень.

Не допускається затвердження обласних, районних, районних у містах, сільських і селищних бюджетів з дефіцитом (ст. 72 Бюджетного кодексу).

Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністративні, виконавчі органи відповідних рад за рішенням відповідних представницьких органів можуть одержувати короткострокові позики у фінансово-кредитних установах на строк до трьох місяців, але в межах бюджетного періоду в порядку, визначеному Міністерством фінансів України (ст. 73 Бюджетного кодексу). В межах повноважень, установлених щорічними рішеннями про відповідні бюджети, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим і міські ради в особі керівників їх виконавчих органів можуть надавати гарантії щодо виконання боргових зобов’язань суб’єктів підприємництва лише на умовах платоспроможності, певного терміну, майнового забезпечення і зустрічних гарантій, одержаних від цих суб’єктів. Оскільки бюджетна система України побудована на принципі єдності, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації і виконавчі органи відповідних рад зобов’язані надавати необхідну інформацію Міністерству фінансів України для проведення розрахунку розмірів міжбюджетних трансфертів та інших показників.

Місцеві фінансові органи розробляють інструкції щодо підготовки бюджетних запитів відповідно до Типової форми бюджетних запитів, визначеної Міністерством фінансів України. Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів у строки і в порядку, встановленому місцевими фінансовими органами.

Бюджетний кодекс містить окремі заборони відносно Державного і місцевих бюджетів. Так, п. 8 ст. 13 не допускає створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами.

Органам місцевого самоврядування Бюджетний кодекс України (ст. 85 ч. 2) забороняє планувати і здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів (ст. 86 Бюджетного кодексу), а також здійснювати впродовж бюджетного періоду витрати на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.

Бюджетний кодекс забороняє надання позик з одного бюджету іншому (ст. 73 Бюджетного кодексу України).

Контрольні запитання

1. Що є предметом бюджетного права? Його особливості.

2. Які є бюджетно-правові норми і відносини?

3. Бюджетне законодавство.

4. Які особливості має інститут бюджетних прав?

5. Поняття й види бюджетних прав.

6. Якими є бюджетні повноваження нашої держави?

7. Які бюджетні повноваження мають органи місцевого самоврядування?

Завдання

1. На засіданні Верховної Ради України народні депутати не прийняли своєчасно рішення щодо затвердження Закону про Державний бюджет України на наступний рік, тобто до 1 грудня року, що передує плановому. Стосовно таких обставин Верховна Рада України ухвалила постанову про продовження бюджетного періоду для Державного бюджету України на строк 3 місяці. На підставі цього Кабінет Міністрів України прийняв рішення про скорочення фінансування будівництва цілісних майнових комплексів, що мали важливе значення для розвитку соціальної інфраструктури міст.

Які правові наслідки цієї ситуації? Чи передбачена відповідальність народних депутатів за несвоєчасне прийняття закону про Державний бюджет України ? За яких обставин Державний бюджет України може бути прийнятий на інший період, ніж один календарний рік?

2. На сесії Харківської обласної ради народних депутатів було ухвалено рішення про зарахування до бюджетів обласного значення 50% загального обсягу податку на доходи фізичних осіб, що справляється на території області. Ще 25% загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що справляється на цій території, мало бути перераховано до обласного бюджету на фінансування будівництва нового спортивного комплексу.

Визначте правомірність рішення обласної ради народних депутатів.

3. Під час розгляду проекту закону про Державний бюджет України на засіданні Кабінету Міністрів України міністр фінансів запропонував внести до законопроекту норму про можливість надання кредитів Національним банком України для фінансування поточного дефіциту на стадії виконання державного бюджету.

Чи може закон про Державний бюджет України містити таку норму? Які джерела фінансування дефіциту бюджетів передбачені чинним законодавством?

Нормативні акти і література

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. -Cl 141.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. //Там само. - 2001. -№37-38. -Сг.189.

Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. //Там

само. -1997. - №24. - Ст. 170. Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криниць-

кий; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - 320 с. Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент; Моя

книга, 2006.-448 с. Научно-практический комментарий Бюджетного кодекса Украины / Г. В. Бех,

Л. К. Воронова, Н. П. Кучерявенко и др.; Под общ. ред. д. ю. н., проф.

Н. П. Кучерявенко.- Харьков: Одиссей, 2005 - 600 с. Бекерская Д. А. Бюджетное право и бюджетный процесс в Украине: Учеб.-

метод. пособие. - Одесса: Юрид. лит., 2004. - 208 с.